4. Перспективи реформування економіки України та її інтеграція у світову економічну систему

Досвід реформування вітчизняної економіки однозначно довів складність, довготривалість процесів переходу до ринкової системи господарювання. Україна повинна виробити свій шлях, який би максимально враховував власні національні інтереси. За період проведення реформи в економіці сталися глибокі якісні перетворення. Серед позитивних економічних зрушень в українській економіці, важливих з погляду її ринкових перспектив, слід вважати:

- формування ефективного конкурентоспроможного недержавного сектора економіки і прошарку приватних підприємств;

- зародження національних ринків товарів, праці та капіталу з переважно ринковим ціноутворенням, здатних задовольняти платоспроможний попит;

- введення національної грошової одиниці - гривні, становлення національної фінансово-банківської системи в цілому і регульованого валютного ринку;

- диверсифікацію і лібералізацію зовнішньоекономічних зв'язків, появу нових каналів торговельного та інвестиційного співробітництва.

Що ж стосовно перспектив економічних перетворень, то існує необхідність рішучого поглиблення курсу реформ: потрібно здійснити досить глибокі системні перетворення у різних сферах економічного, соціального та політичного життя з тим, щоб міцніше утвердитися на шляху сучасного цивілізованого розвитку. Важливим пріоритетом економічних перетворень має стати значне поглиблення демократизації усіх сфер суспільного життя, в тому числі економічної діяльності, пов'язане із реалізацією корпоративних прав громадян, розвитком малого та середнього підприємництва, запровадженням цивілізованої системи розподілу між соціальними групами населення.

Реалії у взаємовідносинах України із світовою економікою характеризуються недостатнім рівнем готовності нашої економіки до високоефективних форм зовнішньоекономічного співробітництва. Без проведення відповідних економічних реформ в Україні інтеграція у світову економіку буде неможливою. Інтеграція України у світовий економічний простір має такі перспективи:

- реалізуються потенційні можливості української науки та високих технологій;

- відновлюються і розширюються перспективи для використання наявних виробничих потужностей, зайнятості працездатного населення;

- припиняються руйнівні процеси деспеціалізації та розпаду коопераційних зв'язків;

- створюються нові умови та можливості для формування більш вигідних економічних стосунків з іншими країнами;

- створюються принципово нові джерела суспільного інвестування структурних перетворень та промислового розвитку;

- долається технологічне відставання від країн Західної Європи;

- з'являється можливість кількісно збільшити обсяг експорту

Висновки

1. Сучасні зовнішньоекономічні зв'язки характеризуються новим рівнем розвитку. Вони охоплюють міжнародні господарські, торговельні, науково-технічні та відносини - господарські зв'язки між економічними системами різних країн, що ґрунтуються на міжнародному поділі праці.

2. Світові економічні відносини виникають і розвиваються за відповідних умов, вони знаходять своє вираження в різноманітних конкретних формах, значення і співвідношеннях яких неоднакове для різних країн і різних регіонів світу.

3. Виділяють такі основні фактори розвитку зовнішньоекономічних зв'язків: нерівномірність економічного розвитку різних країн світу, різниця у трудових, сировинних та фінансових ресурсах; відповідний характер політичних відносин; різний рівень науково-технічного розвитку; особливості географічного розміщення, природних і кліматичних умов.

4. Основними формами зовнішньоекономічних зв'язків є: міжнародна торгівля, причому міжнародний обмін товарами вигідний з економічної точки зору тоді, коли завдяки ввозу товарів вдається зекономити на їх виробництві і отримати прибуток; спільне підприємництво, що ґрунтується на спільній формі власності; надання послуг з широким використанням комп'ютерних мереж; наукове, технічне, економічне співробітництво.

5. Зростання інтернаціоналізації господарського життя сприяло виникненню міжнародної економічної інтеграції, яка визначає зараз перспективи подальшого господарського прогресу і знаходиться в основі формування світової економічної системи.

6.Виділяють такі основні види інтеграційних об'єднань: зона вільної торгівлі; митний союз; спільний ринок; економічний союз; валютно - економічний союз.

7. Найвищого ступеня зрілості міжнародна економічна інтеграція досягла в країнах Західної Європи, де функціонує Європейський Союз - єдине поки що об'єднання країн, розвиток інтеграційних процесів у якому, послідовно пройшовши чотири попередні фази (зона торгівлі, митний сою і, спільний ринок, економічний союз), вступив у нову фазу - створення валютного союзу, що свідчить про міжнародну економічну інтеграцію найвищого ступеня.

8. Україна, ставши незалежною державою, проводить курс на поступове зближення з Європейським та світовим співтовариством, на входження у світову економічну систему ринкового типу. Однак українська економіка недостатньо готова до високоефективних форм зовнішньо економічного співробітництва, існує необхідність глибоких змін в діючій економічній системі, що сприятиме ефективному її співробітництву з іншими державами.