![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •14. Стійкі словосполучення фахової мови і справочинства.
- •30. Форми усного ділового спілкування
- •6. Особливості наукового стилю мови.
- •8. Поняття про документ як вид писемного мовлення. Його реквізити.
- •7. Особливості офіційно-ділового стилю.
- •9. Загальні правила оформлення документа.
- •10. Вимоги до тексту документа.
- •11. Лексичний рівень наукових і ділових текстів. Пароніми. Синоніми. Іншомовні слова у професійній мові. Терміни. Канцеляризми і штампи.
- •31. Композиційна побудова виступу
- •12. Українська фразеологія.
- •13. Українська лексикографія. Тлумачні словники.
- •21. Ділове листування.
- •18. Особливості вживання іменників – назв професій, звання, постійних занять.
- •19. Відмінювання прізвищ, імен та по батькові в українській мові
- •20. Передача слов’янських прізвищ українською мовою
- •23. Числівник. Відмінювання.
- •22. Прмикметник. Стилістичні особливості вживання ступеньових форм прикм.
- •24. Зв*язок іменника з числівником.
- •25. Творення і вживання дієприкметника. Особливості перекладу.
- •26 Дієприслівник. Вживання і творення
- •27. Службові частини мови. Специфіка вживання прийменника «по» в українській мові
- •29. Мовна культура ділових партнерів. Мовний етикет.
- •28. Синтаксис мови професійного спрямування
- •35. Чергування голосних
- •32. Ділова бесіда. Телефонна розмова
- •33.Вербальні і невербальні засоби офіційної інформації
- •36)Чергування приголосних
- •37)Зміни приголосних при додаванні суфіксів -ск(ий), -ств(о)
- •38) Іншомовні слова,їх ознаки. Правопис
- •Подвоєння букв в іншомовних словах
- •М'який знак і апостроф в іншомовних словах
- •39)Види документів
- •34. Основні орфографічні правила
- •Разом пишуться:
- •Через дефіс пишуться:
31. Композиційна побудова виступу
Структура промови визначається задумом оратора. Як правило, кожна промова складається з трьох частин: вступу, основної частини та висновків. Кожна частина промови має свої особливості, які треба врахувати, готуючись до виступу. Найбільшою за обсягом повинна бути основна частина, тому їй слід приділяти значну увагу. Вступ і висновки не повинні бути великими.
ВСТУП. Завданням вступу є увести слухачів у тему та підготувати їх до сприйняття теми. У вступі підкреслюється актуальність теми, її значення для конкретної аудиторії, формулюється мета виступу, коротко викладається історія питання. Отже, у вступі оратор повинен встановити зв'язок зі слухачами і увести їх в курс справи.
Найважливішою частиною промови є вступ. Метою вступу є встановлення контакту з аудиторією. У вступі використовуються такі найпоширеніші прийоми: привертання уваги аудиторії, «початок здалеку», «несподіваний вступ». Прийом привертання уваги аудиторії, що часто використовують у вступі передбачає те, що оратор підкреслює своє право говорити на певну тему; оратор підкреслює важливість теми для аудиторії, оратор підкреслює значимість самого предмета промови. У конфліктній аудиторії у вступі рекомендують використовувати такий прийом, як «початок здалеку». Це означає вказати на багатовимірність істини, неможливість однобічної оцінки певного явища й тим самим підштовхнути слухачів до готовності вислухати інші погляди на проблему.
Прийом «несподіваний вступ» передбачає використання у вступі безпосереднє звернення оратора до основної проблеми.
У вступі прийом «несподіваний вступ» використовує у ситуаціях, коли аудиторія вже жваво зацікавлена у розгляді певної теми, пристрасті слухачів у розпалі. Вибір оратором прийому вступу залежить від конкретної аудиторії. Універсальні прийоми вступу, виділені у риториці – це цитата, яскравий приклад, комплімент, проблемне запитання, виклад мети й завдань вступу, демонстрація певного предмета, апеляція до загальноприйнятого джерела тощо.
Не рекомендують розпочинати промову з вибачень, що ви не встигли підготуватися, що ви не заберете багато часу тощо.
Загальні вимоги до вступу - вступ має бути коротким та яскравим.
Загальну мета основної частини - це обґрунтування тез оратора.
Мета завершення промови – це закріплення оратором своїх положень у свідомості аудиторії.
Найбільш поширені прийоми, які використовуються у завершенні промови –це формулювання висновків, розгляд перспективи, апелювання.
Прийом завершення «формулювання висновків» - оратор повертається до найважливіших пунктів головної частини. Завершення промови повинне нагадати про них. Таке завершення може розгортатися на предмет повідомлення та на структуру повідомлення. Оратор повинен відібрати найсуттєвіші положення головної частини. Загальні прийоми завершення промови – це цитата, ілюстрація, подяка аудиторії у вигляді розгорнутого компліменту.
Небажано завершувати промову вибаченням, додатковими даними після того, як сформульовано висновки, безнадійною перспективою
Вимоги до висновків - висновки повинні бути стислими.