2. Значення бухгалтерського обліку та історія його розвитку.

Бух.облік як важлива складова інформаційної системи підприємства забезпечує значну частину загального обсягу інформації. Тому бух.облік має на меті забезпечити управлінський апарат, відповідні служби і фахівців необхідними достовірними даними про господарські процеси та фінансовий стан підприємства, використання ресурсів підприємства, взаємовідносини з покупцями, постачальниками, персоналом та бюджетом.

Бух. інформація потрібна апаратові управління для обґрунтованого прийняття короткотермінових і довготермінових управлінських рішень, а також широкому колу зовнішніх користувачів.

Облік існує стільки ж часу , скільки і процес обміну. Перші письмові свідчення культури мають посилання на певні дані, отримані внаслідок облікових робіт того часу.

Облік розвивався відповідно до економічних запитів суспільства. До ХV ст. Його розглядали як додаток до торгівельної діяльності. Вперше бух.обік як окрему складову господарського обліку визначив італійський чернець і математик ЛУКА ПАЧОЛІ. Він 1494 р. написав трактат „Про рахунки і записи” , в якому обґрунтував поняття бух.рахунків і принцип подвійного запису.

У XVII-XVIII ст. Промислова революція в Англії дала новий поштовх розвиткові обліку. З того часу розпочався збір даних про затрати на виготовлення одиниці продукції. На початку ХХ ст. Лідерство у сфері обліку перейшло від Англії до США. У 1990 р. облік отримав статус професії, ставши подібно до юридичної, медичної, інженерної та архітектурної справ самостійним видом діяльності, який потребує ліцензії, дотримання кодексу професійної етики, обв’язкового мінімуму кваліфікації та освіти.

В Україні КМУ затвердив Програму реформування бух.обліку, яка передбачає у 1999-2001 роках перехід суб’єктів господарювання на ведення обліку згідно з Національними положеннями бух.обліку, гармонізованими з МСБО. 16.07.99 р. прийнято ЗУ „Про бух.облік та фінансову звітність в Україні”. Протягом 1999-2002 р. загалом сформовано нормативну базу ведення бух.обліку—розроблено і затверджено Міністерством фінансів України низку Положень бух.обліку.

3. Класифікація рахунків за економічним змістом і призначенням.

В бухгалтерському обліку рахунки класифікують за: економічним змістом та призначенням і структурою. Класифікація рахунків за економічним змістом відповідає змісту предмету БО й зумовлена класифікацією об’єктів обліку. Відповідно до того рахунки поділяють на п’ять груп: рахунки активів, рахунки власного капіталу, рахунки забезпечень і зобов’язань, рахунки доходів та результатів діяльності, рахунки витрат.

На рахунках активів відображають їх наявність і рух (рах-ки обліку необоротних активів, оборотних активів, витрати майбутніх активів). Ці рахунки є активними.

На рах-х власного капіталу відображають власні джерела формування господарських засобів підприємства. Ці рахунки є пасивними.

На рах-х забезпечень і зобов’язань ведуть облік забезпечень майбутніх витрат і платежів, створених на підприємстві, його довгострокових і поточних зобов’язань та доходів майбутніх періодів. Ці рахунки є пасивними або активно-пасивними.

На рахунках доходів та результатів діяльності відображають доходи підприємства та його фінансові результати. Ці рахунки є пасивними.

На рах-х витрат здійснюють облік витрат підприємства за економічними елементами та видами його діяльності. Ці рах-ки є активними.