13. Принципи ведення бухгалтерського обліку, облікові вимірники.

Для відображення господарських засобів та процесів,що здійснюються на підприємстві,їхніх кількісних і якісних характеристик, в обліку застосовують різні вимірники: натуральний, трудовий, грошовий.Натуральні вимірники забезпечують кількісне і якісне відображення облікових обєктів в одиницях ваги, обєму,площі, потужності тощо. Без натуральних вимірників не можна скласти виробничий план з номенклатури виробів, проаналізувати використання матеріальних ресурсів, балансів. Проте натуральні вимірники можна застосовувати лише для обліку однорідних обєктів, їх не можна узагальнювати, використовуючи різні одиниці виміру.Трудові вимірники використовують для визначення затраченої праці в одиницях робочого часу – днях, годинах, хвилинах. За їх допомогою у поєднанні з натуральними встановлюють і контролюють норми виробітку, визначають продуктивність праці, обчислюють фонд робочого часу й оплати праці.Грошовий вимірник застосовують для узагальнення, обчислення вартості обєктів обліку. Цей вимірник використовують при плануванні та обліку процесів виробництва й обігу, для визначення результатів і рентабельності діяльності, здійснення розрахунків між підприємствами, організаціями, установами. Як інатуральний, грошовий вимірник має певні переваги і недоліки.Застосування в обліку всіх трьох вимірників у взаємозвязку забезпечує повне і різнобічне відображення обліковуваних обєктів, отримання узагальненої інформації щодо діяльності як окремого підприємства, галузі, так і економіки країни вцілому.

Принцип бух. Обліку – це правило, яким слід керуватися при вимірюванні, оцінці та реєстрації господарських операцій і при відображенні їх результатів у фінансовій звітності. Відповідно до ЗУ »Про бух облік та фінансову звітність в Укр.» від 16 липня 1999 р. Бух облік та фінансова звітність в Укр. Грунтується на таких принципах: обачність, повне висвітлення, автономність,послідовність без¬перервність, нарахування та відповідність доходів і витрат, превалю¬вання змісту над формою, історична (фактична) собівартість, єдиний грошовий вимірник, періодичність.

Обачність — принцип, згідно з яким методи оцінки, що застосо¬вуються в бухгалтерському обліку мають запобігати недооцінці зо¬бов'язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприєм¬ства. Повне висвітлення — принцип, згідно з яким фінансова звітність має містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі. Автономність — принцип, який означає, що кожне підприєм¬ство розглядається як юридична особа, відокремлена від її власників, у зв'язку з чим особисте майно та зобов'язання власників не по¬винні відображатися у фінансовій звітності підприємства. Послідовність — принцип постійного (із року в рік) застосуван¬ня підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової по¬літики можлива лише у випадках, передбачених національними по¬ложеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, і має бути обґрун¬тована та розкрита у фінансовій звітності.

Безперервність — принцип, який передбачає, що оцінку активів та зобов'язань підприємства здійснюють, виходячи з припущення, що його діяльність буде тривати далі. Нарахування та відповідність доходів і витрат — принцип, який означає, що для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, здійсненими для отримання цих доходів. Превалювання змісту над формою — принцип, коли операції обліковують відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридич¬ної форми. Цей принцип засвідчує, що бухгалтерський облік не є засобом простої фіксації формальних даних. Історична (фактична) собівартість — принцип, відповідно до якого пріоритетною є оцінка активів підприємства, виходячи з витрат на їх виробництво і придбання. Єдиний грошовий вимірник — принцип вимірювання та узагаль¬нення всіх господарських операцій підприємства у фінансовій звітності в єдиній грошовій оцінці. Періодичність — принцип, що означає можливість розподілу діяльності підприємства на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності. Отже, розглянуті десять принципів бухгалтерського обліку і фінан¬сової звітності, які в Україні законодавче закріплено, є важливою складовою методології бухгалтерського обліку і базою для створен¬ня єдиних правил ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, що є обов'язковими для всіх підприємств та гарантують і захищають інтереси користувачів.