5.Що називається прямою мовою? Навести приклад.

Пряма мова — мова особи, про яку йде розповідь, передана без узгодження особи і інтонаційного підпорядкування мові розповідача.

Пряма мова створює ілюзію точного відтворення чиєїсь мови і дозволяє впровадження відповідних лексичних, граматичних і стилістичних особливостей. Пряма мова може вводитися в текст словами оповідача, що вказують на самий факт утворення прямої мови: називають особу, якій вона належить, та факт її говоріння (Брат сказав: «Я йду до міста, а ти залишайся вдома»). При зміні прямої мови на непряму мову наступає, крім реченнево-інтонаційної зміни, ще зміна займенників і осіб та способів у присудкових дієсловах і впроваджується сполучник, найчастіше що, щоб.

6.Чим відрізняється за будовою тексти творів,що належать до різних типів мовлення?

Художній розповідний текст моделюється відповідно до композиційної схеми: експозиція, зав'язка, розвиток дії, кульмінація,розв'язка. Опис можна здійснювати в будь-якому мовному стилі. Описування починається або із загальної ознаки до конкретних деталей, або від малих деталей, до більш узагальненого предмету. Роздум моделюється за таким планом: тезис, аргументи, доводи, висновки. Текст-роздум використовує науковий, публіцистичний стиль, їх різновиди.

7.Пунктограми при прямій мові та діалозі. Навести приклад.

Пряма мова — це висловлення певної особи, відтворене точно й передане від її імені. Пряма мова береться в лапки і пишеться з великої букви. Після слів автора перед прямою мовою ставиться двокрапка, а в кінці прямої мови ставиться крапка або знак питання чи знак оклику: Я крикнув журавлю: «Візьми мою журу!».

Якщо пряма мова стоїть перед словами автора, то після неї ставиться кома або знак питання чи знак оклику, а після них — тире. Слова автора після прямої мови починаються з малої букви: «Хто ти?» — пита вербова гілка.

Діалог — це розмова двох осіб. Діалог складається з реплік — слів, звернених до співрозмовника. Якщо кожна репліка діалогу починається з нового рядка, вона в лапки не береться, а на початку абзацу ставиться тире:

— Де це наш неслухнянець? Чи не викинув знову якогось коника? — стурбувався тато Гарбуз.

- Може, він з Огірочком грається, — мовила Гарбузиха.

8.Розділові знаки при прямій мові.

Для виділення прямої мови вживаються лапки або тире.

1. Коли пряма мова починається з абзацу, то перед початком її ставиться тире, а в кінці, як звичайно, крапку, знак питання, знак оклику або три крапки — залежно від характеру речення:

2. Коли пряма мову йде в рядок, без абзацу, то перед початком її ставимо відкриті лапки, а в кінці — закриті лапки й відповідний до характеру речення розділовий знак:

3. Речення, що вказує, кому належить пряма мова («слова автора»), може:

а) Стояти перед прямою мовою; тоді після нього ставиться двокрапка:

б) Стояти після прямої мови; у цьому випадку після прямої мови ставиться знак оклику або знак питання, або крапки — залежно від характеру речення. Після відповідного розділового знака перед словами автора ставиться тире:

Коли в кінці прямої мови за характером речення повинна бути крапка, замість неї ставиться кома:

Коли пряма мова подається в лапках, після неї також ставиться тире:

в) Розривати пряму мову; тоді лапки ставляться тільки перед початком та в кінці прямої мови й застосовуються такі правила:

1) Коли на місці розриву не повинно бути ніякого знака або мала бути кома, крапка з комою, двокрапка, тире, то перед словами автора й після них ставиться кома й тире, а пряма мова продовжується з малої літери:

2) Коли на місці розриву мала бути крапка, то перед словами автора ставиться кома й тире, а після них — крапка й тире, причому пряма мова продовжується з великої літери:

3) Коли на місці розриву мав бути знак питання або оклику, то перед словами автора зберігається цей знак і додається тире, а після слів автора ставиться крапка й тире, причому пряма мова продовжується з великої літери:

4) Коли на місці розриву мали бути крапки, то вони залишаються перед тире. Пряма мова продовжується або з великої, або з малої літери, залежно від того, яка літера була б після крапок при відсутності розриву. Після слів автора в першому випадку ставиться крапка й тире, а в другому — кома й тире:

5) Коли одна частина слів автора відноситься до першої частини прямої мови (що стоїть до розриву), а друга — другої, то після слів автора ставиться двокрапка й тире, причому пряма мова продовжується з великої літери: