24. Художній стиль української мови ( сфери використання, основні ознаки, мовні засоби, підстилі та жанри)

Художній стиль — це насамперед стиль художньої літератури, який використовується в поетично-художній творчості. Провідним завданням художнього стилю є вплив на людську психіку, почуття, думки через зміст і форму створених авторами поетичних, прозових текстів. Художній стиль передбачає попередній відбір мовних засобів для створення літературних художніх текстів. У художньому стилі широко використовуються всі мовні засоби, увесь лексичний потенціал мови. Художній стиль реалізований у формі драми, прози та поезії, які, у свою чергу, розподіляються на відповідні жанри. Наприклад. Радісна, гомінка і пахуча весна. Дзвінко співають птахи, дзюркочуть попід деревами весняні струмочки. Смолою пахнуть набубнявілі бруньки. Теплий вітер пробігає у верховітті.

25. Конфесійний стиль української мови ( сфери використання, основні ознаки, мовні засоби, підстилі та жанри)

Мовлення в межах конфесійного (лат. сої^еБвіо — визнання, сповідь) стилю, або конфесійне мовлення, обслуговує культово-професійні потреби священнослужителів — дияконів, священиків, єпископів, інших духовних осіб, а також (меншою мірою) парафіян, тих, хто вірить у Бога. Розумово-мовленнєву основу конфесійного СТИЛЮ становить Біблія (грец. ЬіЬІіа — книги) — найпоширеніша у всьому світі книга. В ній зібрано різні за часом написання, мовою і змістом твори. Християни та іудеї (частково) визнають Біблію книгою священною. Найповніше конфесійний стиль виявляється у богослужінні. Завдяки цьому його первісна форма — писемна — стала й усною. По-особливому і меншою мірою цей стиль реалізується в проповідях. Сакральна лексика творилася й на слов'янському мовному ґрунті, тому тут знаходимо велику кількість запозичень із старослов'янської мови: благословення, возвістити, хоронитель, прах. У текстах сакрального стилю широко представлена синонімія, адже для сфери релігії харакетрне використання лексичних одиниць попарно: ласка, милосердя; непорочна, пречиста тощо. Однією з визначальних ознак сакрального стилю є використання перифразів: Цар небесний, Душа істини (Святий Дух); сіль землі (святі). До виразних стилістичних засобів належить використання слів із протилежним значенням: Усякого, хто слухає ці слова Мої й виконує їх, Я прирівнюю до чоловіка мудрого, що збудував свій будинок на камені… А всякий, хто слухає ці слова Мої й не виконує їх, прирівнюється до чоловіка нерозумного, що збудував свій будинок на піску…

26. Розмовний стиль української мови ( сфери використання, основні ознаки, мовні засоби, підстилі та жанри)

Сфера використання — усне повсякденне спілкування у побуті, на виробництві. Основне призначення розмовного стилю — бути засобом невимушеного спілкування, живого обміну думками, з'ясування побутових стосунків. У розмовному стилі відсутній попередній відбір мовного матеріалу. Вживаються разом із нейтральною лексикою стилістично знижені мовні засоби: фразеологізми, діалектизми, жаргонізми тощо: бряз-нутись (розмовне), шпора, фізичка (жаргон); не лізь поперед батька в пекло (фразеологізм), рідненький, дівка (емоційно забарвлені слова). Часто вживаються в розмовній мові вигуки, частки (ну, гей); вставні слова, неповні речення, повтори, неузгоджені словосполучення тощо. У розовній мові велику роль відіграють не-лінгвістичні засоби спілкування: міміка, жестикуляція, ситуація.