Лекція 11. Приватний сектор змішаної економічної системи

1. Поняття і структура приватного сектора змішаної економічної системи

2.Економічні функції домогосподарств

3.Фірми як підсистема приватного сектора змішаної економічної системи

4. Модель кругообігу ресурсів, продуктів і доходу у змішаних економічних системах.

1. Поняття і структура приватного сектора змішаної економічної системи

Складовими змішаної економічної системи виступають домогосподарства, підприємства і держава. Діяльність домогосподарств і підприємств лежить в основі приватного сектора змішаної економічної системи.

Приватний сектор змішаної економічної системи - це сукупність механізмів та інституцій виробництва і обміну товарів та послуг індивідуального споживання, а також розподілу грошових доходів між власниками економічних ресурсів. У структурі приватного сектора змішаної економічної системи виділяють: - домогосподарства та - підприємства. Середовищем їх взаємодії виступає ринок ресурсів та ринок продуктів. У приватному секторі виробляються та споживаються перш за все блага індивідуального порядку, поява яких зумовлюється попитом та пропозицією, а реалізація відбувається через механізм ринкових цін. У приватному секторі реалізуються як інвестиційні, так і споживчі блага. Попит на інвестиційні блага пред'являють приватні підприємства, а пропозицію - домогосподарства. Акт обміну відбувається на ринку ресурсів. На ринку продуктів обмінюються з метою споживання товари та послуги індивідуального порядку, попитом на які виступають домогосподарства, а продукцію становлять фірми-виробники продукції.

2. Економічні функції домогосподарств

Роль домогосподарств в національній економіці обумовлюється певною двоїстістю: у першому випадку домогосподарства є основним джерелом постачання усіх економічних ресурсів, а в другому випадку здійснюють чи не найбільші грошові витрати. На ринку ресурсів домогосподарства виступають продавцями факторів виробництва, тобто пропозицією ресурсів. У системі власності на ресурси виробництва домогосподарствам належить власність на працю, власність на землю і матеріали, власність на капітал і власність на підприємницькі здібності. Реалізуючи ці ресурси на ринку, домогосподарства отримують грошові доходи (власник робочої сили отримує заробітну плату, власник землі - земельну ренту, власник капіталу - процент, а підприємець - нормальний прибуток).

Зарплата, рента, процент і нормальний прибуток є основними грошовими доходами домогосподарств, системою власності на результати виробництва. Дохід дрібних власників (наприклад, фермерів) - це своєрідна комбінація заробітної плати, прибутку і ренти, та процента. Є домогосподарства, які володіють акціями корпорацій і отримують за свої вклади дохід у вигляді дивідендів. Власники облігацій отримують дохід у вигляді процента, а рентний дохід мають ті домогосподарства, які надають компаніям спою землю, споруди та інші природні ресурси.

Формування грошових витрат домогосподарств відбувається таким чином: отримавши грошові доходи від реалізації власності на ресурси, домогосподарства частину доходу сплачують державі у формі особистих податків, а решту поділяють як витрати на особисте споживання і особисте заощадження. Заощадження визначається як частина доходу, що не сплачується у вигляді податків і не йде на закупівлю споживчих товарів, а поступає на банківські рахунки, вкладається у страхові поліси, облігації, акції та інші фінансові активи. Домогосподарства здійснюють особисті заощадження з метою забезпечення свого майбутнього, на випадок непередбачуваних життєвих обставин.

Особливість кругообігу доходів у змішаній національній економіці полягає в тому, що грошовий дохід домогосподарств значною мірою знову вливається у виробничий сектор економіки у вигляді витрат на особисте споживання. Витрати домогосподарств на споживання класифікуються:

• витрати на товари тривалого використання(період користування товаром передбачає рік часу чи більше);

• витрати на товари тимчасового використання (термін експлуатації менше року) ;

• витрати на послуги.