Як відмінюваної форми дієслова
Слово.
Частина мови.
Початкова форма.
Загальнодієслівні (вид, перехідність, стан), частководієслівні (спосіб, час, особа), іменні (відмінок, рід, число) граматичні категорії.
Синтаксична роль.
З р а з о к: А колос, викупаний сонцем, вклоняється ниві (М. Стельмах).
Викупаний – відмінювана форма дієслова дієприкметник, початкова форма – викупаний, доконаний вид, пасивний стан, минулий час, чоловічий рід, однина, називний відмінок, означення.
Схема повного морфологічного аналізу незмінюваних форм дієслова
Інфінітив
Слово.
Частина мови.
Граматичні категорії: вид, перехідність, стан.
Дієвідміна.
Синтаксична роль.
З р а з о к: Уперше в житті, за весь вік, за це літо, уперше в роду, де не знали страху, я вижити мушу, я мушу вціліти, я мушу об’їхати смерть на шляху (Л. Костенко).
Об’їхати – дієслово: інфінітив; доконаний вид; перехідне, активний стан, І дієвідміна; частина складеного дієслівного присудка.
Дієприслівник
Слово.
Частина мови.
Граматичні категорії: вид, перехідність, час.
Синтаксична роль.
З р а з о к: Не спитавши броду, не лізь у воду (Народна творчість).
Спитавши – дієслово: дієприслівник; доконаний вид, перехідне, минулий час; обставина часу.
Дієслівні форми на -но, -то
Слово.
Частина мови.
Граматичні категорії: вид, перехідність.
Синтаксична роль.
З р а з о к: На сизих луках скошено траву, І літо буйне в береги ввійшло (М. Рильський).
Скошено - дієслово: дієслівна форма на -но; доконаний вид, перехідне, головний член односкладного речення.
Схема повного морфологічного аналізу прийменника
Слово.
Частина мови.
З яким відмінкам керованого слова вжито?
Які смислові відношення виражає разом з керованим словом (просторові, часові, логічні)?
Група за будовою (простий, складний чи складений).
Група за походженням (первинний чи вторинний – відіменниковий, відприслівниковий, віддієслівний).
З р а з о к: По діброві вітер віє, гуляє по полю, Край дороги гне тополю до самого долу (Т. Шевченко).
По – прийменник, уживається з іменником у місцевому відмінку, просторові відношення місця дії, простий, первинний.
Схема повного морфологічного аналізу сполучника
Слово.
Частина мови.
Група за синтаксичною функцією (сурядний чи підрядний).
Група за значенням (єднальний, протиставний, розділовий чи з’ясувальний, часу, причини, мети, умови, порівняльний, допустовий, пояснювальний).
Група за будовою (простий, складний чи складений).
Група за походженням (первинний чи вторинний – від займенниковий, відприслівниковий, віддієслівний).
Група за вживанням (одиничний, повторюваний чи парний).
Синтаксичні зв’язки (що сполучає слово?).
З р а з о к: Троянівка ще спала, хоч по деяких хатах уже світилось (Григір Тютюнник).
Хоч – сполучник, підрядний, допустовий, простий, вторинний (віддієслівний), одиничний, сполучає підрядне речення з головним.
Схема повного морфологічного аналізу частки
Слово.
Частина мови.
Функціональний розряд (фразова чи формотворча), група для фразових (питальна, підсилювальна, заперечна, стверджувальна, вказівна, означальна, видільна, власне модальна, кількісна, спонукальна).
Група за походженням: первинна чи вторинна (відзайменникова, відприслівникова, віддієслівна, відсполучникова).
Група за будовою проста, складена.
З р а з о к: І хай вам буде все до речі, нехай вас сонце не пече, і дощ буйненькі ваші плечі Не полива і не січе (М. Зеров).
Нехай – частка, формотворча, вторинна, проста.
Не – частка, фразова, заперечна, первинна, проста.
Схема повного морфологічного аналізу вигука