- •12.Дати розуміння структури норми права.
- •13. Показати правоутворення як процес самоорганізації права, його види та суб’єкти.
- •22. У структурі правовідносин виділяють такі елементи:
- •40)Суб’єкти адміністративного права: поняття та загальна характеристика
- •43)Юридичні акти
- •44) Адміністративне правопорушення
- •46) Цивільне право України: інститути
- •47) Цивільний кодекс України
- •48)Цивільні правовідносини
- •Глава 1. Сім'я. Регулювання сімейних відносин
- •Глава 3. Загальні положення
- •71. Поняття джерел конституційного права України
- •Вопрос 73: Розкрити зміст понять «правосвідомість» і «правова культура»
- •Вопрос 74: Дати визначення державної служби: поняття, правовий статус державних службовців.
- •Вопрос 75: Розкрити зміст юридичної відповідальності: її поняття та ознаки.
- •До основних ознак юридичної відповідальності належать такі:
- •Вопрос 76: Визначити підстави і порядок розірвання шлюбу.
- •Вопрос 77: Дати визначення джерел права як зовнішньої форми права.
- •Вопрос 78: Дати визначення держави, її ознаки.
- •Вопрос 79: Дати розуміння структури норми права.
- •Вопрос 80: Охарактеризувати особисті та майнові права, обов’язки батків та дітей.
- •Вопрос 81: Дати визначення адміністративного права України: поняття та предмет правового регулювання. Джерела адміністративного права.
- •Вопрос 82: Охарактеризувати обставини, які виключають кримінальну відповідальність.
- •Стаття 36. Необхідна оборона
- •Стаття 37. Уявна оборона
- •Стаття 38. Затримання особи, що вчинила злочин
- •Стаття 39. Крайня необхідність
- •Вопрос 83: Дати визначення таким поняттям як форми державного правління та форми державного устрою.
46) Цивільне право України: інститути
Цивільне право - одна з провідних галузей національного права України, яка регулює певну групу правових відносин за участю фізичних і юридичних осіб та держави в цілому.
Цивільне право України, як будь-яка інша галузь права, характеризується предметом і методом правового регулювання.
Предмет правового регулювання цивільного права складають правові відносини, що регулюються цивільно-правовими нормами. Це, зокрема, такі групи відносин: майнові відносини; особисті немайнові відносини.
Майновими відносинами є правові відносини, що пов'язані з належністю, набуттям, володінням, користуванням і розпорядженням майном. При цьому вони зумовлені використанням товарно-грошової форми.
Особисті немайнові відносини індивідуалізують особу, оскільки виникають завдяки здійсненню нею своїх особистих прав і свобод (наприклад, право особи на життя, здоров'я, честь, гідність, ім'я та авторство), що поділяються на дві групи:
- особисті права, пов'язані з майновими (скажімо, права авторів на результати інтелектуальної праці в царині науки, літератури, мистецтва тощо);
- особисті права, не пов'язані з майновими (приміром, права особи на честь, гідність, ім'я, листування тощо).
Сторони цих відносин виступають як юридичне рівні між собою, автономні та незалежні одна від одної, що є однією з характерних рис цивільно-правового методу. Учасниками цивільно-правових відносин можуть бути фізичні особи (громадяни, іноземці, особи без громадянства), юридичні особи та держава як у цілому, так і окремі соціальні утворення (адміністративно-територіальні одиниці, в тому числі автономні утворення). З виникненням цивільно-правових відносин їхні учасники не можуть нав'язувати свою волю один одному, а тому їхні стосунки повинні базуватися на основі досягнутої згоди (наприклад, в основу реалізації договору купівлі-продажу сторони мають покласти досягнення спільної згоди відносно кількості, якості й ціни товару).
Інституційна система побудови включає три основні частини, в яких містяться цивільно-правові норми:
а) про особу; б) про речі; в) про зобов'язання.
Пандектна система складається із: загальних положень, речового права, зобов'язального права, сімейного і спадкового права.
Цивільне право України побудоване за пандектною системою і традиційно складається із Першої (її інколи називають Загальною) і Другої (або Особливої) частин.
Першу або Загальну частину становлять такі інститути:
• основні положення цивільного права;
• підстави виникнення цивільних прав та обов'язків;
• суб'єкти та об'єкти цивільних прав;
• правочини;
• представництво та довіреність;
• строки та терміни;
• позовна давність.
До Другої або Особливої частини належать:
• особисті немайнові права;
• речове право і право власності;
• спадкове право;
• загальні положення про зобов'язання;
• окремі види договірних зобовязань (купівля-продаж, дарування, міна, позика тощо);
• окремі види недоговірних зобов’язань (заподіяння шкоди);
• зобов'язання, що виникають із односторонніх дій (обіцянка винагороди).
Сімейне право більшість вітчизняних фахівців розглядають як самостійну галузь права, тому до системи цивільного права його не включають.