Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
438629_BF384_shpora_civilne_pravo_ukra_ni_zagal...docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
05.09.2019
Размер:
190.5 Кб
Скачать
  1. Відмова від правочину.

Термін «розірвання договору» не був загальним, оскільки не стосувався одно­сторонніх правочинів. Тому було запропоновано термін «відмова від правочину», хоча і він не абсолютно точно відображає ту юри­дичну ситуацію, яка вкладається у його зміст. У статті 214 ЦК право відмовитися від правочину закріплено вперше. Передбачено, насамперед, право відмовитися від односто­роннього правочину.

Особа, яка публічно обіцяла винагороду тому, хто знайде загу­блену річ, має право у будь-який час публічно оголосити про при­пинення завдання (частина 2 статті 1149 ЦК). Засновник конкурсу має право відмовитися від його проведення (частина 1 статті 1153 ЦК). Особа, яка склала заповіт, має право його скасувати (части­на 1 статті 1254 ЦК). Той, хто відмовився від прийняття спадщини, може відкликати цю відмову (частина 6 статті 1273 ЦК). Право на відмову надано і учасникам дво- або багатосторонньо-го правочину (договору).

  1. Недійсні правочини та їх види.

Правочини, які вчинені з відступом від вимог закону, можна поділити на дві групи. Перша - це правочини, які порушують правові заборони, тому вони можуть бути названі протиправними. Друга - це правочини, учасники яких знехтували певними пере­шкодами, рекомендаційними нормами закону. Вони не є результатом невиконання юридичного обов'язку, а тому і не є протиправними. У Цивільному кодексі України правочинів, оголошених нікчем­ними, чимало. Ними є, зокрема, ті:

  1. щодо яких не дотримана вимога про нотаріальне посвідчення (ст 220);

  2. що вчинені без згоди органу опіки та піклування (стаття 224);

  3. що вчинені недієздатною особою (стаття 226);

  4. що порушують публічний порядок (стаття 228).

Недотримання письмової форми породжує нікчемність догово­ру дарування майнового права та договору дарування з обов'язком передати дарунок в майбутньому (стаття 719 ЦК, договору стра­хування (ст 981 ЦК).

Нікчемний правочин є недійсним з моменту його вчинення1. До­даткового визнання його недійсності за рішенням суду Цивільний кодекс не вимагає.

  1. Правові наслідки визнання правочину недійсним.

Недійсний правочин,- записано у частині 1 статгі 216 ЦК,- не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його не­дійсністю.

До наслідків нікчемності правочинів та наслідків визнання пра-вочинів недійсними Цивільний кодекс України зачисляє реститу­цію, відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди.

Загальним наслідком недійсності правочину є реституція. Повна реституція означає, що учасник недійсного договору повертає все те, що він одержав за договором, і йому повертається все те, що було ним передане другій стороні за цим договором.

Відшкодування збитків вважалося загаль­ним способом захисту, оскільки його мо­жна було застосувати завжди, крім випад­ків, встановлених законом. Мова йде про відшкодування збитків у повному обсязі. Виняток з цього правила встановлений лише стосовно вчинення правочину під впливом обману або насильства: винна сторона зобов'язана відшкодувати збитки у подвійному розмірі (статті 230, 231 ЦК).

Оскільки відшкодування моральної шкоди є загальним способом захисту, таке від­шкодування може бути наслідком кожного недійсного правочину, який було вчинено з вини однієї із сторін

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]