60. Правові наслідки недодержання вимог закону про форму правочину

- Правові наслідки недотримання письвої форми правочину (ч. 1 ст. 218 ЦК- недотримання письмової форми правочину не має своїм наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом; рішення суду не може ґрунтуватися на показах свідків; заперечення однією із сторін факту вчинення право чину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо- відеозапису та іншими доказам).

До нікчемних правочинів, зокрема, належать:

1) правочин, вчинений з порушенням письмової форми у випадках встановлених законом (договір дарування майнового права та договір дарування з обов’язком передати дарунок у майбутньому- ч.3 ст. 719 ЦК; договір банківського вкладу- ч.2 ст 1059 ЦК та ін.);

2) правочин, вчинений з порушенням вимоги щодо його нотаріального посвідчення (ст. 219 та 220 ЦК);

61. Правові наслідки вчинення правочину неповнолітніми особами за межами їх дієздатності.

Малолітній може вчиняти лише дрібні по­бутові правочини. Продаж пальта, велосипеда чи іншого майна, яке має значну вартість, не вважається дрібним побутовим правочином. Згідно зі статтею 221 ЦК, такий правочин вважається нікчем­ним, незалежно від того, знав чи не знав контрагент про вік дити­ни та обсяг її дієздатності, визначеної законом.

Модель правочину, вчиненого малолітнім за межею своєї дієздатності, така: 1) однією із сторін є дитина, якій не виповнилося 14-ти років;

2)правочин виходить за межі дрібного побутового;

3)вина (її форми) другої сторони, якщо вона є повнолітньою, не має правового значення;

4)не має правового значення та обставина, що дитина сама була ініціатором вчинення правочину.

62. Правові наслідки вчинення правочину фізичною особою, цивільна дієздатність якої обмежена.

Особа, дієздатність якої обмежена, може самостійно вчиняти лише дрібні побутові правочини. Інші правочини вона може вчиняти сама, але лише за згодою піклувальника. Особа, дієздатність якої обмежена, не може бути стороною засновницького договору, не має права скласти заповіт.

Модель правочину, вчиненого особою, діє­здатність якої обмежена, така: 1)однією із сторін є особа, дієздатність якої обмежена;

2)правочин виходить за межі дрібного побутового; 3)відсутня згода піклувальника; 4)причини відсутності згоди піклувальника не мають право­вого значення. Однак, у разі звернення до суду, заперечення піклу­вальника можуть бути визнані безпідставними;

5)не має правового значення те, хто був ініціатором правочину; 6)вина другої сторони, яка є повністю дієздатною,не має правового значення.

63. Правові наслідки вчинення правочину недієздатною фізичною особою.

Фізична особа, яка визнана судом недієздатною, повністю зату­ляється юридичною постаттю опікуна, і закон не надає їй навіть права на найдрібніший правочин.

При цьому не береться до уваги, що серед недієздатних є дебі­ли, які володіють мінімальним обсягом свідомості та волі. Вони, зокрема, приймають дарунки, усвідомлюючи значення дії дарувальника. Тому суперечність між законом та умовами реального життя у даній ситуації є очевидною.

У стані ремісії ті, що визнані недієздатними через душевну хво­робу, ведуть себе як психічно здорові, вони, хай лише на якийсь час, та все ж розуміють значення своїх дій і можуть керувати ними.

Поряд із збереженням загального пра­вила про недійсність правочину вчиненого недієздатною особою опікунові надано право схвалити побутовий договір, що його уклав недієздатний. Адже було б неправильно трактувати недійсним договір, за яким недіє­здатний купив буханець хліба чи інші продукти харчування.

Дещо іншим є ставлення до договорів, які потребують нотаріаль­ного посвідчення. Якщо, наприклад, недієздатний прийняв у дарунок будинок без згоди опікуна, то за позовом опікуна суд може узаконити цей договір, адже він не суперечить інтересам підопічного.

Модель правочину, вчиненого недієздатною особою, така:

1) однією із сторін або навіть обома сторонами є недієздатні особи;

2) вина дієздатної сторони не має правового значення.