Зразок титульної сторінки

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Київський національний лінгвістичний університет

Кафедра української філології

Самостійна робота з дисципліни «Сучасна українська мова»

Виконав (ла) студент (ка) 1 курсу

групи___________________________

факультету_______________________

_______________________________

^{(прізвище та ініціали)}

Перевірила

доцент кафедри української філології

Заскалета В.П.

Київ 2012

Увага!!!

1. Виконані завдання подавати в надрукованому вигляді.

2. Кожне завдання виконувати на окремому аркуші паперу формату А4.

3. Завдання 5-те виконувати, користуючись «Універсальним довідником-практикумом з ділових паперів» (Укладачі: С. П. Бибик, І. Л. Михно, Л.О. Пустовіт, Г.М. Сюта. – 2-е вид., доп. І випр. – К.: Довіра: УНВЦ «Рідна мова», 1998. – 507 с.).

4. Усі аркуші з виконаними завданнями скріпити стиплером й віддати старості (заступнику старости) групи.

5. Староста вкладає виконані завдання всієї групи в папку із зав’язками й приносить на кафедру української філології (для Заскалети В.П.) до 30.11.2012 р.

Схеми морфологічного розбору різних частин мови

Схема повного морфологічного аналізу іменника

1. Слово.

2. Частина мови.

3. Початкова форма (називний відмінок однини).

4. Лексико-граматичні розряди: власна чи загальна назва, назва істоти чи неістоти, позначає конкретне чи абстрактне поняття, збірний, одиничний, матеріально-речовинний іменник.

5. Граматичні категорії – рід, число, відмінок.

6. Відміна, група (чи поза відмінами).

7. Синтаксична роль.

З р а з о к: Найвища наука життя – мудрість, а найвища мудрість – бути добрим (Григір Тютюнник).

Мудрість – іменник, початкова форма – мудрість, загальна назва, неістота, абстракте значення, жіночий рід, однина, називний відмінок, ІІІ відміна, підмет.

Схема повного морфологічного аналізу прикметника

1. Слово.

2. Частина мови.

3. Початкова форма (називний відмінок однини чоловічого роду).

4. Лексико-граматичний розряд (якісний, відносний чи присвійний).

5. Ступінь порівняння для якісних прикметників.

6. Форма: повна (стягнена чи нестягнена), коротка (для якісних прикметників).

7. Граматичні категорії – рід (тільки в однині), число,відмінок.

8. Група відмінювання (тверда чи м’яка).

9. Синтаксична роль.

Зразок: Найвища наука життя – мудрість, а найвища мудрість – бути добрим (Григір Тютюнник).

Найвища – прикметник, початкова форма – високий, якісний, найвищий ступінь порівняння, проста форма, повна стягнена форма, називний відмінок, однина, тверда група, означення.

Схема повного морфологічного аналізу числівника

1. Слово.

2. Частина мови.

3. Початкова форма (називний відмінок – для кількісних, називний відмінок однини чоловічого роду – для порядкових).

4. Семантична група (кількісний чи порядковий) і підгрупа (означено-кількісний (власне кількісний, збірний, дробовий) чи неозначено-кількісний).

5. Розряд за будовою (простий, складний, складений).

6. Граматичні категорії – відмінок, рід, число.

7. Синтаксична роль.

З р а з о к: Один син – не син, два сини – півсина, три сини – один син (Нар. творчість).

Два – числівник, початкова форма – два, кількісний, означено-кількісний, власне кількісний, простий, називний відмінок, у реченні – частина складеного підмета.

Схема повного морфологічного аналізу займенника

1. Слово.

2. Частина мови.

3. Початкова форма.

4. Розряд за значенням (особовий, зворотний, присвійний, означальний, вказівний, питальний, відносний, неозначений, заперечний).

5. Група за співвідношенням з іншими частинами мови (співвідносний з іменником, прикметником, числівником).

6. Граматичні ознаки (рід, число, відмінок).

7. Синтаксична роль.

З р а з о к: Марудне діло – ювілей, всі пера вмочені в єлей… (Л. Костенко).

Всі – займенник, початкова форма – весь, означальний, співвідносний з прикметником, множина, знахідний відмінок, у реченні – означення.

Схема повного морфологічного аналізу прислівника

1. Слово.

2. Частина мови.

3. Розряд і група за значенням: означальний (якісно-означальний, способу дії, кількісно-означальний) й обставинний (місця, часу, причини, мети).

4. Ступінь порівняння (для якісно-означальних).

5. Група за походженням: первинний чи вторинний (відіменниковий, відприкметниковий, відзайменниковий, відчислівниковий, віддієслівний, відприслівниковий).

6. Синтаксична роль.

З р а з о к: Де лелека водиться, там щастя родиться (Нар. творчість).

Там – прислівник, обставинний, місця, первинний, у реченні – обставина місця.

Схема повного морфологічного аналізу дієвідмінюваних форм дієслова

1. Слово.

2. Частина мови.

3. Початкова форма.

4. Форма особова чи родова.

5. Загальнодієслівні (вид, перехідність, стан), частководієслівні (спосіб, час – для форм дійсного способу), особа (для форм теперішнього і майбутнього часу, наказового способу), іменні (рід – для форм минулого часу та умовного способу) категорії:

6. Дієвідміна.

7. Синтаксична роль.

З р а з о к: Ті, що народжуються раз на століття, умерти можуть кожен день (Л. Костенко).

Народжуються – дієслово: дієвідмінювана особова форма, початкова форма – народжуватися, 3-тя особа, множина, І дієвідміна, присудок.

Схема повного морфологічного аналізу дієприкметника