Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Самомтійна робота-БЖД-Осн.(тоже незнаю зачем)).doc
Скачиваний:
12
Добавлен:
07.11.2018
Размер:
2.03 Mб
Скачать

Після вибуху (викиду) радіактивних речовин

Таблиця 5

Варіанти ситуаційних завдань

варіанту

Потужність вибуху,

q - кт

Швидкість середнього вітру,

W - км/год

Напрямок

вітру, градус

варіанту

Потужність вибуху,

q - кт

Швидкість середнього вітру,

W - км/год

Напрямок вітру,градус

100

10

350

1000

75

180

100

25

345

1000

100

170

100

50

340

10

50

150

100

75

330

10

75

140

100

100

320

10

100

130

200

25

300

20

10

125

200

50

280

20

25

115

200

75

250

20

50

100

200

100

235

20

75

80

500

25

200

20

100

60

500

50

190

50

10

50

500

75

315

50

25

45

500

100

225

50

50

35

1000

25

90

50

75

25

1000

50

185

50

100

10

Практичне заняття № 5. Оцінка хімічної обстановки у зоні лиха

Мета роботи – поглибити й закріпити теоретичні знання з оцінки хімічної обстановки і захисту населення після аварії на об’єкті з викидом (виливом) сильнодіючих отруйних речовин (СДОР), набути навичок практичного використання знань.

Завдання роботи – виконати розрахунки щодо прогнозування хімічної обстановки у зоні лиха, її оцінки та відображення на карті місцевості у масштабі, розробити заходи щодо мінімізації збитків при цьому.

Вихідні дані для кожного варіанта роботи наведено у Додатку 2.

Методичні вказівки супроводжуються прикладом розрахунку варіанта “0” (Додаток 2).

Прогнозування хімічної обстановки під час аварії на хімічно небезпечних об’єктах провадиться з метою виявлення масштабів зони ймовірного зараження, своєчасного оповіщення персоналу (населення) і організації заходів для його захисту.

При вирішенні завдань щодо підвищення стійкості роботи об’єкта у надзвичайних ситуаціях (НС) оцінка хімічної обстановки провадиться заздалегідь – прогнозуванням подій на об’єктах, що мають СДОР, а також сусідніх об’єктах.

При несподіваних аваріях оцінка хімічної обстановки здійснюється в період її фактичного виникнення. Для цього необхідно знати: тип та кількість СДОР, метеоумови, топографічні умови місцевості, характер забудови на шляху поширення хмари СДОР, умови зберігання і характер викиду отруйних речовин, ступінь захищеності співробітників об’єкта та населення.

Оцінка хімічної обстановки включає :

  • визначення параметрів зони хімічного зараження, а також її площі;

  • визначення терміну підходу зараженого повітря до населеного пункту;

  • визначення терміну уражаючої дії СДОР;

  • визначення можливих втрат людей;

  • визначення режиму захисту;

  • визначення заходів щодо ліквідації негативних наслідків аварії;

  • визначення заходів для захисту населення від ураження СДОР;

  • нанесення обстановки на карту (схему) в масштабі.

Звіт включає: вступну частину, графоаналітичні розрахунки і пояснення до них, а також карти (схеми) хімічної обстановки на місцевості, заходи та пропозиції щодо мінімізації збитків та шкоди.

У вступі до звіту необхідно розкрити значення оцінки хімічної обстановки для захисту населення, яке потрапить у зону хімічного зараження, пояснити, як визначається режим хімічного захисту та заходи щодо локалізації авариї.

Розрахункова частина роботи.

І. Визначення розмірів зони хімічного зараження та її площі

Прогнозування робимо за вихідними даними варіанта “0” (Додаток. 2). Спільна для всіх варіантів ситуаційна обстановка полягає у тому, що на об’єкті “Б” сталося руйнування ємкості зі СДОР. Від зруйнованої ємкості на відстані L знаходиться населений пункт, який може потрапити у зону хімічного зараження (ЗХЗ). Під час аварії виникла хмара зараженого повітря. З метою своєчасного і надійного захисту співробітників і населення оцінюємо імовірну ситуацію.

Розв’язання

І. Визначення ступеню вертикальної стійкості повітря

за «0» - варіантом

1. За графіком (Додаток 3) визначимо ступінь вертикальної стійкості повітря за умови, якщо ∆t=-1°, швидкість вітру V = 2 м/с: - це буде ІНВЕРСІЯ.

2. За табл. 10.3 (Додаток 4) визначимо глибину Г поширення зони хімічного зараження (3Х3) (ємкість, де зберігалася СДОР була не обвалована), тоді, для даної ситуації, знаходимо глибину табличну Гтабл розповсюдження зараженого повітря з гранично допустимими концентраціями (ГДК) які значно перевищують установлені норми, таким чином

Гтабл = 22,85 км

А оскільки швидкість вітру V=2 м/с, то, згідно з приміткою до табл. 10.3, знаходимо поправочний коефіцієнт, враховуючи його, фактичну глибину 3Х3 визначаємо за формулою:

Г = Гтаблkпер

тоді Г = 22,85∙0,6=13,71 км.

  1. Знайдемо ширину Ш 3Х3 за формулою: Ш = Г kв.ст;

Враховуємо коефіцієнт вертикальної стійкості повітря - kв.ст., який приймається рівним: при інверсії -0,03; при ізотермії -0,15; при конвекції - 0,8.

тоді Ш = 0,03 ∙ 13,71 = 0,4113 км.

4. Визначимо площу зони хімічного зараження - S3Х3, як площу трикутника за формулою: ,

тобто

ІІ. Визначення терміну підходу зараженого повітря до населеного пункту на відстані L = 9 км від зони лиха.

  1. З табл. 10.4 (Додаток 5) за інверсії знаходимо середню швидкість перенесення хмари зараженого повітря W з урахуванням швидкості вітру V = 2м/с та відстані від місця аварії до підприємства L=9км, тобто L або R<10 км., то W = 4 м/с;

  2. Термін подолання зараженим повітрям відстані L= 9 км знаходимо за формулою :

,

де: L (R) – відстань від підприємства до місця аварії;

W - швидкість перенесення зараженого повітря;

60 – коефіцієнт перерахунку секунд у хвилини,

,

ми визначили час (Т=37,5хв) через який небезпечна хмара наблизиться до території нашого підприємства. Маємо понад 30 хв. для вжиття необхідних заходів з метою мінімізації негативного впливу аварії.

ІІІ. Визначення терміну уражаючої дії СДОР

Час уражаючої дії СДОР після аварії на хімічно-небезпечному об’єкті (ХНО), визначається часом випаровування отруйної речовини, та умовами її зберігання (ємкість зі СДОР обвалована чи не обвалована).

За даними ситуаційної задачі зруйнована не обвалована ємкість, у якій зберігався хлор. Використовуючи додаток 6 таблиця 10.5. Час випаровування деяких СДОР, год. (швидкість вітру 1 м/с), знаходимо термін уражаючої дії (випаровування) табличний Тур.д.

Фактичний термін уражаючої дії визначимо за формулою:

Тур.дур.д.таб.∙Кшв.в.,

де: Тур.д - термін уражаючої дії фактичний;

Тур.д.таб.- термін уражаючої дії табличний;

Кшв.в коефіцієнт, який враховує швидкість вітру.

У нашому випадку, при швидкості вітру V = 2 м/с., згідно додатку 6, примітка до табл..10.5 поправочний коефіцієнт Кшв.в=0,7

Тоді час уражаючої дії Тур.д= 1,3∙0,7=0,91=55 хв., тобто небезпека буде тривати майже годину часу.

IV. Визначення можливих втрат людей у зоні лиха.

За табл. 10.6 (Додаток 7) згідно умов ситуаційної задачі на підприємстві працює 320 осіб, вірогідні втрати їх Р становитимуть близько 4%, так як працюють вони у приміщеннях, для захисту використовують прості укриття, будинки.

Визначаємо загальну кількість уражених на підприємстві

Р = 320∙0,04 =~13 осіб, згідно примітки до табл. 10.6 постраждалі будуть такі ступені ураження:

  • легкий ступінь ураження отримають 13∙0,25=3 особи;

  • середній і тяжкий 13∙0,4=5 осіб;

  • загинуть (незворотні втрати) становитимуть 13-(3+5)=5 осіб;

V. Визначення режиму хімічного захисту

Оскільки за мирного часу режим хімічного захисту № 1 не застосовується, а викиди (розлиття) СДОР на хімічно небезпечних підприємствах не мають нервово-паралітичної дії, для захисту робітників і службовців застосовується режим захисту № 2 (надіти протигази і продовжувати працювати).

VI. Визначення заходів для локалізації й ліквідації осередків ураження

Роботи з ліквідації аварій на хімічно небезпечних об’єктах виконують в основному аварійно-технічні групи підприємств. При цьому перекриваються ушкоджені комунікації, СДОР із пошкоджених ємкостей по можливості перекачують у неушкоджені, а ділянки розлиття обваловують. Для зменшення глибини поширення зараженого повітря формування, що беруть участь у знезаражуванні, ставлять відсічні вертикальні водяні завіси, які розсіють хмару парів СДОР на шляху її поширення. Водяні завіси ставлять на кількох рубежах перпендикулярно осі поширення хмари зараженого повітря. Перший рубіж визначають у зоні зі смертельними концентраціями СДОР.

При цьому також відбувається часткова нейтралізація СДОР. Дегазація (знезаражування) СДОР в місцях аварії провадиться розчинами речовин, які вступають з ними в хімічну реакцію з утворенням нетоксичних продуктів.

Основний принцип знезаражування СДОР полягає в тому, що речовини кислотного характеру дегазуються речовинами, що мають лужну реакцію (гашене вапно, розчин соди, їдкого натру), і навпаки.

Такі речовини, як хлор, аміак, знезаражуються великою кількістю води (1:10). Роботи провадяться з навітряного боку з використанням поливальних і пожежних машин, засобів захисту органів дихання та шкіри.

Після закінчення робіт провадиться спеціальна обробка техніки і санітарна обробка людей, що брали участь у знезаражуванні СДОР. Дегазація одягу, засобів індивідуального захисту здійснюється на станціях знезаражування одягу.

VІI. Визначення заходів для захисту співробітників і населення

від ураження СДОР

За аварії з викидом СДОР, наслідки якої виходять за межі підприємства, диспетчер чи представник адміністрації, негайно сповіщає аварійні служби (газо рятівної, протипожежної, оперативно-рятувальної і медичної), штаб ЦО міста (району), а також керівників підприємств, установ і організацій відповідно із заздалегідь розробленою схемою оповіщення, текстом звернення, який передається після сигналу “УВАГА ВСІМ” із вмиканням об’єктових електросирен.

Для захисту співробітників на хімічно небезпечному об’єкті використовуються промислові протигази або респіратори спеціального призначення типу РПГ-67, РУ-60, а також захисні споруди, які обладнані ІІІ режимом вентиляції. Люди, які знаходяться в житловому секторі, у будинках, повинні зачинити вікна й кватирки, вимкнути вентиляційні та опалювальні прилади, загасити вогонь у печах, надіти протигази та підручні засоби захисту шкіри й швидко вийти із зони хімічного зараження.

Напрямок виходу населення, як правило, указують представники органів ЦО або міліції. У будь-якому разі виходити треба перпендикулярно до напрямку руху зараженого повітря, бажано на підвищену й добре провітрювану ділянку місцевості, від осі вітру .

За відсутності протигазів під час виходу із зони зараження необхідно періодично затримувати на кілька секунд дихання, для захисту органів дихання використовувати тканини, змочені водою, та ватні частини одягу. Завдяки цьому значно знижується кількість шкідливої речовини, що потрапляє до легенів, а відповідно зменшується і ступінь ураження.

Після виходу із зони зараження люди, які отримали незначне ураження (кашель, нудота), повинні звернутись до медичних установ для отримання необхідної допомоги.

Про усунення небезпеки ураження населення сповіщають органи ЦО. У всякому разі вхід у житлові й виробничі будинки дозволяється тільки після контрольної перевірки вмісту СДОР у повітрі приміщень. Дозвіл на вхід у приміщення дає безпосередній керівник робіт з ліквідації наслідків цієї аварії.

ДОДАТКИ

Додаток І

Зразок титульного листа