- •Політика як суспільне явище.
- •Концепції, види, суб'єкти та функції політики.
- •Співвідношення політики із іншими сферами суспільного виробництва.
- •Політологія як наука і навчальна дисципліна.
- •5. Об'єкт і предмет політології.
- •Виникнення та інституціоналізація політичної науки.
- •Основні галузі, категорії, методи і функції політологи.
- •8. Політичні ідеї у країнах Стародавнього Сходу.
- •Політичні вчення у Стародавній Греції. Платон та Аристотель.
- •Політична думка у Стародавньому Римі.
- •Вчення Фоми Аквінського про державу.
- •Політичне вчення Марсилія Падуанського і Вільяма Оккама.
- •13. Політичне вчення ніколо макіавелі
- •14 Вчення жана бодена про державу
- •16. Політичні вчення в голандії (грацій,спіноза)
- •17. Політичні вчення в Англії.
- •18. Політичні вчення у Франції
- •20. Класичний лібералізм
- •21.Критично-утопічний соціалізм
- •22.Соціал-демократія. Марксизм-ленІнізм
- •23.Фашизм. Тоталітаризм
- •Християнсько-демократична ідеологія
- •«Нові праві» та «ліві» екстремісти
- •Екологізм. Фемінізм
- •Політичні погляди в київській русі
- •29.Політична думка литовсько-польської та польсько-козацької доби.
- •30.Політичні погляди в Україні у XVIII ст.
- •4.1. Демократично-народницький напрям
- •4.3. Консервативний напрям
- •4.4. Націоналістичний напрям
- •4.5. Націона.Чьно-державницький (націонал-демократичний) напрям
- •4.6. Націонал-комуністичний напрям
- •Аналіз політичних поглядів в. Липинського на основі роботи «Листи до братів-хліборобів»
- •Типологія форм державного устрою за Липинським
- •Християнський і ієрархічний погляд на світ в. Липинського
- •Територіальний патріотизм та український консерватизм
- •40. Фрми держави
- •41.Соціальна держава та правова держава. Громадянське суспільство.
- •42. Влада як суспільне явище
- •43. Концептуальні підходи до визначення влади
- •44. Ресурси, функції та легітимність політичної влади
- •45. Поняття та структура політичного режиму. Типологія політичних режимів
- •46. Теоретичні засади демократії та тоталітаризму
- •47. Основні принципи та теорії демократії
- •48. Поняття і сучасні концепції політичних еліт
- •49. Типологія та шляхи формування політичних еліт.
- •50. Сутність, витоки і функції політичного лідерства.
- •51. Теорії політичного лідерства
- •52.Типи та механізми формування політичного лідерства.
- •Сутність, ґенеза і функції політичних партій.
- •54.Типологія політичних партій
- •Партійні системи. Типологія.
- •Типологія партійних систем
- •Виборчі системи. Типологія.
- •Мажоритарна виборча система
- •Пропорційна виборча система
- •Змішана виборча система
- •Групи інтересів.
- •Типологія груп інтересі
- •58. Особа як суб'єкт політики.
- •59. Основні типи й види політичної поведінки.
- •60. Політична культура, мораль. Типи політичної культури
- •61. Політична соціалізація, її суть та основні теоретичні концепції
- •Сутність та особливості міжнародних відносин
- •64 Україна в сучасному геополітичному просторі (я намагалась вибрати основне, та все рівно багато вийшло)
8. Політичні ідеї у країнах Стародавнього Сходу.
Перші ідеї про форми організованого державного існування і розвитку суспільства з'явились у країнах Стародавнього Сходу ще в II тисячолітті до н.e. Ці ідеї у стародавніх китайців, індусів, вавилонян, персів, євреїв мали релігійно-міфологічний характер. У XI - VIII ст. до н. є. простежується тенденція переходу від релігійно-міфологічних уявлень до раціонального сприйняття. Цей перехід виявився у вченнях
Конфуція і Мо Цзи в Китаї 2. Будди в Індії 3.Заратустри в Персії 4.проповідях єврейських пророків.
Вчення Конфуція (551-479 рр. до н. є.) викладено у книзі "Луньюй" ("Бесіди і судження"), складеній його учнями. Він розвивав патріархально-патерналістську концепцію держави, відповідно до якої держава виступає як велика сім'я. Влада правителя в державі є такою, як влада батька в сім'ї, а відносини правителів і підданих нагадують сімейні відносини, де молодші залежать від старших. Правитель є "сином неба", його влада має божественне походження, але вона залишається божественною доти, доки він править "розумно", наслідуючи шлях, вказаний Богом.Умовою дотримання цих доброчесностей є "виправлення імен" - суворе й чітке визначення обов'язків кожного члена суспільства. Негативне ставлення до законів зумовлено їх традиційно каральним значенням, зв'язком із жорстокими покараннями. Конфуціанство стало найвпливовішою течією етичної і політичної думки в Китаї, зберігає своє значення й понині.
Мо Цзи (479-400 рр. до н. є.), засновник моїзму. Мо Цзи розвивав ідею природної рівності всіх людей і обґрунтовував договірну концепцію виникнення держави, в основі якої лежить ідея належності верховної влади народу.
"Воля неба" виявляється втому, що "небо" дотримується всезагальної любові і приносить усім користь. Мо Цзи висунув ідею договірного походження держави. Зрозумівши, що причиною безладу й хаосу в суспільстві є відсутність старшинства та управління, люди обрали найбільш доброчесну і мудру людину правителем, зробили її "сином неба", який покликаний створювати єдиний зразок справедливості в суспільстві й забезпечувати у ньому порядок. Бідність Мо Цзи вважав джерелом безпорядків у державі.
Шан Ян (390- 338 рр. до н. є.), правитель області Шан, був теоретиком легізму та засновників школи "законників". Він виступив з обгрунтуванням управління, яке спирається на закони й суворі покарання. Уявлення легістів про жорстокі закони як основний засіб управління пов'язані з розумінням відносин між державною владою і населенням як антагоністичних за своєю природою. Концепція державного управління Шан Яна пройнята ворожістю до простих людей, низькою оцінкою їхніх вчинків і переконань, певністю, що лише за допомогою жорстоких законів народ можна тримати в покорі. Ідеал "законницької" держави заперечує законодавче встановлення будь-яких прав підданих і сприймає закон лише як засіб державного управління в інтересах правителів.
В цілому на початок II ст. до н. є.офіційна державна ідеологія у Стародавньому Китаї поєднувала в собі властивості як легізму, так і конфуціанства, що відіграло значну роль у подальшому розвитку держави і права в цій країні.