2.2.1. Навчальне заняття
Тема 2. Дослідження основних тенденцій та математичне моделювання прогресивних напрямків технологічного розвитку. План
Основні поняття та характеристика тенденцій розвитку технологій.
Математична модель оцінки тенденцій розвитку прогресивних технологій.
Розрахунок коефіцієнтів математичної моделі.
Прогнозування розвитку технології на перспективу (на прикладі легкої промисловості).
Мета: вивчити номенклатуру показників та структуру життєвого циклу продукції, освоїти методику прогнозування прогресивних напрямків технологічного розвитку за допомогою математичного моделювання.
Термінологічний словник
Продукція (в широкому розумінні цього поняття) – це матеріальний або духовний результат цілеспрямованої діяльності людини.
Матеріальні блага – продукти праці, що мають споживчу вартість та є природною речовиною, яку людина за допомогою знарядь праці пристосовує для задоволення своїх потреб. Результат праці, що матеріалізований у вигляді закінченого виду продукції і здатний задовольнити певні потреби людини та має певну вартість, називається виробом. Виріб має властивості товару і може виступати його різновидом.
Послуга — це результат взаємодії виконавця і споживача чи результат власної діяльності виконавця, спрямованої на задоволення потреб споживача (наприклад, виконання окремих робіт). Якщо послуга має певну ціну і може бути реалізована, то така послуга є різновидом товару.
Ресурси – це сировина, добуті корисні копалини тощо, вироблена з них матеріальна субстанція та інші речі, які використовуються у виробництві й наданні послуг.
Номенклатура продукції – це перелік найменувань виробів, обсяги випуску яких передбачені планом виробництва продукції.
Асортимент – це сукупність різновидів продукції кожного найменування, що різняться відповідними техніко-економічними показниками (типорозмірами, потужністю, продуктивністю тощо).
Запитання для поточного контролю знань
Дати характеристику поняттям: продукція, виріб, послуга, ресурси, номенклатура продукції, асортимент.
Що таке життєвий цикл продукції?
В чому відмінність життєвого циклу продукції та життєвого циклу виробництва?
Пояснити характер економічного ефекту на І - ІІІ етапах повного життєвого циклу продукції.
Назвати методи, що використовуються для створення прогностичних оцінок розвитку технологій.
Охарактеризувати основні етапи прогнозування прогресивних напрямків технологічного розвитку за допомогою математичного моделювання.
Основні напрямки подальшого розвитку технологій харчової промисловості.
2.2.2. Практична робота та методичні поради до її виконання
Порядок виконання роботи
Закріплення знань по першому питанню проводиться викладачем шляхом усного опитування. Питання знаходяться у розділі “Контрольні питання”.
Закріплення знань по другому питанню також проводиться викладачем шляхом усного опитування. Після цього студентам необхідно освоїти методику побудови математичної моделі за завданням викладача.
Закріплення знань по третьому питанню проводиться викладачем шляхом видачі завдання студентам у вигляді ситуаційної задачі.
Вирішення четвертого питання базується на знаннях, набутих студентами при підготовці до заняття у вигляді прикладів, що наводить викладач і студенти, після чого підсумовується результат вивчення теми.
Продукція, що виготовляється, протягом певного часу проходить різні стадії технологічного процесу і з огляду на це може бути незавершеним виробництвом, напівфабрикатом чи готовим для споживання продуктом (виробом).
Відомо, що в промисловому виробництві результатом праці є продукція, на підприємствах транспорту – відповідний обсяг виконаної роботи (перевезених вантажів), а в установах зв'язку та банках – надання послуг юридичним і фізичним особам.
Усі предмети праці, що підлягають обробці в процесі виробництва, змінюючи свою форму, перетворюються на продукти праці, які розподіляються на засоби виробництва та предмети споживання. Стосовно суспільного виробництва в цілому вони називаються продукцією відповідно І та II підрозділів, а у промисловості – продукцією груп А і Б. Засоби виробництва, у свою чергу, поділяються на засоби праці та предмети праці, а предмети споживання – на продовольчі й непродовольчі товари. Такий поділ продукції характеризує Її за ознакою економічного та виробничого призначення. Зрештою, для загальної характеристики продукції (роботи, послуги) практичне значення має застосування системи вимірників її обсягу.
Міру задоволення потреб ринку можна визначити, виходячи насамперед із показників обсягу товарів (продукції тощо) певної номенклатури та асортименту в натуральному вигляді.
Вимірниками обсягу продукції у натуральному виразі є конкретні фізичні одиниці – штуки, тонни, метри тощо. У практиці планування та обліку обсягу іноді використовують умовно-натуральні показники (наприклад, виробництво сталевих труб може вимірюватись тоннами й метрами, тканин – погонними і квадратними метрами).
Обсяг продукції (особливо різноманітної за номенклатурою та асортиментом) у вартісному виразі на більшості підприємств різних галузей виробничої сфери визначається показниками товарної, валової чистої продукції, порядок визначення яких вивчається спеціальними економічними дисциплінами (економіка підприємств, облік та аудит та ін.). Будь-яка продукція за час свого виготовлення проходить різні етапи і стадії життєвого циклу – неперервного у часі процесу перетворення ідеї, матеріальних та інших ресурсів у продукцію, включаючи її реалізацію, експлуатацію й утилізацію (рис. 3.2).
Життєвий цикл, що складається з окремих стадій та етапів, може характеризуватися такими параметрами:
Повний життєвий цикл продукції, що складається з періоду її створення і життєвого циклу виробництва.
1. Період створення продукції, який включає;
виникнення потреби або ідеї;
проведення науково-дослідних робіт (НДР, етап І, рис. 3.2);
виконання дослідно-конструкторських робіт (технології, виробництва, етап II); етап II може також передбачати дослідне виробництво, відпрацювання окремих процесів і технології, нових форм організації та управління.
Рис. 3.2. Основні етапи життєвого циклу продукції і виробу. |
2. Життєвий цикл виробництва продукції включає
період освоєння і початок виробництва (етап III, інколи довготривалий, що зумовлюється складністю процесів та інертністю ринку, системи збуту і реалізації);
період різкого збільшення обсягів реалізації (збуту) та випуску (етап IV, короткотривалий період);
період стихійного збуту (реалізації) та виробництва продукції (етапи V.1 і V.2). Як правило, цей період поділяють на частини:
зону модернізації продукції А для підтримання збуту (етап V.1 на рис. 3.2 – модернізація базової продукції А);
зону заміни базової продукції А на нову продукцію Б (етап V.2);
період спаду збуту та виробництва продукції (етап V.I);
період зняття з виробництва (етап VІІ).
Життєвий цикл виробу традиційно складається із наступних етапів, стадій і робіт:
І-й етап – науково-дослідні роботи (НДР):
фундаментальні дослідження – виконують державні науково-дослідні інститути за держзамовленням або за замовленням великих підприємств. Результатом є відкриття або винахід;
прикладні НДР – пошук вирішення конкретних комерційних проблем;
формування технічного завдання (ТЗ) – визначаються мета проектно-конструкторських робіт, основні джерела фінансування, основні показники розроблення (проекту), терміни виконання окремих робіт та виконавці, порядок контролю й приймання робіт, орієнтовні строки виконання окремих стадій і т.п.
ІІ-й етап – дослідно-конструкторські роботи, які включають:
розроблення технічних пропозицій варіантів виробів;
ескізний проект (макети, принципові схеми тощо), після обговорення якого затверджується основний варіант проекту;
технічний проект – розробляються деталі ескізного проекту, підбираються матеріали, вирішуються основні питання проектування виробу, розраховуються техніко-економічні показники (ТЄП), готується необхідна документація. Технічний проект розглядається на технічній раді та затверджується замовником;
розроблення робочої документації, виготовлення дослідних зразків,
ІІІ-й етап – технологічна та організаційна підготовка виробництва й освоєння випуску (ТПВ), що включає:
розроблення технологічного маршруту руху деталей і виробів;
проектування та виготовлення нестандартного оснащення, його налагоджування й передачу цехам;
підготовку організації виробництва: визначення порядку й часу передачі партій виробів, взаємозв'язку між окремими робочими місцями, дільницями, цехами;
впровадження автоматизованих та поточних ліній і т.д.;
установлення послідовності й терміну переходу на виробництво нової продукції (освоєння нових технологій, надання послуг);
перепідготовку та навчання робочих, інженерно-технічних працівників усіх рівнів виробництва, обслуговування й управління і т.п.;
налагодження процесів у цехах, приведення всієї інфраструктури підприємства у відповідність до виконання нових функцій.
ІV-й – власне виробництво (найбільш складний і довгостроковий процес).
V-й етап – реалізація, яка охоплює:
зберігання продукції на складах підприємства;
транспортування;
монтаж продукції у споживача;
налагодження продукції;
передачу в експлуатацію.
VI-й етап – скорочення виробництва через спад збуту.
VII-й етап – зняття з виробництва виробу в цілому, але продовження випуску окремих вузлів та комплектуючих для сервісного обслуговування та ремонту.
VIII-й етап – експлуатація , яка включає систему сервісного обслуговування, ремонту, модернізації, постачання матеріально-технічних ресурсів.
ІХ-й етап – утилізація, що обов'язково розглядається на етапі проектування, особливо для шкідливих продуктів.
Важливо зрозуміти і запам'ятати, що кожний вид продукції має власний життєвий цикл, який включає: науково-дослідні роботи; освоєння й початок виробництва; зростання обсягу реалізації продукції та розширення виробництва; стабілізацію обсягу виробництва; спад збуту і виробництва; зняття продукції з виробництва. При організації виробничої діяльності необхідно прагнути до скорочення терміну створення й освоєння випуску продукції і максимально продовжити тривалість її конкурентоспроможного виробництва за рахунок використання новітніх прогресивних технологій.