- •1.Милозвучність мови.
- •2.Фонетичні засоби милозвучності української мови.
- •3.Чим пряма мова відрізняється від непрямої?
- •4.Діалог. Розділові знаки при діалозі.
- •5.Що називається прямою мовою? Навести приклад.
- •6.Чим відрізняється за будовою тексти творів,що належать до різних типів мовлення?
- •7.Пунктограми при прямій мові та діалозі. Навести приклад.
- •8.Розділові знаки при прямій мові.
- •9.Чим відрізняється речення від інших одиниць мови?
- •10 . Як пряму мову зробити непрямою? Навести приклад.
- •11 .Чим цитата відрізняється від прямої мови?
- •12.Доберіть заголовок до тексту…
- •13.Схематично представте подані речення:
- •14. Що таке літературна норма?
- •15.Дайте визначення поняття „мова".
- •16. Які види мовленнєвої діяльності вам відомі
- •17. Напишіть слова українською мовою.
- •18.Охарактеризувати поняття стиль у мовознавстві та поняття стиль висловлювання.
- •20.Охарактеризувати поняття індивідуальний функціональний стиль.
- •21. Науковий стиль української мови ( сфери використання, основні ознаки, мовні засоби, підстилі та жанри)
- •22. Офіційно-діловий стиль української мови ( сфери використання, основні ознаки, мовні засоби, підстилі та жанри)
- •23. Публіцистичний стиль української мови ( сфери використання, основні ознаки, мовні засоби, підстилі та жанри)
- •24. Художній стиль української мови ( сфери використання, основні ознаки, мовні засоби, підстилі та жанри)
- •25. Конфесійний стиль української мови ( сфери використання, основні ознаки, мовні засоби, підстилі та жанри)
- •26. Розмовний стиль української мови ( сфери використання, основні ознаки, мовні засоби, підстилі та жанри)
- •27. Стилістичне значення як поняття стилістики.
- •28. Стилістичні норми української мови.
- •29. Характеристика мовних норм української мови.
- •30. Структура стилістики української мови.
- •32. Стилістична система національної мови
- •33. Публіцистичний стиль мовлення
- •34. Опис.
- •35. Роздум
- •36. Жанри мовлення . У межах кожного функціонального стилю виділяються жанри висловлювання. Кожний з них має певну композицію і тематичну побудову.
- •38.Стилістична диференціація української лексики.
- •39.Стилістичне використання багатозначності.
- •40.Риторика середніх віків.
- •41.Публічний виступ.Жанри публічного виступу.
- •42.Публічний виступ і стиль мовлення їх взаємозв’язок.
- •43.Характеристика академічного красномовства.
- •44.Розвиток риторики у Київській Русі.
- •45.Політичне красномовство як один із видів з публічних виступів.
- •47.Чим регламентується вибір мовцем стилю свого висловлювання?Назвіть сферу вживання кожного із стилів мовлення.
- •48.Назвати жанри мовлення.Охарактеризувати їх.
- •49.Що вивчає стилістика художньої літератури?
- •50.Що єднає стилістику з культурою мови?
- •51. Які функції виконують стилі?
- •52. Церковне красномовство як вид публічного виступу.
- •53. Суспільство – побутове красномовство. Загальна характеристика.
- •54. Які різновиди наукового стилю ви знаєте? Охарактеризуйте їх.
- •55. Чому риторику вважають одночасно і наукою і мистецтвом?
- •56. Стилістична помилка.
- •57. Ораторське мистецтво в древньому світі.
- •58. Контекст як одне з основних понять стилістики.
- •60. Функціональний стиль. Критерії класифікації функціональних стилів.
9.Чим відрізняється речення від інших одиниць мови?
Речення — синтаксична одиниця, що виражає думку про реальні, бажані, можливі явища дійсності, відзначається смисловою та інтонаційною завершеністю. Характерною особливістю речення є наявність у ньому граматичної основи — одного або двох головних членів.
Від словосполучень та інших одиниць мови речення відрізняється тим, що є одиницею вищого рівня мови, а саме комунікативною. У формі речень твориться і виражається думка, передаються повідомлення, накази, прохання, питання,почуття і волевиявлення, тобто відбувається спілкування.
10 . Як пряму мову зробити непрямою? Навести приклад.
Коли чужу мову передають від себе, тобто непрямою мовою, то слова автора роблять головним реченням, а пряму мову – підрядним. Коли пряма мова перефодиться в непряму, то лапки прибираються.
11 .Чим цитата відрізняється від прямої мови?
Цита́та — порівняно короткий уривок з літературного, наукового чи будь-якого іншого опублікованого твору, який використовується, з обов'язковим посиланням на його автора і джерела цитування, іншою особою у своєму творі з метою зробити зрозумілішими свої твердження або для посилання на погляди іншого автора в автентичному формулюванні.
Цитата —- це особливий спосіб відтворення чужої мови, різновид прямої мови. Речення з цитатами за своєю будовою та пунктуаційним оформленням не відрізняються від речень з прямою мовою. Різниця полягає в спеціальному призначенні цитат і обов'язковому точному посиланні на джерело цитованого висловлювання. Цитують, дослівно відтворюючи, уривки з наукових праць, художніх текстів, чиїсь висловлювання для підтвердження певної думки. Різновидом цитати є епіграф. Епіграф — це короткий вислів, уміщений перед текстом твору або його частини як виразник основної думки.
12.Доберіть заголовок до тексту…
Звіринець Івасика
Хлоп’я засвистіло. Недогарок свічки і в самій сорочині незабаром опинилось в хижці. Тут справді був звіринець і малий івасик був його господарем. У тому кутку, де весною стоїть сито в ньому сидить на яйцях квочка, тепер притулилась дерев’яна клітка з морськими свинками. Стривожені світлом звірята заворушились , збились в одну купу.
На клітці з морськими свинками стоїть скляна банка з піском. Коли вірити запевненням івасика, в банці , зарившись у пісок, зимують аж дві ящірки.
13.Схематично представте подані речення:
А) «П!»-А.
Б) А: «П»
В) «П».
14. Що таке літературна норма?
Норма літературної мови — це сукупність загальноприйнятих правил реалізації мовної системи, які закріплюються в процесі суспільної комунікації.
Виділяють такі типи норм літературної мови:
— орфоепічні (вимова звуків і звукосполучень, акцентологічні норми);
— графічні (передача звуків на письмі);
— орфографічні (написання слів);
— пунктуаційні (вживання розділових знаків);
— лексичні (слововживання);
— морфологічні (вживання морфем);
— синтаксичні (керування, узгодження, поєднання й розміщення слів, речень);
— стилістичні (відбір мовних елементів відповідно до умов спілкування).