- •1.Управління персоналом як наука і часткова функція менеджменту:поняття, об’єкт та суб’єкт, принципи, методи , функції.
- •2.Персонал організації та його основні характеристики.
- •3.Управлінський та виробничий персонал у системі кадрового менеджменту.
- •5.Поняття, цілі та чинники формування системи управління персоналом на підприємстві.
- •6.Структура системи управління персоналом на підприємстві, характеристика її підсистем.
- •7. Нормативно-правове забезпечення системи управління персоналом.
- •8.Інформаційне та науково-методичне забезпечення управління персоналом.
- •9.Матеріально-технічне, кадрове і фінансове забезпечення управління персоналом підприємства.
- •10.Поняття,цілі, напрями та етапи формування кадрової політики організації.
- •11.Типи(види) кадрової політики організації, їх характеристика.
- •12.Особливості формування кадрових стратегій, основні їх типи.
- •13. Кадрове планування: поняття, мета, види та етапи здійснення.
- •14.Методи визначення планової чисельності виробничого персоналу підприємства.
- •15.Методи визначення планової чисельності управлінського персоналу підприємства.
- •16.Алгоритм процесу залучення (набору) персоналу організаціями.
- •17.Джерела залучення персоналу:види, характеристики, переваги і недоліки.
- •18.Основні етапи процесу відбору персоналу, їх характеристика.
- •19. Методи набору і відбору персоналу в організаціях.
- •20. Сутність договірного регулювання набору персоналу. Зміст та процедура підписання трудового договору.
- •21. Професійна орієнтація працівника: поняття, завдання, елементи.
- •22. Професійна адаптація працівника: поняття, види та основні процеси.
- •23. Поняття, цілі, елементи та критерії ділового оцінювання персоналу.
- •24. Види та методи оцінювання персоналу в організації.
- •25. Особливості ділового оцінювання управлінського персоналу.
- •26. Атестація персоналу як вид ділового оцінювання: поняття, функції, види та етапи.
- •27.Система професійного навчання і розвитку на підприємстві: поняття, цілі, складові, форми та особливості організації.
- •28. Поняття, види, мотиви та етапи формування ділової кар'єри.
- •29. Завдання, джерела, види та особливості формування кадрового резерву в організації.
- •30. Мотивація та стимулювання діяльності персоналу в організації.
- •31. Види, чинники, показники та процеси руху персоналу.
- •32. Правові аспекти організації процедури вивільнення персоналу.
- •33. Основні правові підстави припинення трудового договору з працівником.
- •34. Поняття, причини, показники та методи скорочення плинності персоналу.
- •35. Поняття трудової дисципліни, її чинники, та шляхи зміцнення.
- •36. Значення і завдання регулювання трудової діяльності персоналу, чинники, що визначають його ефективність.
- •37. Регламентування трудової діяльності посадових осіб на підприємстві.
- •38. Регламентування діяльності структурних підрозділів підприємства.
- •39. Поняття та законодавче регулювання робочого часу на підприємстві.
- •40. Законодавче регулювання часу відпочинку працівників на підприємстві.
- •41.Поняття, чинники, види та напрями забезпечення умов праці на підприємстві.
- •42.Організація роботи кадрової служби підприємства: структура, завдання та обов'язки.
- •43.Посадова інструкція працівника кадрової служби: основні елементи та їхні характеристики.
- •44.Поняття, принципи і напрями ведення кадрового діловодства на підприємстві.
- •45.Класифікація кадрової документації за основними ознаками.
- •46.Основні кадрові документи на підприємстві: особливості їх формування і ведення.
- •47.Порядок і організація процесу ведення трудових книжок працівників, основні елементи записів у трудових книжках.
- •48.Поняття та складові елементи системи соціально-трудових відносин.
- •49.Сторони, суб'єкти і принципи соціально-трудових відносин.
- •50.Рівні та предмет соціально-трудових відносин.
- •51.Типи соціально-трудових відносин та їх характеристики.
- •52.Колективні договори та угоди як форма соціального партнерства: загальна характеристика.
- •53.Зміст колективних договорів та процедура їх підписання.
- •54.Статус профспілок та їх об'єднань в Україні.
- •55.Регулювання соціально-трудових відносин на глобальному рівні. Міжнародна організація праці: завдання, організація та напрями діяльності.
- •56.Загальні засади та критерії оцінки ефективності управління персоналом.
- •57.Сутність економічної ефективності управління персоналом, її показники.
- •58.Сутність організаційної та соціальної ефективності управління персоналом.
- •59.Поняття та основні групи витрат підприємства на персонал.
- •60.Особливості зарубіжних систем управління персоналом на підприємстві.
- •4.Еволюція поглядів на управління персоналом у системі науки про менеджмент.
25. Особливості ділового оцінювання управлінського персоналу.
Оцінювання діяльності керівників відбувається за 2 напрямками:
- За результатами роботи підлеглому керівнику колективу;
- За результатами виконання керівником функцій з управління колективом.
Оцінка спеціалістів проводиться за 3 напрямками:
- Оцінювання результатів основної діяльності (виконання прямих обов’язків);
- Оцінювання результатів супутньої діяльності (творча діяльність, активність, самоосвіта тощо);
- Оцінювання поведінки керівника у колективі спеціалістів (авторитетність, вплив на соціально-психологічний клімат тощо).
Праця спеціалістів, яка може бути охарактеризована кількістю передбачає також такі показники оцінки:
- Складність праці
- Продуктивність праці
- Якість праці.
26. Атестація персоналу як вид ділового оцінювання: поняття, функції, види та етапи.
Атестація являє собою завершений документально оформлений результат оцінки працівника, який регламентується рядом офіційних документів і відповідним методичним забезпеченням.
Організаційно атестація відбувається на основі наказу керівника підприємства, а її результати є основою ухвалення багатьох кадрових рішень.
Особливістю атестації як методу оцінки є те, що її проводить спеціальна комісія, до складу якої входить:
- Представники вищого керівництва;
- Керівники структурних підрозділів;
- Представники кадрової служби
- Представники профспілки
Здебільшого атестація складається з 2 частин:
- Оцінки праці
- Оцінки працівника
Види атестації:
1. Розгорнута (підсумкова) проводиться 1 раз в 3-5 років;
2. Регулярна або проміжна ( раз у рік, раз у пів року);
3. Спеціальна або викликана надзвичайними обставинами;
4. Спрощена ;
5. Орієнтована на оцінку підсумків поточної роботи.
Проведення атестації передбачає такі етапи:
І. Підготовка до атестації (приймаються рішення про її проведення, визначаються терміни, складають списи працівників, які підлягають атестації і визначають склад атестаційних комісій, працівників повинні повідомити не пізніше як за місяць до дати атестації, атестаційні документи подаються до атестаційних комісій не пізніше ніж за 2 тижні до дати атестації).
Від атестації звільняються:
Керівники і фахівці, які працюють менше одного року, особливо які щойно закінчили виші, молоді мами.
ІІ. Проведення атестації (атестаційна комісія розглядає представлені документи,заслуховує повідомлення про працівника і відкритим голосуванням дають одну з таких оцінок: - працівник відповідає такій посаді; - працівник не відповідає займаній посаді; - працівник відповідає займаній посаді при умові поліпшення роботи з повторною атестацією через рік.
ІІІ. Використання результатів атестації (результати атестацій відносяться до особових справ працівників і за результатами атестації приймаються відповідні кадрові рішення про переведення, звільнення, тощо).
27.Система професійного навчання і розвитку на підприємстві: поняття, цілі, складові, форми та особливості організації.
Професійний розвиток – це набуття працівником нових компетенцій, знань, умінь і навиків, які він використовує чи буде використовувати у своїй професійній діяльності.
Професійний розвиток – це безперервний комплексний процес, який включає: професійне навчання, розвиток кар’єри та підвищення кваліфікації. Реалізація концепції розвитку персоналу передбачає створення гнучкої, конкретної системи професійного навчання, зорієнтованої на вирішення стратегічних завдань організації. Освіта і навчання виконують об’єднуючу роль в досягненні цілей.
Завданням управління з питань безперервного професійного розвитку на підприємстві є забезпечення:
– відповідного професійного рівня робітників вимогам робочого місця, посади;
– умов для мобільності працівників як передумови раціональної їх зайнятості і використання;
– можливості просування працівників як у професійній, так і в службовій кар’єрі.
Основними напрямками професійного розвитку персоналу вважаються:
– первинне навчання з врахуванням завдань підприємства і специфіки його роботи;
– навчання з метою ліквідації розриву між вимогами робочого місця, посади і діловими якостями персоналу;
– навчання з метою підвищення загальної кваліфікації;
– навчання для роботи за новими напрямками розвитку організації;
– навчання з метою освоєння нових методів виконання трудових операцій.
Професійне навчання персоналу – систематичний процес формування у працівників підприємства теоретичних знань, умінь, практичних навичок, необхідних для виконання роботи.
Професійне навчання персоналу підприємства забезпечується: первинною професійною підготовкою працівників (це здобування професійно-технічної освіти особами, які раніше не мали робітничої професії або спеціальності, що забезпечує відповідний рівень професійної кваліфікації, необхідний для продуктивної зайнятості), перепідготовкою(професійно-технічне навчання, спрямоване на оволодіння іншою професією робітниками, які здобули первинну професійну підготовку), підвищенням кваліфікації (це навчання, направлене на підтримку і удосконалення професійного рівня, знань і умінь персоналу)
Модель організації порядку навчання на підприємстві передбачає такі елементи: визнач. потреби у навчанні; визнач. цілей навчання; розробка критеріїв оцінки; тестування працівників, що навчаються; визнач. методів навчання; проведення навчання; моніторинг навчання; порівняння результатів навчання із поставленими критеріями.
Проф. навчання може здійснюватися безпосередньо на робочому місці (копіювання, коачінг чи наставництво ( процес передачі знань і вмінь від більш досвідченішого і компетентнішого працівника менш досвідченішому методом консультацій, співбесід, порад), ротація ( послідовна робота на різних посадах у тому числі і у різних підрозділах), делегування) і поза ним( тренінги, ділові ігри,лекції, самостійне навчання).