0. 1.2. Самостійна робота студента над дисципліною

Денна форма - основними формами самостійної роботи студента над дисципліною є:

• поглиблене вивчення окремих питань тем 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 за рекомендованими навчальними посібниками;

• конспектування статей, що друкуються в журналах “Економіка України”, “Харчова та переробна промисловість” та інших, за рекомендацією викладача;

• підготовка до практичних аудиторних робіт, виконання домашніх практичних робіт;

• підготовка до модульних контрольних робіт, тестування та заліку.

Заочна форма:

• конспектування та вивчення окремих тем за рекомендованими навчальними посібниками; підготовка до написання аудиторної контрольної роботи чи тестування;

• підготовка до практичних робіт, тестування та заліку.

Навчання за індивідуальним планам:

• конспектування та вивчення тем за рекомендованими навчальними посібниками;

• написання рефератів;

• підготовка до окремих практичних робіт та захисту рефератів;

• підготовка до написання модульної контрольної роботи, тестування і заліку.

2. Практичні заняття

Метою практичних занять є поточна перевірка рівня засвоєння студентами навчального матеріалу з окремих найважливіших і найскладніших питань дисципліни, набуття практичних навиків дослідження пріоритетності напрямів технологічного розвитку, основних етапів інноваційної діяльності підприємств зі створення нової та удосконалення існуючої продукції, впливу окремих організаційних аспектів на економічні показники діяльності підприємств та ін.

При вивченні дисципліни “Системи технологій” доцільно скористатись методичними порадами до кожної теми, літературними джерелами, рекомендованими до відповідної теми, методичним супроводом аудиторних робіт, що наведені нижче.

1.3. Методичні рекомендації до вивчення дисципліни

Дисципліна “Системи технологій” опирається на базові знання шкільних курсів фізики, хімії, біології та знання отримані студентами при вивченні вищої математики, теорії ймовірностей та математичної статистики, теорії систем і системного аналізу, безпеки життєдіяльності. Вона повинна забезпечити студентів первинними початковими даними при вивченні наступних дисциплін: основи екології, основи менеджменту, основи охорони праці, економіка підприємств.

В результаті вивчення дисципліни студент повинен:

а) знати:

• структуру промисловості України;

• наявність продуктів, що виробляються в Україні, та їх відповідність вимогам встановлених стандартів;

• кількісні показники якості вітчизняних виробів;

• наявність, місце знаходження та якість сировини для виготовлення виробів;

• основні засоби виготовлення певних виробів та принципи визначення їх довершеності;

• правила побудови технологічних ліній;

• принципи вибору основних характеристик технологічних ліній;

• принципи керування технологічними лініями та виробництвом;

• принципи відповідності технологій виробництва сучасним вимогам світових стандартів;

б) вміти:

• здійснити вартісну оцінку нової технології з використанням економетричних моделей;

• організувати контроль якості продукції;

• встановити оптимальні параметри технологічного процесу;

• провести техніко-економічний аналіз технологічних рішень на альтернативній основі;

• розробити шляхи вдосконалення та модернізації систем технологій найважливіших галузей матеріальної та нематеріальної сфери виробництва;

в) бути ознайомленим:

• з проблемою утворення відходів промислових підприємств, їх утилізацією та знешкодженням;

• з основними положеннями вітчизняної та міжнародної нормативно-правової бази з питань стандартизації та метрології;

• з основними положеннями методики науково-технічної підготовки сучасного виробництва.

Успішне опанування дисципліною забезпечується самоконтролем, контролем та оцінкою знань студентів, які мають проводитися шляхом тестування, усного опитування, написання аудиторної письмової контрольної роботи чи тесту тощо. Підсумковий контроль здійснюється у формі диференційованого заліку з урахуванням кількості набраних балів.

Однією з провідних форм діяльності студентів при вивченні дисципліни “Системи технологій” повинна стати самостійна робота з навчальними посібниками, методичними рекомендаціями, джерелами наукових та інших періодичних видань тощо. Інформація про книги, іншу друковану продукцію у сфері техніки та технічних наук в цілому зосереджена у наступних розділах (рубриках) систематичного каталогу:

• промислове обладнання: 30.605;

• технічний контроль виробництва: 30.607;

• організація виробничих процесів: 30.608;

• окремі технологічні процеси: 30.61

• охорона живої природи: 28.088;

• охорона праці: 65.248;

• охорона праці в Україні: 65.9 (4 Укр.) 248.

При самостійній роботі студентам рекомендується скористатися послугами мережі Internet.

Керівним документом для студентів при самостійній роботі над опануванням теоретичними основами дисципліни “Системи технологій” є навчальна програма (перелік основних питань для обов’язкового засвоєння) та методичні рекомендації про те, яким чином необхідно організовувати продуктивну роботу з навчальними посібниками, як у процесі цієї роботи самому контролювати якість засвоєння учбових матеріалів. Перед початком самостійної роботи студенти повинні уважно прочитати навчальну програму, встановити об’єм навчальної роботи, взаємозв’язки між окремими питаннями розділів та між окремими розділами в цілому. А потім усі питання навчальної програми належить вивчити за допомогою літературних джерел і засвоїти на тривалий період професійного життя.

Над літературними джерелами необхідно працювати систематично, послідовно. До вивчення наступного питання розділу слід переходити після отримання позитивних результатів самоконтролю студентів за якістю засвоєння ними програмних матеріалів. Програмний матеріал окремого розділу вважається засвоєним студентом, якщо він при відповіді на питання самоперевірки вільно демонструє репродуктивний вид діяльності, тобто по пам’яті відтворює копії знань і свідомо застосовує їх для вирішення практичних завдань. При високому рівні засвоєння програмного матеріалу студент повинен продемонструвати продуктивний вид діяльності: тобто уміння самостійно створювати суб’єктивно нову інформацію, використовувати загальний метод до розв’язування задач з новими умовами або ж створювати нові правила для добування знань у відомій йому галузі.