Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Всі.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
17.04.2019
Размер:
365.06 Кб
Скачать

21. Професійна орієнтація працівника: поняття, завдання, елементи.

Професійна орієнтація – це комплекс взаємозалежних, економічних, соціальних, психологічних і педагогічних заходів, спрямованих на формування професійного покликання, виявлення здібностей, інтересів, придатності та ін.. факторів, які впливають на вибір професії або зміну виду діяльності.

Професійна орієнтація включає:

- професійну пропаганду;

- професійні консультації;

- професійний підбір;

- професійний відбір.

Професійна орієнтація, як етап у працевлаштування працівника, дозволяє:

1. ознайомитись із можливими варіантами працевлаштування;

2. професійно визначатись людині;

3. сформувати практичний інтерес до вибору професії;

4. обрати вид діяльності.

22. Професійна адаптація працівника: поняття, види та основні процеси.

Трудова адаптація персоналу – це взаємне пристосування працівника і підприємства, що ґрунтується на постійній спрацьованості працівника у нових професійних, організаційних, економічних і соціальних умовах.

Розрізняють 2 види трудової адаптації:

- первинну,

- вторинну.

Процес трудової адаптації поділяється на 4 етапи:

І. ознайомлення;

ІІ. пристосування;

ІІІ. асиміляція;

IV. ідентифікація.

Ефективна програма трудової адаптації на підприємстві має включати 3 основних напрями:

- введення в підприємство (1-2 місяці роботи; передбачає ознайомлення працівника з основною інформацією про підприємство, про перспективи, які там можна отримати, ознайомлення з кадровою політикою);

- введення в підрозділ (полягає в ознайомленні працівника з роботою його підрозділу, основну роль відіграє керівник підрозділу);

- введення в посаду (працівник знайомиться зі своїми завданнями, з режимом роботи, з відповідальністю, з посадовими особами і підрозділами, з якими співпрацюватимуть тощо).

23. Поняття, цілі, елементи та критерії ділового оцінювання персоналу.

Ділове оцінювання персоналу – це цілеспрямований процес встановлення відповідності якісних характеристик персоналу вимогам посади або робочого місця.

Оцінювання стосується усіх категорій персоналу, хоча його значимість для цих категорій є різною.

Оцінювання персоналу має такі 3 цілі:

- інформативна – керівники забезпечуються інформацією про підлеглих, їхні здобутки, недоліки тощо.

- мотиваційна – взаємозв’язок матеріальної винагороди з трудовою поведінкою та результатами праці.

- адміністративна – реалізується в ухваленні кадрових рішень.

Елементи процесу оцінки персоналу:

1. Встановлення об’єкту оцінювання.

2. Встановлення критеріїв оцінювання.

3. Вимірювання досягнутих показників в результаті праці і якостей персоналу.

4. Порівняння досягнутих показників із критеріями.

5. Обговорення результатів оцінювання з працівниками.

6. Здійснення корегуючих дій та рішень

Показниками ділового оцінювання є:

- Результативність праці .

- Професійна підготовка.

- Особисті якості.

- Процес праці за зовнішніми ознаками.

- Оцінювання витрат праці.

- Оцінювання складності праці.

24. Види та методи оцінювання персоналу в організації.

Розрізняють 2 основні види ділового оцінювання:

- оцінювання кандидатів на вакантну посаду;

- поточне періодичне оцінювання.

За іншими критеріями розрізняють:

• оцінювання за змістом оцінки:

- комплексна;

- часткова.

• оцінювання за регулярністю проведення:

- регулярна;

- періодична;

- епізодична.

• оцінювання за суб’єктом оцінки:

- оцінка робітників;

- оцінка керівників;

- оцінка спеціалістів;

- всебічна оцінка.

Методи оцінки персоналу:

1. джерелознавчий (біографічний метод) – полягає в оцінці первинних особових документів працівника і використовується здебільшого під час набору;

2. метод ессе – полягає в складанні письмових характеристик підлеглих з боку керівника за довільною або структурованою формою;

3. інтерв’ювання, тестування, анкетування, соціологічне опитування,спостереження;

4. експертні оцінки (запрошується експерт зі сторони, який проводить оцінку персоналу);

5. ділова гра;

6. самозвіт;

7. оцінка методом комітетів;

8. метод «360» - оцінка здійснюється усіма з ким контактує працівник (найефективніший метод);

9. атестація персоналу (найпоширеніший в Україні метод).

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]