Вплив методів оцінки запасів на прибуток

(дол.)

Показник	Середньо­зважена ціна	FIFO	LIFO	Інденти­фікований метод
Продано 180 од. за цінами реалізації	2 900	2 900	2 900	2 900
Залишок на початок періоду	800	800	800	800
Закуплено за звітний період	2 200	2 200	2 200	2 200
Залишок на кінець періоду	1 200	1 450	980	1 340
Собівартість реалізованих товарів	1 800	1 550	2 020	1 660
Валовий прибуток	1 100	1 350	880	1 240
Операційні витрати	750	750	750	750
Прибуток до оподаткування	350	600	130	490
Податок на прибуток (30%)	105	180	39	147
Чистий прибуток	245	420	91	343

Із приведених даних видно, що в період інфляції використання методу LIFO призводить до заниження прибутку до оподаткування, а значить і до суми податку, який сплачується державі. Окремі зарубіж­ні країни, наприклад Великобританія, обмежують застосування цього методу.

При системі постійного обліку товарних запасів використаємо додаткові дані про реалізацію товарів, а саме із 180 одиниць продано за продажними цінами і на загальну суму 2.900.00 дол.:

у травні 120 од.

у вересні 40 од.

у грудні 20 од.

а) метод середньозваженої вартості:

•     визначимо середню ціну для травня:

(800 + 450) : (100+50) = 8.33 дол.;

•     собівартість реалізованих товарів у травні:

120 од. × 8.33 дол. = 999.6 дол.;

•     визначимо середню ціну для вересня місяця:

(30 × 8.33) + (50 × 10) : 80 = 9.36 дол.;

•     собівартість реалізованих товарів у вересні:

40 один. × 9.36 дол. = 374.4 дол.;

•     визначимо середню ціну для грудня місяця:

(40 × 9.36) + (50 × 12) + (50 × 13) = 1 624 : 140 = 11.60 дол.;

•     собівартість реалізованих товарів у грудні:

20 один. × 11,60 дол. = 232 дол.;

•     разом собівартість реалізованих товарів:

(999,6 + 374,4 + 232) = 1 606 дол.;

•     вартість залишку товарів на кінець звітного періоду:

(800 + 2 200 – 1 606) = 1 394 дол.;

б) метод FIFO:

•     собівартість реалізованих товарів:

у травні (100 × 8) + (20 × 9) = 980

у вересні (30 × 90 + (20 × 10) = 470

у грудні (10 × 10) = 100

Разом: 1 550 дол.;

•     вартість залишку на кінець звітного періоду:

(50 × 13) + (50 × 12) + (20 × 10) = 1 450 дол.;

в) метод LIFO:

•     собівартість реалізованих товарів:

у грудні (20 × 13) = 260

у вересні (30 × 13) + (10 × 12) = 510

у травні (40 × 12) + (50 × 100 + (30 × 9) = 1 250

Разом: 2 020 дол.;

•     залишок на кінець звітного періоду:

(800 + 2 200 – 2 020) = 980 дол.;

г) метод суцільної ідентифікації (аналогічно пункту г при періо­дичній системі обліку):

•     собівартість реалізованих товарів 1 660 дол.;

•     вартість залишку товарів на кінець звітного періоду 1 340 дол.

Висновок: у зарубіжних країнах фірми мають право вибору методів оцінки товарних запасів. Але вибрані методи оцінки товарних запасів повинні використовуватися постійно, а їх зміна повинна бути зазначена в пояснювальній записці й обґрунтована.

Методи оцінки товарних запасів впливають:

• –    на величину активів у балансі;

• –    на звіт про прибутки і збитки;

• –    на величину доходу звітного періоду;

• –    на величину доходу наступного облікового періоду.

Так, якщо у звітному періоді було допущено завищення залишків товарних запасів на кінець облікового періоду, то одночасно допущено зменшення собівартості реалізованих товарів на ту ж суму, а це збільшує на цю ж суму величину звітного доходу до оподат­кування за цей період. Заниження вартості залишків на кінець звітного періоду збільшує собівартість реалізованих товарів, що зменшує величину доходу до оподаткування.

Для наступного облікового періоду завищення вартості залишків товарних запасів на кінець попереднього облікового періоду збільшує вартість початкового сальдо цього облікового періоду, а це збільшує собівартість реалізованих товарів і зменшує доход за звітний період на цю суму. Заниження кінцевого сальдо на початок періоду зменшує собівартість реалізованих товарів наступного періоду, що збільшує величину доходу до оподаткування другого періоду на цю ж суму.