1. Наукові підходи до визначення ступеня нестабільності зовнішнього середовища

Фактори нестабільності зовнішнього середовища:

• товарних ринків - це рівень конкуренції і привабливість галузі;

• географічного характеру - це далекість ринків, збільшення розриву між навантаженнями на систему управління і її можливостей.

• внутрішнього характеру підприємства - одним з найважливіших питань для фірми є виявлення сильних і слабких сторін діяльності, а також конкурентних можливостей;

• зовнішні політичні, соціальні і громадські фактори.

Сукупний вплив описаних груп факторів формує той або інший рівень нестабільності зовнішнього середовища. Оцінка такого рівня проводиться на підставі шкали І. Ансоффа.

Таблиця 5.1 Оцінка ступеня нестабільності зовнішнього середовища у відповідності зі шкалою І.Ансоффа.

Шкала І. Ансоффа	Характеристики
Звичність події	Темп змін	Передбачуваність
Стабільність (0-2,0)	Звична	Повільніше, ніж реагує фірма	За аналогією з минулим
Реакція на зміни (2,0-3,0)	У межах екстраполяції	Відповідає швидкості реакції фірми	Шляхом екстраполяції
Передбачення (3,0-3,5)	Несподівані події, що не мають аналогії з минулим	Відповідає швидкості реакції фірми	Передбачувані проблеми і нові можливості
Дослідження і творчість (3,5-5,0)	Несподівані і зовсім нові події	Швидше, ніж реагує фірма	Часткова або повна непередбачуваність

При аналізі дотримується наступний порядок подій:

1. визначають, які з умов діяльності фірми будуть найменш стабільними в найближчі 5-7 років;

2. користуючись шкалою (0-5), визначають для обраних умов рівень звичності подій, темп змін, а також передбачуваність майбутнього;

3. визначають середній рівень нестабільності, пов'язаний з розподілами шкали нестабільності.

Інший підхід до визначення рівня нестабіль­ності (Нємцов).

Таблиця 5.2 Оцінка ступеня нестабільності зовнішнього середовища у відповідності зі шкалою Нємцова.

Назва рівня нестабільності середовища	Рівень нестабільності середовища	Вид управління	Вид стратегічного управління
Відносна нестабільність	2,5 – 3,0	Управління на основі інструкцій	Стратегічне планування
Реактивність	3,0 – 3,5	Реактивне управління	Управління шляхом вибору стратегічних позицій
Прогнозування довгострокових змін	3,5 – 4,0	Довгострокове планування	Управління шляхом ранжування стратегічних завдань
Передбачення середньострокових змін	4,0 – 4,5	Управління на основі передбачених змін	Управління в умовах слабких сигналів
Дослідження короткострокових змін	4,5 – 5,0	Управління на основі гнучних екстрених рішень	Управління в умовах стратегічних несподіванок

Чим вищий рівень нестабільності, тим складніше управління та більше зусиль необхідно для переходу на новий вид управління. Ви­щий рівень нестабільності передбачає менше часу, який відводиться на реакцію фірми. Якщо при рівні нестабільності 3 використовується стратегічне планування, фірма має можливість адаптуватися до но­вих умов середовища до початку негативного впливу, який загрожує втратами. При рівні нестабільності 4 зазначений вплив настає набага­то раніше, ніж фірма відреагує на загрозу. Тому в цьому випадку ви­користовується швидший засіб реагування, що містить чітко проду­мані дії, які дозволять пристосуватися в максимально короткі строки. У випадку, коли рівень нестабільності дуже високий і наближається до 5, управління здійснюється на основі жорсткої координації дій і моментальної реакції на зміни. Такий вид управління називається стратегічним управлінням в умовах стратегічних несподіванок. У су­часних умовах рівень нестабільності дуже високий, тому використан­ня стратегічного управління повинно враховувати зміни для забезпе­чення ефективного управління та розвит ку підприємства.