- •12.Дати розуміння структури норми права.
- •13. Показати правоутворення як процес самоорганізації права, його види та суб’єкти.
- •22. У структурі правовідносин виділяють такі елементи:
- •40)Суб’єкти адміністративного права: поняття та загальна характеристика
- •43)Юридичні акти
- •44) Адміністративне правопорушення
- •46) Цивільне право України: інститути
- •47) Цивільний кодекс України
- •48)Цивільні правовідносини
- •Глава 1. Сім'я. Регулювання сімейних відносин
- •Глава 3. Загальні положення
- •71. Поняття джерел конституційного права України
- •Вопрос 73: Розкрити зміст понять «правосвідомість» і «правова культура»
- •Вопрос 74: Дати визначення державної служби: поняття, правовий статус державних службовців.
- •Вопрос 75: Розкрити зміст юридичної відповідальності: її поняття та ознаки.
- •До основних ознак юридичної відповідальності належать такі:
- •Вопрос 76: Визначити підстави і порядок розірвання шлюбу.
- •Вопрос 77: Дати визначення джерел права як зовнішньої форми права.
- •Вопрос 78: Дати визначення держави, її ознаки.
- •Вопрос 79: Дати розуміння структури норми права.
- •Вопрос 80: Охарактеризувати особисті та майнові права, обов’язки батків та дітей.
- •Вопрос 81: Дати визначення адміністративного права України: поняття та предмет правового регулювання. Джерела адміністративного права.
- •Вопрос 82: Охарактеризувати обставини, які виключають кримінальну відповідальність.
- •Стаття 36. Необхідна оборона
- •Стаття 37. Уявна оборона
- •Стаття 38. Затримання особи, що вчинила злочин
- •Стаття 39. Крайня необхідність
- •Вопрос 83: Дати визначення таким поняттям як форми державного правління та форми державного устрою.
Вопрос 80: Охарактеризувати особисті та майнові права, обов’язки батків та дітей.
Ответ:
Взаємні права та обов'язки батьків і дітей базуються на походженні дітей, засвідченому в установленому законом порядку. Походження дитини, батьки якої перебувають між собою в шлюбі, засвідчується записом про шлюб батьків, а дитини від батьків, які не перебувають між собою в шлюбі, встановлюється поданням спільної заяви до органів загсу. Батьківство дитини у батьків, які не перебувають у шлюбі, та в разі відсутності спільної заяви батьків, може бути встановлене в судовому порядку.
Походження дитини засвідчується відповідним записом.
Батьки й діти зобов'язані надавати один одному моральну й матеріальну допомогу. При цьому діти, походження яких установлене за заявою батьків чи рішенням суду, мають ті самі права та обов'язки щодо батьків, що й діти, які народилися від батьків, які перебувають у шлюбі.
До особистих прав та обов'язків батьків щодо дітей слід віднести: право та обов'язок присвоїти дитині прізвище, ім'я та по батькові; право та обов'язок виховувати й утримувати дітей; право визначити місце їх проживання; право забезпечувати їхні інтереси за розгляду спорів про них.
До майнових прав та обов'язків батьків і дітей належать; право та обов'язок батьків з управління майном дітей, обов'язок і тих, і тих поважати спільну й роздільну власність і т. д. До того ж і батьки, і діти мають взаємні аліментні обов'язки. Батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх і непрацездатних повнолітніх дітей, які потребують матеріальної допомоги, а повнолітні діти зобов'язані утримувати й піклуватися про непрацездатних батьків. Так, аліменти на неповнолітніх дітей з їхніх батьків стягуються в розмірі; на одну дитину - чверті, на двох дітей - третини, на трьох та більше дітей - половини заробітку (доходу) батьків, але не менш як 25% мінімальної заробітної платні на кожну дитину.
У разі стягнення аліментів із батьків на непрацездатних повнолітніх дітей, які потребують матеріальної допомоги, розмір аліментів визначається у твердій грошовій сумі з урахуванням матеріального становища особи, яка сплачує аліменти, та особи, яка має їх одержувати.
Визнаючи аліменти на користь батьків, що стягуються з повнолітніх дітей у твердій грошовій сумі, виходять із матеріального й сімейного становища кожного з дітей та батьків і зважають на можливість батьків одержувати аліменти один від одного.
Вопрос 81: Дати визначення адміністративного права України: поняття та предмет правового регулювання. Джерела адміністративного права.
Ответ:
Адміністративне право — це галузь права (сукупність правових норм), регулююча з метою реалізації завдань і функцій держави суспільні відносини управлінського характеру, які складаються у сфері виконавчої і розпорядливої діяльності органів виконавчої влади, внутрішньоорганізаційної діяльності інших державних органів, а також в процесі здійснення громадськими організаціями, їх органами зовнішніх юридично владних повноважень.
Предмет правового регулювання — сукупність якісно однорідних суспільних відносин, урегульованих правовими нормами (відповідає на запитання «що?»). Предмет правового регулювання вказує, на яку групу суспільних відносин спрямований вплив норм права. Предмет правового регулювання є умовне виділення певного відокремленого кола (сукупності) суспільних відносин, що мають єдину якість. Це дозволяє узагальнити норми права, які регулюють коло (сукупність) суспільних відносин, у таку нормативну спільність, як галузь права.
Джерела адміністративного права - це зовнішні форми відображення адміністративно-правових норм, закріплені в Конституції України, законодавчих актах, урядових постановах, рішеннях державних адміністрацій та інших нормативних актах державних органів.
З огляду на численність джерел адміністративного права, є доцільним розділити їх на такі види: 1. Конституція України. Вона веде перед у системі джерел адміністративного права, є Основним Законом України. Закріплені в ній норми мають пряму адміністративно-правову спрямованість. 2. Адміністративно-правові норми знаходять своє закріплення в законодавчих актах, що їх приймає Верховна Рада України. До найбільш актуальних законодавчих актів необхідно віднести Закони України "Про об'єднання громадян", "Про державну службу", "Про місцеве самоврядування" та ін. 3. Постанови Верховної Ради України, які охоплюють адміністративно-правові норми організаційного характеру. 4. Укази й розпорядження Президента України у сфері державного управління. 5. Нормативні постанови й розпорядження Кабінету Міністрів України, а також затверджені ним положення, устави, правила, інструкції та інші кодифіковані акти. Нормативні постанови прийняті Кабінетом Міністрів України спільно з профспілковими організаціями. 6. Джерелами адміністративного права в міжгалузевому й галузевому масштабах виступають нормативні акти, що їх приймають міністерства, державні комітети і служби України. 7. Нормативні накази керівників міністерств, державних комітетів і служб. До цієї групи слід віднести положення, правила та інші акти, затверджені керівниками вищезгаданих інституцій. 8. Нормативні накази керівників державних підприємств, об'єднань та організацій (або акти їхніх колективних органів). Дії норм зазначених актів обмежені межами конкретного формування. 9. Джерелами адміністративного права можуть бути також нормативні акти представницьких і виконавських органів місцевого самоврядування (наприклад, рішення районної ради народних депутатів, що передбачає адміністративну відповідальність за торгівлю в недозволеному місці). 10. Акти органів громадських організацій, якщо вони затверджені чи санкціоновані державними органами і містять правила, які регулюють будь-які аспекти адміністративного управління (скажімо, положення про ради громадськості мікрорайону).