- •«Безпека життєдіяльності»
- •«Безпека життєдіяльності»
- •Пояснювальна записка
- •Модуль і
- •Модуль II
- •Модуль і
- •Модуль II
- •Опис дисципліни «безпека життєдіяльності»
- •2. Структура навчальної дисципліни «безпека життєдіяльності» за модульною системою
- •3. Структура навчальної дисципліни «безпека життєдіяльності» за модульною системою
- •Критерії оцінювання самостійної роботи
- •Методичні вказівки для самостійного опрацювання тем Тема: Біоритми, їх значення для безпеки людини Фізіологічні основи життєдіяяьності людини.
- •І. Дайте визначення поняттям:
- •II. Продовжіть фразу:
- •III. Виконайте тестові завдання: Визначте, як поділяються небезпеки
- •IV. Виконайте тестове завдання:
- •Місце практичних занять у структурі навчальної дисципліни
- •Для формування вмінь необхідно знати:
- •Після вивчення матеріалу теми, треба вміти:
- •Організаційно-методичні вказівки
- •Виконати
- •Практичне заняття № 3. Тема: опіки, ураження електричним струмом, утоплення, перша медична допомога.
- •Практичне заняття № 4.
- •Практична робота
- •Виявлення радіаційної обстановки проводиться такими методами, як:
- •Прогнозування;
- •За даними розвідки (моніторингу). А. Прогнозування
- •«Йодний», що триває 1,5—2 місяці;
- •«Цезієвий» — який може тривати довгі роки.
- •Зараження місцевості.
- •Б. За даними розвідки (моніторингу)
- •Виписка із Журналу обліку
- •Розглянемо іншу ситуацію, коли не відомо час вибуху.
- •Розміри зон зараження місцевості наземного ядерного вибуху, км, в залежності від потужності вибуху (викиду р/р) та швидкості вітру
- •Коефіцієнт перерахунку рівнів радіації на різний час після ядерного вибуху
- •Час, який пройшов після вибуху до другого вимірювання рівнів радіації на місцевості (год., хв.)
- •Після вибуху (викиду) радіактивних речовин
- •Варіанти ситуаційних завдань
- •Практичне заняття № 5. Оцінка хімічної обстановки у зоні лиха
- •Міністерство освіти і науки україни
- •Графік для визначення ступеня вертикальної стійкості повітря.
- •2. Для обвалованих ємностей зі сдор глибина поширення зараженого повітря зменшується в 1,5 рази.
- •Прилади хімічного контролю та принципи оцінки хім. Обстановки. Способи знезараження.
- •План проведення заняття:
- •Організаційно-методичні вказівки
- •Форма звіту
- •Методичні матеріали Прилади хімічної розвідки і контролю зараження:
- •Промислові респіратори у-2к , рпг-67 та Ру-60м
- •2. Засоби захисту шкіри і медичні засоби захисту
- •Практичне тренування щодо застосування зіз
- •Практична частина
- •Узагальнююча таблиця
- •Промислові протигази
- •Тема: захисні споруди, та їх оцінка”
- •Підсумкова таблиця
- •Методика виконання роботи
- •1. Оцінка місткості захисних споруд
- •2. Оцінка системи повітропостачання
- •3. Оцінка системи водопостачання
- •4. Загальні висновки
- •1. Оцінюємо місткість захисної споруди.
- •2 Оцінюємо можливості системи повітропостачання.
- •3. Оцінюємо систему водопостачання.
- •Підсумкова таблиця
- •4. Загальні висновки.
- •Варіанти вихідних даних для вирішення задач оцінки захисних споруд
- •Вбудоване протирадіаційне укриття о кремо розташоване пру
- •Тема 23. „Організація робіт зі знезаражування” є однією з найважливіших тем дисципліни.
- •Поняття про дегазацію, дезактивацію та дезинфекцію
- •Начальник сзт
- •Практична робота № 7. Тема: поведінка людини в екстремальних ситуаціях
- •Методологія екстремальних станів людини
- •Діаграма постраждалих які, не отримавши своєчасно допомогу - загинуть
- •Алгоритм розвитку екстремальних станів
-
«Йодний», що триває 1,5—2 місяці;
-
«Цезієвий» — який може тривати довгі роки.
Під час аварії чи вибуху оцінку обстановки проводять на основі розрахунків, для чого необхідно мати такі вихідні дані:
-
час ядерної аварії (вибуху);
-
потужність (для вибуху);
-
місце та вид ядерного вибуху
-
кількість радіоактивних речовин, що надійшли у навколишнє середовище;
-
ізотопний склад радіоактивних речовин;
-
дисперсність часток хімічних речовин;
-
тривалість та інтенсивність викиду радіоактивних речовин;
-
метеорологічні умови.
Методом прогнозу можна встановити напрямок і швидкість руху радіоактивної хмари, визначити розміри зон радіоактивного забруднення і найбільш імовірний їх рівень розміщення на місцевості, використовуючи таблицю 2 та примітку до неї, або (Довідник Демиденко Г.П. та ін., дод. 10).
Розглянемо ситуаційне завдання з метою проведення якісного прогнозу обстановки.
ЗАВДАННЯ №1. Визначення параметрів зон радіоактивного
Зараження місцевості.
Приклад: Стався ядерний вибух о 8.00 год. ранку 20.жовтня на південній околиці нас. пункту N, потужністю - q= 100 кт., вибух наземний (Н), метеорологічні умови: швидкість середнього вітру W=25км/год., Визначити параметри зон радіоактивного зараження.
Результатом розв’язання ситуаційної задачі має бути звіт оформлений на папері формату А-4, за змістом: вступ до роботи; мету роботи; порядок визначення за даними свого варіанту:
-
параметрів зон радіоактивного зараження місцевості (див. табл. №2., або (Довідник Демиденко Г.П. та ін., дод. 10).);
-
відображення цих зон схематично на папері (карті) у масштабі, (див. рис 1.);
-
основних способів та засобів захисту співробітників і населення;
-
напрямку евакуації людей (у разі потреби).
За кінцевими результатами прогнозування зробити висновок щодо мінімізації втрат та збитків.
Після визначення глибини і ширини усіх зон радіоактивного зараження за табл. 2., наносимо в масштабі на папері:
-
точки з рівнем радіації 8 р/год. з’єднуємо блакитною лінією. Це буде зовнішня межа зони А (зони помірного зараження місцевості);
-
точки з рівнем радіації 80 р/год., з’єднуємо зеленою лінією, це зовнішня межа зони Б (зони сильного зараження місцевості);
-
точки з рівнем радіації 240 р/год. з’єднують коричневою лінією, Це зовнішня межа зони В (зони небезпечного зараження місцевості);
-
точки з рівнем радіації 800 р/год. - чорною лінією, це зовнішня межа зони Г (зони надзвичайно небезпечного зараження місцевості).
Середнім вітром називається вітер, який за швидкістю і напрямом для всіх шарів атмосфери від поверхні землі до висоти підйому радіоактивних речовин є середнім. Напрям середнього вітру вказується (визначається) азимутом у градусах.
При точних розрахунках необхідно враховувати напрям руху всіх атмосферних потоків від поверхні Землі і до висоти підйому радіоактивних речовин.
При аваріях, на зразок Чорнобильської, коли процес викиду радіоактивних речовин триває досить довго, розрахунки, зроблені на основі середнього вітру, не дають бажаних результатів і можуть призвести до серйозних прорахунків в оцінці обстановки і це треба враховувати.