Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
29.10 (Л9).docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
27.11.2019
Размер:
29.46 Кб
Скачать

Інтерес менеджера

  • Полягає у забезпеченні поточної ефективності використання капіталу

  • В кожний визначений момент і забезпечення високої ефективності на перспективі. В цьому інтереси менеджера і власника співпадають

  • Стабілізація свого положення і орієнтація на укріплення конкретного підприємства. Тут інтереси менеджера і власника можуть не співпадати, а бо мати протиріччя. Найманий працівник не зацікавлений у перетіканні капіталу. Його інтереси спрямовані на максимізацію доходів.

В системі економічних інтересів виділяють основний інтерес суспільства. Він повинен відповідати наступним критеріям:

  1. Відображати сутність економічної системи і найбільш характерні її риси.

  2. Виступати рушійною силою економічного розвитку певної системи.

У відповідність до цих критеріїв, основним інтересом ринкової економіки є особистий інтерес споживача. Він характеризує найбільш важливу особливість сучасної ринкової економіки – направленість на задоволення споживчих потреб уу відповідності з платоспроможним попитом, який виникає на основі немасового, все більш індивідуального виробництва. Це дозволяє задовольнити саме індивідуальні потреби. Інтерес споживача спонукає виробника до певних дій, а саме – виробництво необхідної продукції належної якості і за прийнятною ціною.

Для того, щоб задовольнити індивідуальні потреби, виробник вимушений:

  1. Втілювати нові технології,

  2. нові засоби виробництва,

  3. наймати кваліфіковану робочу силу,

  4. шукати шляхи скорочення витрат

Саме це забезпечує виробнику реалізацію його продукції, реалізацію його особистого інтересу (отримання більшого прибутку), реалізацію суспільного інтересу в цілому.

На кожному конкретному сторичному етапі розвитку суспільства крім основного можна виділити і головний інтерес, який має такі особливості:

  1. Відображає специфіку та економічні проблеми певного етапу.

  2. Є квінтесенцією реальних особистих інтересів і суспільного інтересу в цілому.

Таким чином, загальний інтерес трансформується в певну економічну політику, яка спонукає до певних дій і до вирішення певних проблем.

Тема 5: Сутність та генезис товарного виробництва. Товар та його властивості.

  1. Загальна характеристика товарного виробництва

  2. Товар і його особливості

Розвиток суспільного виробництва пов`язаний з існуванням різних його форм. Першою його формою було натуральне виробництво. Продукт праці призначався для задоволення власних потреб безпосередніх виробників.

Характерними рисами натурального господарства є:

  • Нерозвиненість суспільного розподілу праці

  • Замкненість, відсутність зовнішніх зв`язків

  • Примітивна техніка і технології

  • Патріархальність виробництва

  • Робоча сила закріплена за локальними виробничими одиницями і позбавлена мобільності.

  • Виробничі відносини виступають у не уречевленій формі, тобто як прямі відносини між людьми.

Така форма господарювання є типовою для всіх докапіталістичних стадій розвитку суспільства. Свою життєвість вона довела на протязі тисячоліть. На зміну натуральній формі господарювання приходить товарна.

Вона тривали час існує поряд з натуральною, проникає в неї і розкладає її. Люди мали потребу у обміні результатами праці і при натуральному і при товарному господарстві, оскільки в обох формах існує поділ праці.

Поділ праці виступає загальною умовою обміну, незалежно від форми виробництва. У натуральному господарстві обмін здійснюється у вигляді продукту обміну без умови еквівалентності.

Товарне господарство вимагає зовсім іншої форми обміну, а саме – постійне економічне спілкування, взаємозв`язок між людьми, який починається з придбання засобів виробництва і закінчується реалізацією готового продукту – обміну досвідом.

Таким чином, товарне виробництво - це така форма організації суспільного господарства, за якою продукти виробляються економічно-відусобленими виробниками, що спеціалізуються на виготовлені певного продукту і що потребує обміну у вигляді купівлі-продажу на ринку.

На ринку продукти праці стають товарами. Основою виникнення товарного виробництва і обміну є суспільний поділ праці. – Виробник для задоволення особистих потреб повинен обмінювати продукти своєї праці на необхідні для нього продукти праці інших виробників.

  • Перший поділ праці зробив можливим регулярний обмін між общинами.

  • Другий суспільний поділ праці зумовив зародження товарного виробництва.

  • Третій поділ праці сприяв завершенню формування товарного господарства.

Поділ праці лише тоді став основою формування товарного виробництва і поділу праці, коли відбувається відокремлення робітників від засобів виробництва.

Економічна відокремленість вимагає еквівалентного товарного обміну.

Спочатку товарне виробництво виникає як просте – воно засноване на особистій праці виробника, який і є власником засобів виробництва.

Простому товарному виробництву притаманні такі риси:

  • Пряме поєднання виробника з засобами виробництва і відсутність експлуатації.

  • У формі товару виступають лише речові фактори виробництва та готовий продукт.

Просте товарне виробництво, спрямоване на потреби ринку, стає основою процесу розшарування робітників, які мають різні особисті якості, вміння використовувати кон`юк туру ринку та швидко реагувати на його зміни.

Цей процес іде в ширину і вглиб. Водночас, модифікуються і товарні відносини:

  1. З`являються власники грошей і засобів виробництва.

  2. З`являються люди, що їх позбавлені, і вимушені продавати свою здібність до праці.

Таким чином, виникає специфічний товар – робоча сила. Виникає підґрунтя для розвитку капіталістичних відносин.

Цьому процесу сприяло первісне накопичення капіталу, яке вимагало насильницького відокремлення робітників від засобів виробництва, розвитку лихварського та купецького капіталу.

Виробники стають продавцями своєї робочої сили, і покупцями продуктів своєї праці.

Поряд з ринком засобів виробництва і предметів споживання, з`являється ринок робочої сили. Така форма господарювання, у якій товаром стає саме робоча сила називається Капіталістичним товарним виробництвом.

При капіталізмі все продається і все купується. Товарне виробництво набуває загального характеру, стає всеохоплюючою формою прояву економічних зв`язків, які виникають між людьми.

Але і на стадії розвинутого капіталізму існує дрібне товарне виробництво. Між простою і розвинутою формами товарного виробництва є спільні та відмінні риси.

Спільні:

  • Приватна власність на засоби виробництва

  • Ринкова форма зв`язку виробників

  • Конкуренція між товаровиробниками

Відмінні:

  • Просте: виробник продукту та власник засобів виробництва – це одна особа.

Розвинуте: виробник – найманий робітник, а власник засобів виробництва, що є власником виробленого продукту – капіталіст.

  • Просте: експлуатація відсутня.

Розвинуте: експлуатація існує.

  • Просте: виробництво спрямоване на задоволення потреб виробника.

Розвинуте: виробництво здійснюється задля прибутку.

  • Просте: виробництво ведеться на базі індивідуальної відособленої праці.

Розвинуте: виробництво ведеться на базі спільної, об`єднаної праці найнятих виробників.

  • Просте: виробництво товару має підпорядковане значення, стосовно натурального господарства.

Розвинуте: товарне виробництво набуває загального характеру.

2

Товар – продукт праці, який має 2 властивості:

  1. Задоволення певних потреб людини – споживча вартість.

  2. Здатність обмінюватися на інші блага в певних пропорціях – мінова вартість.

Товар може бути матеріальним і нематеріальним благом, в тому числі і послугою.

Центральною проблемою товарного виробництва є встановлення ціни на товар, знаходження її основи.

Ціна визначається властивостями, які покладені в основу товару. Основою є корисність речі.

Саме корисність робить її споживчою вартістю. Споживча вартість і є об`єктом вивчення Економічної теорії, але тільки в тому випадку, коли вона створюється як суспільна споживча вартість з ціллю обміну.

В цій якості вона стає речовим носієм мінової вартості, носієм економічних відносин.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]