36.Міжбанк кредит, як позичковий капітал комерц.Банку.

Міжбанківський кредит - це позичковий капітал комерційного банку, що передається іншому банку у тимчасове користування на умовах повернення і платності.

Причини продажу одним комерційним банком іншому банківських ресурсів такі:

-наявність в окремі періоди часу надлишкових ресурсів;

-відсутність належного попиту і вигідного розміщення ресурсів серед своїх клієнтів;

-отримання прибутку на купівлі-продажу ресурсів;

-купівля міжбанківських ресурсів для виконання обов’язкового резерву;

-необхідність встановлення більш тісних відносин між банками.

Кредитні відносини між комерційними банками визначаються на договірних засадах, шляхом укладання кредитних договорів, які мають передбачати права та зобов’язання сторін з належним оформленням справ за міжбанківськими кредитами.

Загальний розмір отримання комерційними банками міжбанківських ресурсів обмежується певним розміром власних коштів банку. Забороняється їх надання та отримання банківськими установами (філіями, управліннями, відділеннями тощо), які не є юридичними особами, крім випадків, коли це здійснюється за дорученням юридичної особи.

37. Документарні форми розрахунків. Документарна форма розрахунків — одна з традиційних форм участі банків в обслуговуванні міжнародних комерційних торгових операцій.

Основними формами документарних розрахунків, які використовуються у міжнародній торгівлі, є:

• інкасова форма; • акредитивна форма; • банківські гарантії.

Здійснюючи міжнародні комерційні операції необхідно ретельно зважувати ступінь ризику, що не завжди можливо зробити цілком.

У тому випадку, якщо одна зі сторін зовнішньоекономічного договору не має можливості або бажання поставити товар до оплати, зробити попередню оплату продукції або якщо в одній із країн існують експортно-імпортні чи валютні обмеження, банк може прийняти на себе зобов´язання виступити гарантом за належне проведення розрахунків за поставлену або відвантажену продукцію.

Вибір форми розрахунків і виду застосовуваного фінансового інструмента, визначення його основних параметрів залежить від бажання сторін зовнішньоекономічного договору і, відповідно до Конвенції ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів і діючим зовнішньоекономічним законодавством України, що відображається в Договорі (контракті).

Порядок взаємин банків і стандарти оформлення документів досить чітко регламентовані в документах у міжнародній банківській практиці.

Однак дані документи мають різні ступені поширення й застосування — так майже 100 % акредитивів підкоряються Уніфікованим правилам для документарних акредитивів, а більшість гарантій підпорядковані місцевому законодавству банку-емітента.

38. Доходи та витрати комерційного банку.

Відповідно до чинного податкового законодавства доходи банківської установи визнаються за принципом переходу права власності, виключення становлять доходи у вигляді штрафних санкцій та доходи отримані у вигляді цільового фінансування від фондів соціального страхування. Вказані доходи визнаються за фактом надходження грошових коштів.

Доходи від операційної діяльності: - процентні доходи по кредитних операціях, гарантіях, розрахунково-касовому обслуговуванні, інкасацією цінностей, операціями з ЦП. - прибуток від операцій купівлі продажу валюти та банківських металів - доходи від здійснення факторингових та лізингових операцій - доходи від реалізації заставленого майна - доходи у вигляді надлишкових страхових резервів

До інших доходів відносяться: - доходи у вигляді поворотної та безповоротної фінансової допомоги - отримання дивідендів, процентів та роялті - суми штрафних санкцій за невиконання умов договорів - доходи отриманні у вигляді частини коштів від невикористаних страхових резервів - суми дотацій і субсидій отриманні з бюджету

- доходи невраховані у складі доходів минулих періодів

Витрати банківської установи визнаються за принципом відповідності доходам: - процентні витрати по кредитно-депозитним операціям

- витрати пов’язанні із операціями реалізації заставленого майна - комісійні витрати - збиток від операцій з ЦП - суми страхових резервів

- від’ємні курсові різниці - суми коштів внесенні до фонду гарантування вкладів фізичних осіб - інші витрати, які пов’язанні з операційною діяльністю банківської установи.