2. Функції грошей

Оскільки суть грошей трактується по-різному, то це впливає на виділення та характеристику їх функцій. Представники трудової теорії вартості називають п'ять функцій грошей:

• Гроші як міра вартості - головна функція грошей, суть якої в тому, що через гроші вимірюється вартість всіх товарів. Тобто, гроші як міра вартості служать для того, щоб вартість товарів перетворювалася на ціну. Але не гроші роблять товари співрозмірними. Товари як вартість є уречевлена людська праця, тому вони можуть вимірювати свої вартості одним і тим же специфічним товаром-грішми. Однак, щоб гроші могли виконувати функцію міри вартості, вони повинні мати вартість, бути продуктом суспільної праці. Вартість золота, як і вартість всіх інших товарів, визначається кількістю суспільно необхідної праці, затраченої на його добування. Функцію міри вартості гроші виконують ідеально. Але ціна цілком залежить від реального грошового матеріалу. Функцію міри вартості гроші виконують через масштаб цін - певну вагову одиницю грошового матеріалу, прийняту за грошову одиницю, з рівним поділом її на певну кількість менших одиниць.

• Гроші як засіб обігу обслуговують процес реалізації товарів; за допомогою їх вимірюються вартості всіх товарів і на них купуються всі товари. Для виконання функції засобу обігу гроші повинні бути в наявності. Особливістю цієї функції є рух грошей, вони можуть робити кілька оборотів на добу, обслуговуючи кілька актів купівлі-продажу, переходячи з рук в руки, не затримуючись надовго в одних руках.

В процесі обігу повноцінні гроші можуть бути замінені неповноцінними. Так, в обігу функціонують паперові гроші — це символ вартості, вони є замінниками повноцінних грошей, грошові знаки. Ці гроші випускаються державою з примусовим курсом, обов'язкові для прийняття. Вони замінюють повноцінні гроші у функції засобу обігу як представники тієї частини їх, яка необхідна для нормального товарообігу. Оскільки паперові гроші не мають власної вартості, вони не можуть виконувати функцію міри вартості.

Існує закон грошового обігу: маса грошей, потрібних для процесу обігу, визначається сумою цін товарів та послуг, які перебувають в обігу і реалізуються за готівку, поділеною на число оборотів однойменних грошових одиниць;

• Гроші як засіб нагромадження, або засіб утворення скарбів. В якості скарбу можуть бути повноцінні золоті або срібні гроші, котрі випали із сфери обігу і перебувають у нерухомому стані. Грошові скарби - - це своєрідні резервуари, які то поглинають гроші, що вивільняються з обігу, то викидають їх в обіг, якщо стан обігу цього вимагає;

• Гроші як засіб платежу - гроші виконують цю функцію, коли рух їх не супроводжується зустрічним потоком послуг, якщо ці послуги надаються в кредит, а оплата їх здійснюється через певний час після продажу. Ця функція грошей виходить за межі товарообігу, оскільки гроші її виконують в операціях, не пов'язаних з товарообігом. Це відбувається при сплаті податків, ренти, виплаті заробітної плати. На основі розвитку кредиту виникає новий вид паперових грошей, який зумовлюється функцією грошей, як засобу платежу - кредитні гроші, що сіпають знаряддям здійснення кредиту.

• Світові гроші. На певному історичному етапі розвиток товарного виробництва і товарно-грошових відносин виходить за межі сфери внутрішнього обороту окремої країни, виникає світова торгівля, створюється міжнародний ринок. Гроші функціонують не тільки в сфері внутрішнього обігу країни, а й на міжнародних ринках, де вони виступають як світові гроші. Отже, гроші мають подвійну сферу обігу - внутрішній і світовий ринок.

Прихильники інших визначень грошей виділяють три функції грошей:

- гроші як засіб обігу: їх можна використати при купівлі і продажу товарів та послуг;

- гроші як міра вартості (ціну будь-якого продукту достатньо виразити тільки через грошову одиницю);

- гроші як засіб збереження. Оскільки гроші мають високу ступінь ліквідності, тобто їх дуже легко витратити, то вони є дуже зручною формою збереження багатства.