11.Близькосхідний напрям зовнішньополітичного курсу Росії

Особливе значення близькосхідному напряму свого зовнішньополітичного курсу надає сьогодні Росія. Активізація політики Росії на Близькому і Середньому Сході, яка набула останнім часом безпрецедентного розмаху, розглядається нинішнім російським керівництвом як один із вирішальних засобів перетворення Росії на супердержаву. Ефективно використовуючи численні помилки США, які були ними допущені в арабо-мусульманському світі, Росія намагається не лише відновити колишній вплив у регіоні, який мав Радянський Союз, а й значно потіснити Сполучені Штати, перетворити Близький Схід на міцну геостратегічну та геоекономічну опору подальшого зміцнення своїх позицій у світі.

Характерною особливістю сучасних геополітичних процесів на Близькому і Середньому Сході є швидке збільшення впливу Китаю, без активної участі якого сьогодні неможливо вирішити такі складні проблеми регіону, як іракська, формування нової архітектури безпеки Близькосхідного регіону тощо.

Показовим у цьому плані став офіційний візит президента Росії В. Путіна до трьох провідних країн Арабського світу - Саудівської Аравії, Катару та Йорданії (лютий 2007р.). Саме безпосередньо перед початком візиту, у своїй знаменитій промові на Мюнхенській конференції 2007р. з питань політики безпеки, російський президент фактично кинув виклик домінуючим позиціям США в регіоні. Головними цілями близькосхідного турне В. Путіна стали намагання представити Росію як рівного із США за вагою і впливом гравця у геостратегічному просторі Близького і Середнього Сходу, а також прозондувати ситуацію щодо можливості створення так званого "газового картелю", або "газового ОПЕК". До такого об'єднання можуть увійти головні світові експортери газу - Росія, Катар, Іран та інші.

12.Близькосхідний напрям зовнішньополітичного курсу України

З огляду на те, що близькосхідний регіон традиційно є конфліктогенним (хронічний арабсько-ізраїльський конфлікт, іракська криза, курдська проблема, проблема ядерної безпеки і гонки озброєнь), специфікою політики України у цьому регіоні є необхідність вироблення чітких власних політичних позицій з усього комплексу близькосхідних проблем, при цьому узгоджуючи свої позиції з основними гравцями на Близькому Сході – США, Росією, ЄС і Китаєм. З іншого боку, активізація політичних контактів та консультацій з провідними країнами Близького Сходу має на меті створення необхідних політичних передумов для реалізації економічних інтересів нашої держави у регіоні.

Більшість країн Близького Сходу зі свого боку також зацікавлені у розвитку відносин з Україною. Утвердженню нашої країни в регіоні Близького Сходу сприяє сучасна глобальна політична кон'юнктура, коли низка близькосхідних країн уникаючи залежності від наддержав, ведуть пошук нових політичних і економічних партнерів, в тому числі серед держав СНД. Прагнучи здобути міжнародний статус, який би відповідав економічній вазі регіону у світі, країни Близького Сходу намагаються заручитися насамперед політичною підтримкою з боку деяких держав на пострадянському просторі, зокрема України.