20. Передача слов’янських прізвищ українською мовою

Найголовніші правила щодо правопису слов’янських прізвищ такі:

1. Російський звук е, польські іе, болгарський і сербський е, чеські е, ě після приголосних передаються літерою е: Алекс<ндров, Вен­г+ров, Кузнец>в, Л+рмонтов, >зеров, Тург+нєв; Б+лич, В+слов, Меч_­слав, Міцк+вич, Міч<тек, Н+дич, Сенк+вич, Ц+нкий, Ч<пек.

2. Російський звук е передається літерою є в таких випадках:

а) На початку слів: Євдок_мов, Єлиз<ров, Єг>ров, Євтуш+нко.

б) У середині слів після голосного і після апострофа і м’якого знака: Буєрк>в, Верес<єв, Гул#єв, Досто@вський; Ал#б’єв, Григ>р’єв, Зин>в’єв, Афан<сьєв, Євг+ньєва.

в) Після приголосних (за винятком шиплячих, р і ц) у суфіксах -єв, -єєв російських прізвищ: Л>мтєв, Медв+дєв, Матв@єв, Мендел@єв, Аракч+єв, Мац+єв, Плещ+єв, а також у болгарських прізвищах Б>тев, Др\мев і под.

г) Коли кореневому російському е в аналогічних українських коренях відповідає і (тобто на місці колишнього ь): Бєл%нський (пор. рос. белый і укр. білий), Лєск>в (лес — ліс), Р@пін (репа — ріпа), Пєш­ков (пешком — пішки), Стол@тов (лет — літ), Твердохл@бов (хлеб — хліб) та ін.

3. Російська літера ё в українській мові передається:

а) Сполученням літер йо на початку слова, у середині після голосних, а також після губних б, п, в, м, ф, коли ё позначає звукосполучення й+о: Бугай>в, Й>лкін, Воробй>в, Окай>лов, Соловй>в.

б) Через ьо в середині слова після приголосних, коли ё позначає сполучення м’якого приголосного з о: Алфь>ров, Король>в, Верь>в­кін, Новось>лов, Ть>ркін; але в прізвищах, утворених від спільних для української і російської мов імен, пишеться е: Арт+мов, Сем+­нов, Ф+доров та ін.

в) Через о під наголосом після ч, щ: Грач>в, Щипач>в, Хрущ>в, Лихач>в.

4. Російська літера и передається:

а) Літерою і на початку слова: Іван>в, Ігн<тьєв, Іс<єв та після приголосних у суфіксі -ін: П\шкін, Міч\рін, Пол\шкін.

б) Літерою ї після голосного, апострофа і м’якого знака: В>їнов, Г\р’їн, Ізма^лов, Іль^н.

в) Літерою и:

·●Після ж, ч, ш, щ, дж, ц перед приголосним: Г<ршин, Г\щин, Дор>жин, Л\чин, Ч_чиков, Ш_шкін, Щигл>в; це стосується й пріз­вищ інших народів: Абаш_дзе, Вашингт>н, Джигархан#н, Чингісх<н, Тажиб<єв, Цицер>н, Чиков<ні, але перед голосним пишуть і: Жі>но, Тиці<н.

·●У прізвищах, утворених від людських імен та загальних назв, спільних для української, російської та інших слов’янських мов: Бор_сов, Виногр<дов, Дан_лов, Казим_рський, Кир_лов, Кисель>в, Ми­р>нов, М_шкін, Одинц>в, Пивов<ров, Тихом_ров, але: Нік%тін, Ніко­л<єв, Філл%ппов тощо, вихідними для яких є імена, відмінні від українських.·●У префіксах при-: Пр_швін, Прибитк>в, Прив<лов;

·●У суфіксах -ик-, -ич-, -иц-, -ищ-: Б@ликов, Г>лик, Кот+льников, Кр\тиков; Гн%дич, Григор>вич, Станюк>вич, Трубла@вич; Гол_цин, Пал_цин; Рад_щев, Тат_щев.

5. Російське ы передається літерою и: Рибак>в, Циганк>в, Черни­ш>в; Пташ_нський, Крут_х.

6. Суфікси слов’янських, переважно російських, прізвищ -ск(ий), -цк (ий) передаються відповідно через -ськ(ий), -цьк(ий): Маяк>в­ський, М\соргський, Остр>вський; Гомул_цький, Город+цький.

7. Прикметникові закінчення російських прізвищ передаються так:

-ый через -ий; -ий після твердого приголосного — через -ий, після м’якого приголосного — через -ій; -ая, -яя — через -а, -я: Б@лий, Г>рький, Кр<йній; Б@ла, Горов<, Кр<йня.

Закінчення -ой передається через -ой: Донск>й, Полєв>й, Толст>й.