Завдання 2

Вказати правильну відповідь у наведених тестах:

1. Погашення дебіторської заборгованості на суму $ 400 означає:

1. 1) збільшення активів на $ 400, зменшення активів на $ 400;

2. 2) збільшення активів на $ 400, зменшення зобов’язань на $ 400;

3. 3) зменшення зобов’язань на $ 400, збільшення акціонерного капіталу на $ 400;

4. 4) зменшення активів на $ 400, зменшення зобов’язань на $ 400.

2. На кінець звітного періоду сальдо за нижчеприведеними рахунками становить:

Продажі – $ 1 000 000

Повернення і зниження вартості проданих товарів – $ 175 000

Знижки при продажу – $ 25 000

Собівартість проданих товарів – $ 600 000

Яка рентабельність продажів?

1. 1)     60 %;

2. 2)     75 %;

3. 3)     40 %;

4. 4)     25 %.

3. Товарні запаси відображаються:

1. 1) у розділі «Непоточні активи» бухгалтерського балансу;

2. 2) як інші витрати в звіті про прибутки і збитки;

3. 3) у розділі «Поточні активи» бухгалтерського балансу;

4. 4) у бухгалтерському балансі за цінами реалізації.

4. На виробничих підприємствах запаси, повністю готові для про­дажу, називаються:

1. 1) запасами сировини;

2. 2) запасами незавершеного виробництва;

3. 3) запасами готової продукції;

4. 4) запасами матеріалів на складі.

5. Визначальним чинником для включення того або іншого товару до складу запасів при інвентаризації, є:

1. 1) його фізична наявність;

2. 2) право власності на даний товар;

3. 3) професійна думка менеджерів;

4. 4) факт оплати вартості покупки.

6. Якщо право власності на товари переходить в пункті призначення, це означає, що:

1. 1) право власності на товари зберігається за продавцем до моменту їх доставки;

2. 2) покупець володіє правом власності на товари до моменту їх доставки;

3. 3) транспортна компанія володіє правом власності на товари в період їх знаходження в дорозі;

4. 4) право власності на товари не належить жодній із сторін до моменту доставки товарів.

7. Собівартість товарів на початок періоду плюс собівартість придбаних товарів дорівнює:

1. 1) собівартості проданих товарів;

2. 2) собівартості товарів для продажу;

3. 3) сумі виручки від реалізації товарів;

4. 4) собівартості всіх придбаних товарів.

8. Сальдо по рахунках компанії «Вест» становить:

Придбання – $ 30 000

Повернення і зниження вартості проданих товарів – $ 4 000

Знижки при покупці – $ 2 500

Фрахт, сплачений при покупці – $ 1 875

Собівартість придбаних товарів дорівнює:

1. 1) $ 32,500;

2. 2) $ 29,375;

3. 3) $ 31,875;

4. 4) $ 27,875.

9. Собівартість проданих товарів розраховується таким чином:

1. 1) собівартість запасів на початок періоду – собівартість купле­них товарів + собівартість запасів на кінець періоду;

2. 2) виручка від реалізації – собівартість куплених товарів + собі­вартість запасів на початок періоду – собівартість запасів на кінець періоду;

3. 3) виручка від реалізації + валовий прибуток – собівартість запасів на кінець періоду + собівартість запасів на початок періоду;

4. 4) собівартість запасів на початок періоду + собівартість прид­баних товарів – собівартість запасів на кінець періоду.

10. Облік запасів за методом ЛІФО припускає, що собівартість останніх за часом придбання товарів:

1. 1) повинна бути в останню чергу віднесена на собівартість реалізованих товарів;

2. 2) повинна бути в першу чергу віднесена на собівартість запасів на кінець періоду;

3. 3) повинна бути в першу чергу віднесена на собівартість реалізованих товарів;

4. 4) не повинна бути віднесена ні на собівартість реалізованих товарів, ні на собівартість запасів на кінець періоду.

11. У звітності двох компаній відображена однакова собівартість товарів для продажу, при цьому використовуються різні методи оцінки запасів. Якщо протягом звітного періоду ціна на товари зросла і компанія застосовує:

1. 1) метод ЛІФО, собівартість запасів на кінець періоду буде найбільшою;

2. 2) метод ФІФО, собівартість реалізованих товарів буде найбільшою;

3. 3) метод ФІФО, собівартість запасів на кінець періоду буде найбільшою;

4. 4) метод ЛІФО, собівартість реалізованих товарів буде найменшою.

15. Для оцінки запасів метод суцільної ідентифікації застосо­вується за умови, що:

1. 1) неможливо встановити фактичний рух одиниць запасів;

2. 2) компанія реалізує великі обсяги однорідних товарів, що мають відносно низьку собівартість;

3. 3) компанія реалізує великі обсяги різнорідних товарів, що мають відносно низьку собівартість;

4. 4) компанія продає обмежену кількість одиниць дорогих товарів.

Література: 1–4; 6–10; 14; 15; 18–21; 23–25; 29; 30; 33.

 

[Вгору] [Вниз]