- •1.Милозвучність мови.
- •2.Фонетичні засоби милозвучності української мови.
- •3.Чим пряма мова відрізняється від непрямої?
- •4.Діалог. Розділові знаки при діалозі.
- •5.Що називається прямою мовою? Навести приклад.
- •6.Чим відрізняється за будовою тексти творів,що належать до різних типів мовлення?
- •7.Пунктограми при прямій мові та діалозі. Навести приклад.
- •8.Розділові знаки при прямій мові.
- •9.Чим відрізняється речення від інших одиниць мови?
- •10 . Як пряму мову зробити непрямою? Навести приклад.
- •11 .Чим цитата відрізняється від прямої мови?
- •12.Доберіть заголовок до тексту…
- •13.Схематично представте подані речення:
- •14. Що таке літературна норма?
- •15.Дайте визначення поняття „мова".
- •16. Які види мовленнєвої діяльності вам відомі
- •17. Напишіть слова українською мовою.
- •18.Охарактеризувати поняття стиль у мовознавстві та поняття стиль висловлювання.
- •20.Охарактеризувати поняття індивідуальний функціональний стиль.
- •21. Науковий стиль української мови ( сфери використання, основні ознаки, мовні засоби, підстилі та жанри)
- •22. Офіційно-діловий стиль української мови ( сфери використання, основні ознаки, мовні засоби, підстилі та жанри)
- •23. Публіцистичний стиль української мови ( сфери використання, основні ознаки, мовні засоби, підстилі та жанри)
- •24. Художній стиль української мови ( сфери використання, основні ознаки, мовні засоби, підстилі та жанри)
- •25. Конфесійний стиль української мови ( сфери використання, основні ознаки, мовні засоби, підстилі та жанри)
- •26. Розмовний стиль української мови ( сфери використання, основні ознаки, мовні засоби, підстилі та жанри)
- •27. Стилістичне значення як поняття стилістики.
- •28. Стилістичні норми української мови.
- •29. Характеристика мовних норм української мови.
- •30. Структура стилістики української мови.
- •32. Стилістична система національної мови
- •33. Публіцистичний стиль мовлення
- •34. Опис.
- •35. Роздум
- •36. Жанри мовлення . У межах кожного функціонального стилю виділяються жанри висловлювання. Кожний з них має певну композицію і тематичну побудову.
- •38.Стилістична диференціація української лексики.
- •39.Стилістичне використання багатозначності.
- •40.Риторика середніх віків.
- •41.Публічний виступ.Жанри публічного виступу.
- •42.Публічний виступ і стиль мовлення їх взаємозв’язок.
- •43.Характеристика академічного красномовства.
- •44.Розвиток риторики у Київській Русі.
- •45.Політичне красномовство як один із видів з публічних виступів.
- •47.Чим регламентується вибір мовцем стилю свого висловлювання?Назвіть сферу вживання кожного із стилів мовлення.
- •48.Назвати жанри мовлення.Охарактеризувати їх.
- •49.Що вивчає стилістика художньої літератури?
- •50.Що єднає стилістику з культурою мови?
- •51. Які функції виконують стилі?
- •52. Церковне красномовство як вид публічного виступу.
- •53. Суспільство – побутове красномовство. Загальна характеристика.
- •54. Які різновиди наукового стилю ви знаєте? Охарактеризуйте їх.
- •55. Чому риторику вважають одночасно і наукою і мистецтвом?
- •56. Стилістична помилка.
- •57. Ораторське мистецтво в древньому світі.
- •58. Контекст як одне з основних понять стилістики.
- •60. Функціональний стиль. Критерії класифікації функціональних стилів.
24. Художній стиль української мови ( сфери використання, основні ознаки, мовні засоби, підстилі та жанри)
Художній стиль — це насамперед стиль художньої літератури, який використовується в поетично-художній творчості. Провідним завданням художнього стилю є вплив на людську психіку, почуття, думки через зміст і форму створених авторами поетичних, прозових текстів. Художній стиль передбачає попередній відбір мовних засобів для створення літературних художніх текстів. У художньому стилі широко використовуються всі мовні засоби, увесь лексичний потенціал мови. Художній стиль реалізований у формі драми, прози та поезії, які, у свою чергу, розподіляються на відповідні жанри. Наприклад. Радісна, гомінка і пахуча весна. Дзвінко співають птахи, дзюркочуть попід деревами весняні струмочки. Смолою пахнуть набубнявілі бруньки. Теплий вітер пробігає у верховітті.
25. Конфесійний стиль української мови ( сфери використання, основні ознаки, мовні засоби, підстилі та жанри)
Мовлення в межах конфесійного (лат. сої^еБвіо — визнання, сповідь) стилю, або конфесійне мовлення, обслуговує культово-професійні потреби священнослужителів — дияконів, священиків, єпископів, інших духовних осіб, а також (меншою мірою) парафіян, тих, хто вірить у Бога. Розумово-мовленнєву основу конфесійного СТИЛЮ становить Біблія (грец. ЬіЬІіа — книги) — найпоширеніша у всьому світі книга. В ній зібрано різні за часом написання, мовою і змістом твори. Християни та іудеї (частково) визнають Біблію книгою священною. Найповніше конфесійний стиль виявляється у богослужінні. Завдяки цьому його первісна форма — писемна — стала й усною. По-особливому і меншою мірою цей стиль реалізується в проповідях. Сакральна лексика творилася й на слов'янському мовному ґрунті, тому тут знаходимо велику кількість запозичень із старослов'янської мови: благословення, возвістити, хоронитель, прах. У текстах сакрального стилю широко представлена синонімія, адже для сфери релігії харакетрне використання лексичних одиниць попарно: ласка, милосердя; непорочна, пречиста тощо. Однією з визначальних ознак сакрального стилю є використання перифразів: Цар небесний, Душа істини (Святий Дух); сіль землі (святі). До виразних стилістичних засобів належить використання слів із протилежним значенням: Усякого, хто слухає ці слова Мої й виконує їх, Я прирівнюю до чоловіка мудрого, що збудував свій будинок на камені… А всякий, хто слухає ці слова Мої й не виконує їх, прирівнюється до чоловіка нерозумного, що збудував свій будинок на піску…
26. Розмовний стиль української мови ( сфери використання, основні ознаки, мовні засоби, підстилі та жанри)
Сфера використання — усне повсякденне спілкування у побуті, на виробництві. Основне призначення розмовного стилю — бути засобом невимушеного спілкування, живого обміну думками, з'ясування побутових стосунків. У розмовному стилі відсутній попередній відбір мовного матеріалу. Вживаються разом із нейтральною лексикою стилістично знижені мовні засоби: фразеологізми, діалектизми, жаргонізми тощо: бряз-нутись (розмовне), шпора, фізичка (жаргон); не лізь поперед батька в пекло (фразеологізм), рідненький, дівка (емоційно забарвлені слова). Часто вживаються в розмовній мові вигуки, частки (ну, гей); вставні слова, неповні речення, повтори, неузгоджені словосполучення тощо. У розовній мові велику роль відіграють не-лінгвістичні засоби спілкування: міміка, жестикуляція, ситуація.