Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Навчально-методичний Системи технологій.doc
Скачиваний:
7
Добавлен:
14.08.2019
Размер:
3.46 Mб
Скачать

2.4.1. Навчальне заняття

Тема 4. Дослідження технологічного розвитку на рівні підприємства. План

  1. Організація діяльності підприємства з створення та освоєння нових технологій.

  2. Процес створення та освоєння нової продукції.

  3. Методи освоєння нової технології.

  4. Методики визначення організаційно-технологічного рівня виробництва та обґрунтування ефективності створення нових технологій.

Висновки.

Термінологічний словник

Управління – це сукупність дій, що спрямовуються на підтримання чи поліпшення функціонування об’єкта у відповідності з наявною програмою, що створюється для досягнення певних цілей.

Функція управління – це комплекс взаємопов’язаних видів діяльності, що здійснюються суб’єктом управління під час цілеспрямованого впливу на об’єкт управління.

Інноваційна діяльність — це широкий комплекс взаємопов'язаних науково-до­слідницьких і проектно-конструкторських робіт (скорочено НДіПКР) зі створення нової чи вдосконалення існуючої продукції та технологій, упровадження інших змін, що забезпечують конкурентоспроможність і ринковий успіх підприємству.

Винахід — це технічне рішення в довільній сфері діяльності людини, що має но­визну чи суттєві відмінності й забезпечує отримання позитивного ефекту.

Виробниче освоєння є виробничим процесом, упродовж якого підприємство ви­ходить на проектні потужності з випуску нової продукції.

Економічне освоєння — це період, протягом якого підприємство досягає проек­тного рівня економічних показників випуску нової продукції (за трудомісткістю й собівартістю). Економічне освоєння починають одночасно з виробничим, але за­кінчують, як правило, після досягнення проектного обсягу випуску.

У процесі освоєння виробництва необхідно прагнути максимально використову­вати основні принципи його організації: принцип спеціалізації, принцип пара­лельності, принципи прямоточності, неперервності, ритмічності тощо. Однак крім загальних принципів у період освоєння виробництва слід використовувати й ряд спеціальних: принцип інтеграції розробників, виробників і споживачів нової про­дукції; принцип готовності виробництва; принцип гнучкості та принцип комплек­сності освоєння.

Принцип інтеграції передбачає активну участь у процесі створення й освоєння випуску нової продукції не лише розробників та виробників, а й споживачів нового продукту. На стадії освоєння це забезпечить об'єктивну оцінку споживачами влас­тивостей продукту та вчасну реакцію на недоліки конструкторів і виробників.

Принцип готовності передбачає вчасне завершення комплексу робіт із підготов­ки виробництва до початку серійного випуску продукції й скорочення періоду її освоєння. Комплексна готовність включає вчасне завершення конструкторської, технологічної, організаційної, економічної, соціальної, екологічної та правової під­готовки виробництва.

Принцип гнучкості вимагає, щоб виробництво органічно реагувало на зміни попи­ту, умов виробництва або на поточні проблеми періоду освоєння нової продукції.

Принцип комплексності освоєння передбачає раціональне поєднання зусиль усіх учасників створення й освоєння випуску нової продукції.

Процес освоєння випуску нової продукції знаходиться на межі науки, техніки та виробництва і суттєво впливає на економічні показники підприємства. Будучи перехідною ланкою від дослідного до серійного виробництва, етап освоєння випуску нового продукту характеризується динамічністю показників та імовірнісним їх характером. Тому організацію процесу освоєння важливо підкріпити ефективною мотивацією і проведенням заходів соціально-психологічної підго­товки виробництва.

Соціально-психологічна підготовка — це система заходів, спрямованих на роз'­яснення переваг упровадження нової продукції у виробництво. Вона передбачає створення умов для зацікавленості працівників у швидкому освоєнні випуску нової продукції та усунення можливого опору опонентів.