4. Політологія як наука і навчальна дисципліна.

Політологія - це відносно нова дисципліна. З назви випливає, що політологія (в англомовних країнах встановився інший термін - "політологічна наука") - наука про політику. Такий термін утворився із двох грецьких слів: politike (державні або суспільні справи) та logos (вчення або слово). Виникнення політології пов'язують із рубежем ХІХ-ХХ ст., коли вона постала на шлях теоретичного та методологічного розмежування із історією, юриспруденцією, соціологією та філософією. До цього політичне життя суспільства традиційно розглядалося в межах цих галузей знань. Проте витоки сучасної політології необхідно шукати в політичних ідеях та теоріях попередніх історичних епох.

Політологія, як наука про політику, існує як самостійна наукова й академічна дисципліна понад сто років (а назва "політологія" з'явилась в 60-70-ті pp. нашого століття в Німеччині, Франції, потім — в СРСР; в більшості країн Заходу, особливо у СІЛА, ця назва практично не вживається, натомість фігурують поняття "соціологія та психологія політики", "політична соціологія", "історія політичних інститутів" та інші). За цей час створено національні школи та міжнародні асоціації політологів, розроблені і вдосконалені власні методики дослідження, розвинуті окремі напрямки науки, які набули відносно самостійного характеру. Бурхливий розвиток нової науки пов'язаний із кардинальними змінами в самому предметі, із перетворенням політики в об'єкт масового інтересу та участі.

У Радянському Союзі політології явно не поталанило. Практично до кінця 80-мх pp. на неї було накладено ідеологічне табу. її назвали "лженаукою", "буржуазною наукою" і т. ін. Внаслідок перебудови політологія як наука та навчальна дисципліна почала швидкими темпами утверджуватись на теренах постсоціалістичних країн. З 1990 р. політологія почала впроваджуватись як навчальна дисципліна в Україні.

Досить поширеним у політології є розуміння її як міждисциплінарної науки, що охоплює всі перелічені й подібні галузі наукового знання про політику. Так, у навчальному посібнику "Політологія" за редакцією А. Радугіна стверджується, що політологія - це цілісна, внутрішньо диференційована, міждисциплінарна наука, що складається з ряду галузей політичного знання, досліджує різні сторони політики на різних рівнях пізнання, а теж під різними кутами зору: політичну філософію, теорію політики, політичну соціологію, політичну історію, політичну психологію, теорію міжнародної політики, політичну антропологію, політичну географію.

Як будь-яка наука, політологія має об'єкт і предмет дослідження. Під об'єктом науки розуміються сторони об'єктивної реальності, котрі підлягають розгляду. Об'єктом політології є політична сфера суспільства та всі ті процеси, що в ній відбуваються. Але існує більше десяти гуманітарних та соціальних наук, що розглядають політику: наприклад, філософія, соціологія, теорія держави та права, історія. У зв'язку із цим виникає питання про специфіку предмету політології, тобто того кола проблем, яке підлягає всебічному дослідженню.

У вітчизняній політології склались дві позиції стосовно предмету політології. Згідно з першою, політологія - це є цілісна й інтегративна наука про політику, яка включає в себе комплекс часткових політичних знань. Сама же політологія виступає як міждисциплінарне знання, а її предмет ж становить сукупність із закономірностей функціонування і розвитку різних сторін політичної діяльності, які досліджуються окремими субдисциплінами - політичними філософією, соціологією, психологією.

Згідно із другою позицією, політологія - це загальна теорія політики, яка не намагається охопити всю політичну проблематику й має свій специфічний предмет дослідження: закономірності відносин соціальних суб'єктів з приводу влади, впливу, механізм владовідносин та взаємодій між владарюючими і підвладними, керованими та керуючими. При цьому влада розглядається як сутність феномену політики. Не вступаючи в дискусію про політологію, можна висловити думку, ніби "широке" та "вузьке" розуміння предмету політичної науки не суперечать одне одному, а взагалі співвідносяться як два "концентричні кола" накопичення політичного знання.

У світовій політичній науці для позначення аспектів політики використовують три самостійні англомовні терміни:

• "polity" - форма політики, її організаційна структура, інститути, які надають їй стійкості, стабільності та дозволяють регулювати політичну поведінку людей (держава, партії, групи інтересів, закони, політичні та правові норми);

• "policy" - зміст політики, втілений у її цілях та цінностях, у проблемах, що їх вона вирішує, в мотивах і механізмах винесення політичних рішень;

• "politics" - політичний процес, де відображається складний, багатосуб'єктний і конфліктний характер політичної діяльності, відносин різних соціальних груп, організацій та індивідів.

Отже, до кола базових проблем, що становлять предмет політології, належать влада і владні відносини в суспільстві; закони та принципи формування, розвитку та функціонування певних політичних систем та їхніх елементів; механізми дії і форми вияву закономірностей в діяльності особистості, соціальних груп, націй або держав, політична поведінка та пов'язані із нею проблеми цілей і засобів, лідерства та ін.; політична культура та політична свідомість й світовий політичний процес. Інакше, політологія - це галузь науки, що вивчає політичну організацію та політичне життя суспільства, проблеми внутрішньої політики та міжнародних відносин.