Лекція 9

Тема: Поняття, предмет та види колективних трудових спорів (конфліктів).

План

1.Визначення колективного трудового спору (конфлікту).

2. Предмет колективного трудового спору (конфлікту).

3. Класифікація колективних трудових спорів (конфліктів).

4. Сторони колективних трудових спорів.

Література:

1. Толкунова В.Н. Трудовые споры и порядок их разрешения. М.,1996.

2. Куренной А.М. Трудовые споры: Практический комментарий. М., 2001.

3. Нурдинова А.Ф., Окунькова Л.А., Франкель З.Б. Комментарий к законодательству о социальном партнерстве. М., 1996.

1. Положення про Національну службу посередництва і примирення: затв. Указом Президента України від 17.11.1998 р., №1258/98 // Офіц. вісн. України. – 1998. – №46. – Ст. 1684.

2. Бурак В.Я. Трудові спори: Порядок їх вирішення в Україні. – К.: Т-во “Знання”, КОО, 2003. – 382 с.

3. Заржицький О.С. Трудові спори. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. – 258 с.

4. Лазор В.В. Правове регулювання трудових спорів, конфліктів і порядок їх вирішення на сучасному етапі: Монографія. – Луганськ: Література, 2004 – 352 с.

5. Швець Н.М. Право на страйк та умови його реалізації: Монографія. – Х.: Право, 2009. – 224 с.

6. Чанишева Г.І. Колективні відносини у сфері праці: теоретико-правовий аспект: Монографія. – Одеса: Юрид. літ., 2001. – 328 с.

1. Поняття, види та сторони колективних трудових спорів

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КЗпП України працівники мають право на вирішення колективних трудових спорів (конфліктів) у встановленому законом порядку.

Порядок вирішення колективних трудових спорів регулюється Законом України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів) від 3 березня 1998 р. (Відомості Верховної Ради України. – 1998. – №34. – Ст. 227) та низкою інших нормативно-правових актів (зокрема, нормативними актами Національної служби посередництва та примирення).

Велике значення для ефективного вирішення колективних трудових спорів мають Конвенції та Рекомендації МОП (Рекомендація № 92 про добровільне примирення і арбітраж, при­йнята Міжнародною організацією праці (МОП) у 1951 р.; Конвенція МОП від 19 червня 1981р. № 154 про сприяння колективним переговорам; Конвенції від 27 червня 1978р. № 151 про захист права на організацію та процедури визначення умов зайнятості на державній службі).

У Законі України “Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)” від 3 березня 1998 року № 137/98-ВР зазначається, що колективний трудовий спір – це розбіжності, що виникли між сторонами соціально-трудових відносин, щодо: а) встановлення нових або зміни існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту; б) укладення чи зміни колективного договору, угоди; в) виконання колективного договору, угоди або окремих їх положень; г) невиконання вимог законодавства про працю [5, ст.2].

Визначення поняття колективного трудового спору у ст. 2 Закону розкриває лише предмет трудових спорів, при цьому не враховується відсутність досягнення домовленості між суб’єктами трудових правовідносин та передачу неврегульованих розбіжностей на вирішення до відповідного компетентного органу.

Трудового кодексу України

N 1108, 04.12.2007

Книга шоста. Колективнi трудовi вiдносини

Глава 3. Колективнi трудовi спори, конфлiкти

Колективний трудовий спір – це розбіжності, що виникли між сторонами соціально-трудових відносин, щодо:

а) встановлення нових або зміни існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту;

б) укладення чи зміни колективного договору, угоди;

в) виконання колективного договору, угоди або окремих їх положень;

г) невиконання вимог законодавства про працю.

В чинному законодавстві колективні трудові спори і конфлікти ототожнюються, а відповідні слова є синонімами.

Трудового кодексу України

N 1108, 04.12.2007

Стаття 367. Поняття колективного трудового спору, конфлiкту

1. Колективний трудовий спiр - неврегульованi розбiжностi, що виникли мiж сторонами соцiального дiалогу щодо:

1) встановлення нових або змiни існуючих соцiально-економiчних умов працi та виробничого побуту;

2) укладення чи внесення змiни до колективного договору, угоди;

3) вiдмови роботодавця, органiзацiї роботодавцiв, їх об'єднання, органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування врахувати пропозицiю представникiв працiвникiв при прийняттi актiв, якi мiстять норми щодо соцiально-трудових вiдносин.