- •Термохімія
- •Молекулярність і порядок реакції
- •Кінетика необоротних реакцій
- •Необоротна реакція першого порядку
- •Необоротна реакція другого поряду
- •3.1 Електрохімічні процеси та їхнє медико-біологїчне значення. Розчини електролітів.
- •3.3 Кондуктометричне визначення ступеня та константи йонізації слабкого електроліту. Закон розведення Оствальда.
- •3.4 Кондуктометричне титрування. Застосування кондуктометрії в медицині.
- •4.1 Електродні потенціали та механізм їх виникнення. Рівняння
- •4.3 Електрохімічні (гальванічні) елементи та електрорушійні сили.
- •4.4. Дифузійні та мембранний потенціали, їхнє біологічне значення. Рівняння Нернста.
- •4 .5 Потенціометрія: потенціометричне визначення рН за допомогою воднево-хлорсрібного та хлорсрібного скляного елемента. Потенціометричне титрування.
- •Ізотерма адсорбції Ленгмюра
- •5.2 Адсорбція на межі поділу рідина - газ та рідина - рідина. Рівняння Гіббса. Орієнтація молекул поверхнево-активних речовин у поверхневому шарі.
- •5.3 Уявлення про структуру біологічних мембран. Адсорбція на межі поділу тверде тіло - газ.
- •5.4 Адсорбція із розчину на поверхні твердого тіла. Фізична та хімічна адсорбція. Закономірності адсорбції розчинених речовин, парів та газів. Рівняння Фрейндліха.
- •6.1 Адсорбція електролітів: специфічна (вибірна) та йонообмінна. Правило Панета- Фаянса.
- •6.2. Йонообмінники природні та синтетичні. Роль адсорбції та йонного обміну в процесах життєдіяльності рослин і організмів.
- •6.3. Хроматографія. Класифікація хроматографічних методів аналізу за ознакою агрегатного стану фаз, техніки виконання та механізму розподілу. Адсорбційна, йонообмінна та розподільча хроматографія.
- •6.4. Застосування хроматографії в біології та медицині. (спрс)
- •7.1 Загальна характеристика дисперсних систем: основні визначення та класифікація.
- •7.3 Електричні властивості колоїдно-дисперсних систем: механізм утворення подвійного електричного шару. Рівняння Гельмгольца-Смолуховського. Електрофоретична рухливість.
- •7.4 Електрокінетичні явища: електроосмос, електрофорез, потенціали перебігу та седиментації. Застосування електрофорезу в дослідницькій та клініко-лабораторній практиці.(спрс)
- •8.1 Стійкість та коагуляція дисперсних систем. Коагуляція гідрофобних золів під дією електролітів. Поріг коагуляції. Правило Шульце—Гарді.
- •9.1 Високомолекулярні сполуки - основа живих організмів. Глобулярна та фібрилярна структура білків. Порівняльна характеристика розчинів високомолекулярних сполук, істинних та колоїдних розчинів.
- •9.3 Аномальна в'язкість розчинів вмс. В'язкість крові. Мембранна рівновага Доннана.
- •9.4 Ізоелекгричний стан білка. Ізоелєктрична точка та методи її визначення. Йонний стан біополімерів в водних розчинах.
- •9.5 Значення високомолекулярних сполук (вмс) у медицині та фармації. (спрс).
6.2. Йонообмінники природні та синтетичні. Роль адсорбції та йонного обміну в процесах життєдіяльності рослин і організмів.
ОБМІННА АДСОРБЦІЯ
Під загальним поняттям обмінної, адсорбції підрозумівають явище заміщення на адсорбенті однієї речовини іншим, що знаходиться в зовнішньому середовищі. У найбільш простому випадку це є витіснення слабкого адсорбтіва сильнішим; у результаті «конкуренції» за активні центри адсорбенту на останньому опиняться обидва адсорбтіва в кількостях, пропорційних їх адсорбованості. Так, якщо адсорбованість одного з адсорбтивів на даному адсорбенті в 10 разів вище, ніж іншого, то його і адсорбується в 10 разів більше.
Різновидом обмінної адсорбції є іонообмінна адсорбція. Її суть полягає в тому, що деякі адсорбенти мають хімічні угрупування, які диссоціюють і заміщають свої іони на однойменно заряджені, такі, що містяться в розчині (мал. 61). На малюнку схематично зображено, як іони К+ замінюються іонами Na+ з розчину.
Якщо обмінюваними іонами з розчину є Н+ або ОН- (мал. 62), то в результаті обміну в розчині міняється співвідношення цих іонів і змінюється рН. Так, колоїдні частинки ВаSО4 можуть обмінювати адсорбовані іони С1- на ОН-, що веде до переважання в розчині іонів Н+ і, отже, рН розчину зміщується в кислу сторону. Такий окремий випадок іонообмінної адсорбції називається гідролітичною.
Практичне використання іонообмінної адсорбції. У промисловості і в дослідницьких роботах все ширше застосовують іонообмінні смоли (іонообмінники), природні, що є, а частіше синтетичні речовини. Їх ділять на аніоніти і катіонітах залежно від виду обмінюваних іонів - аніонів або катіонів. До катіонітів відноситься ряд марок амберлитів, дауексів, вофатитів (синтетичні смоли сульфофенольного, полісульфостірольного або карбоксифенольного типів), оброблений лугом окисел алюмінію, алюмосилікати, трепел і ін. До аніонітів відносяться синтетичні смоли фенолформальдегідного і інших типів з амінними угрупуваннями, оброблений кислотою окисел алюмінію і ін.
Функціональними групами катіонітів є карбоксильні, гідроксильні і сульфогруппи, у яких може обмінюватися катіон (водень заміщається, наприклад, на метал). Функціональні групи аніонітів - органічні основи (аміногрупи), у яких обмінюються аніони, наприклад, група ОН- заміщається на С1-, SO42- і т.д.
Іонообмінна адсорбція також володіє певною вибірковістю. За допомогою іонообмінників в промисловості очищають розчини від домішок солей, виділяють деякі речовини, як, наприклад, рідкісні метали, отримують знесолену воду, рівноцінну що дистилює і т.д. Іонообмінники знайшли широке застосування і в лабораторній практиці. Вивчається питання про медичне застосування цих речовин, що випускаються промисловістю у все більшому асортименті. Іонообмінники можуть застосовуватися, наприклад, для скріплення в шлунково-кишковому тракті отруйних речовин, токсинів і т.д.