Методичні вказівки до вивчення питань теми №6.

Слід пам’ятати, що правовідносини в загальній теорії права – це врегульовані нормами права вольові суспільні відносини, що виражаються в конкретному зв'язку між правомочними і зобов'язаними суб'єктами – носіями суб'єктивних юридичних прав, обов'язків, повноважень і відповідальності – і забезпечуються державою. Правовідносини в сфері соціального забезпечення – це врегульовані нормами права суспільні відносини, що виникають з приводу соціального забезпечення громадян в тому розмірі і в ті строки, що встановлені нормами права.

На практичних заняттях студентам слід зрозуміти, що правовідносини, є результатом впливу норм права соціального забезпечення, утворюють певну структуру взаємопов’язаних суспільних відносин, урегульованих правовими нормами різного функціонального призначення:

• соціально-забезпечувальні (матеріальні) – це правовідносини щодо матеріального забезпечення громадян, які зазнали впливу соціального ризику. Саме завдяки їм відбувається реалізація права особи на отримання будь-якого з видів соціального забезпечення.

• соціально-страхові – відносини, покликані забезпечити належний рівень фінансування та обліку соціальних коштів, необхідних для матеріального забезпечення громадян. Саме завдяки соціально-страховим правовідносинам формується фінансова база коштів, які спрямовуються на оплату соціального забезпечення конкретного виду.

• процедурні – правовідносини, основне функціональне призначення яких полягає в організації практичної реалізації права громадян на матеріальне забезпечення. Для цього законом передбачено певний порядок та процедуру такої реалізації. Процедурні правовідносини: а) правовідносини, що виникають у зв'язку з встановленням фактів та обставин, які мають юридичне значення для основних правовідносин; б) правовідносини, що виникають у зв'язку з вирішенням питання про призначення того або іншого виду забезпечення.

Юридичний склад – сукупність юридичних фактів, що є необхідною підставою для виникнення соціально-забезпечувальних правовідносин. Елементами юридичного складу є:

1. Об’єктивні факти – це такі передбачені юридичними нормами конкретні соціальні обставини, які є необхідними для виникнення у особи права на певний вид соціального забезпечення. Вони бувають абсолютно об’єктивними фактами (тобто такими, що не залежать від волі самого суб’єкта правовідносин, вважаються соціальні ризики та стать особи) та відносно об’єктивними фактами (обставини, наявність чи відсутність яких ставиться у залежність від волі суб’єктів правовідносин. Це страховий стаж особи, її заробіток та ін.)

2. Волевиявлення особи на отримання конкретного виду соціального забезпечення (дії). Для того, щоб правовідносини соціального забезпечення постали в реальності, необхідним є волевиявлення (ініціатива) громадянина або іншої, визначеної законодавством, особи, яка діє в інтересах отримувача.

3. Рішення державного органу. У фактичному складі – це завершальний елемент, який у сукупності з іншими призводить до певних юридичних наслідків – призначення соціальної виплати, зміни її розміру, припинення виплати тощо.

Суб’єктами права соціального забезпечення є правоздатні особи, які в силу свого галузевого правового статусу виступають носіями передбачених законом прав та обов’язків у сфері соціального захисту.

На практичному занятті необхідно класифікувати суб’єктів права соціального забезпечення за різними критеріями, вміти визначати їх правовий статус.

При вивченні питань змісту правовідносин права соціального забезпечення студентами необхідно знати і вміти відрізняти поняття трудовий стаж та страхових стаж. Крім того, вміти характеризувати зміст окремих видів трудового стажу: загального і спеціального. При цьому слід пам’ятати що спеціальний трудовий стаж поділяється на два види, зміст яких студенти повинні розкривати на практичному занятті.