- •Поняття та сутність конституційного ладу. Основи конституційного ладу України.
- •Конституційне закріплення принципів організації державної влади.
- •Конституційно-правові характеристики української держави.
- •Поняття народного суверенітету.
- •Природа конституційних прав та свобод. Права людини і громадянина.
- •Види обмежень прав і свобод людини та громадянина в Україні.
- •Особисті права і свободи громадян, закріплені в Конституції України.
- •Право людини на життя та гарантії його здійснення.
- •Конституційне право громадян на свободу та особисту недоторканість.
- •Конституційне право громадян на свободу пересування та вибір місця проживання.
- •Конституційне право громадян на свободу світогляду і віросповідання.
- •Система основних політичних прав і свобод громадян України.
- •Право на об’єднання та його правова регламентація.
- •Конституційне право громадян на звернення.
- •Конституційне право громадян на проведення публічних заходів.
- •Економічні, соціальні та культурні права людини та громадянина в Україні.
- •Право приватної власності в Україні.
- •Конституційне право громадян на охорону здоров’я та медичну допомогу.
- •Право на підприємницьку діяльність – конституційне право громадян України.
- •Конституційне право громадян на освіту.
- •Право на працю та право на страйк.
- •Конституційні обов’язки громадян України.
- •Обов’язок сплачувати податки і збори.
- •Обов’язок додержуватись Конституції та законів України.
- •Конституційне право громадян на захист своїх прав.
- •Конституційні гарантії прав і свобод людини та громадянина.
- •Конституційні гарантії правосуддя.
- •Конституційно-правовий статус політичних партій.
- •Політичні партії: поняття, роль, основні функції.
- •3) Дія національного режиму щодо іноземців має певні межі: вони повністю не прирівнюються у правах та обов'язках до громадян України.
- •4) Національний правовий режим має безумовний характер - він поширюється на іноземців та осіб без громадянства незалежно від того, мають чи ні громадяни України подібні права у відповідних країнах.
- •Право політичного притулку: поняття, сутність, законодавче забезпечення.
- •2. Це право не може бути використане у разі переслідування, дійсно заснованого на вчиненні неполітичного злочину, або діяння, що суперечить цілям і принципам Організації Об'єднаних Націй».
- •Поняття і сутність безпосередньої демократії, її основні форми.
- •Вибори: юридична природа, призначення, види.
- •Принципи виборчого права в Україні: поняття, види.
- •Передвиборна агітація в період виборчої кампанії.
- •Порядок голосування, підрахунку голосів виборців, встановлення результатів виборів та їх опублікування.
- •Повторне голосування, повторні вибори.
- •Фінансування виборів. Відповідальність за порушення виборчих прав громадян.
- •Суверенітет: поняття, види.
- •Територіальний устрій України. Система адміністративно-територіального устрою України.
- •Основи конституційно-правового статусу Автономної Республіки Крим.
- •Порядок обрання Президента України.
- •Акти Президента України: поняття, види, юридична сила.
- •Адміністрація Президента України.
- •Верховна Рада – парламент України. Конституційно-правовий статус.
- •Порядок діяльності Верховної Ради України.
- •Депутатські фракції (групи) в парламенті України: порядок формування, статус.
- •Конституційно-правовий статус народного депутата України.
- •Вільний та імперативний мандат народного депутата: поняття, конституційне оформлення.
- •Право народного депутата на депутатський запит та депутатське звернення.
- •Конституційно-правовий статус Рахункової палати.
- •Поняття та система органів виконавчої влади в Україні.
- •Склад та порядок формування Кабінету Міністрів України.
- •Компетенція Кабінету Міністрів України.
- •Акти, які видає Кабінет Міністрів України. Поняття та характеристика.
- •Центральні органи виконавчої влади України.
- •Поняття та сутність місцевого самоврядування.
- •Органи та посадові особи місцевого самоврядування в Україні.
- •Правова регламентація і функції судової влади в Україні.
- •Конституційна юрисдикція. Місце Конституційного Суду України в механізмі державної влади.
- •Склад, порядок формування та повноваження Конституційного Суду України.
- •Порядок та форми звернення до Конституційного Суду України. Роль Конституційного Суду в охороні Конституції.
-
Акти Президента України: поняття, види, юридична сила.
Форма актів Президента України; порядок оприлюднення актів Президента України.
Згідно з ч. 2 ст. 106 Конституції України Президент України видає акти у формі указів і розпоряджень, які є обов'язковими до виконання на території України. Укази і розпорядження Президента України мають підзаконний характер: вони видаються на основі Конституції та законів України.
Указ - це правовий акт глави держави, який видається з найважливіших питань, віднесених до його компетенції. Укази можуть мати як нормативний, так і ненормативний (правозастосовний характер). Нормативні укази стосуються до невизначеного кола фізичних та юридичних осіб і мають довгострокову дію. Ненормативні укази мають індивідуальне значення.
У Положенні про порядок підготовки і внесення проектів указів і розпоряджень Президента України, затвердженому Указом Президента України від 10 вересня 1994 р. № 512/94, визначається, що Указами Президента України оформляються:
нормативні акти Президента України, тобто акти, розраховані на постійну чи багаторазову дію;рішення Президента України щодо призначення та звільнення з посад керівників відповідних державних органів, установ та організацій;
скасування актів Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, рішень голів місцевих державних адміністрацій;
нагородження державними нагородами, присвоєння почесних звань України;
присвоєння вищих військових звань, вищих дипломатичних рангів, інших вищих спеціальних звань і класних чинів;
встановлення президентських відзнак і нагородження ними;
прийняття до громадянства України і припинення громадянства України, надання притулку;
помилування;
тлумачення прийнятих Президентом України актів.
Розпорядження - ненормативний акт глави держави, який має індивідуальний організаційний характер. Згідно з зазначеним Положенням розпорядженнями Президента України оформляються:
доручення Кабінету Міністрів України міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади;
рішення з оперативних, організаційних і кадрових питань, а також із питань роботи Адміністрації Президента України;
призначення представників від України для участі в роботі міжнародних форумів, у переговорах із представниками (делегаціями) іноземних держав;
призначення уповноважених Президента України для представлення інтересів Президента України у відповідних державних органах, установах, організаціях тощо;
рішення про проведення заходів за сприяння (під патронатом) Президента України.
Проекти указів і розпоряджень Президента України готують і вносять Кабінет Міністрів України, міністерства, інші центральні органи виконавчої влади в межах своєї компетенції, центральні органи громадських організацій України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, Глава Адміністрації Президента України, радники Президента України, структурні підрозділи Адміністрації Президента України.
Укази і розпорядження на підпис Президентові України подає Глава Адміністрації Президента України.
Проекти актів Президента України потребують контрасигнації - вони мають бути завізовані (скріплені підписами) відповідно керівниками органів, посадовими особами, які їх готують і подають. Зокрема, проекти актів Президента України, що надходять від Кабінету Міністрів України, подаються з візами Прем'єр-міністра України, а в разі його відсутності - відповідного Віце-прем'єр-міністра України, а також керівників міністерств та інших центральних органів виконавчої влади. До проекту має подаватися список посадових осіб, які його завізували, підписаний Міністром Кабінету Міністрів України або його заступником.
Проекти актів Президента України, що надходять від міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, подаються з візами їхніх керівників і керівників інших заінтересованих органів Главі Адміністрації Президента України.
Проекти указів Президента України нормативного характеру мають погоджуватись у Міністерстві юстиції України, а пов'язані з витрачанням фінансових, інших матеріальних ресурсів - відповідно з Міністерством фінансів України або Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України.
-
Підстави дострокового припинення повноважень Президента України.
Конституція України (ст. 108) передбачає можливість і дострокового припинення повноважень Президента України у разі:
1) відставки;
2) неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров'я;
3) усунення з поста в порядку імпічменту;
4) смерті.
Умови та процедура відставки Президента України не отримали чіткої регламентації в Конституції та в чинному "законодавстві України. Звичайно під відставкою розуміють залишення державної посади особою, що її займає, за власним бажанням або усунення її з цієї посади через причини об'єктивного чи суб'єктивного характеру'.
У конституційному праві відставка виступає важливою формою політичної відповідальності відповідних органів державної влади та посадових осіб, проте вона може стати результатом як особистих причин, так і об'єктивних наслідків. Наприклад, відставка Кабінету Міністрів України внаслідок прийняття Верховною Радою України резолюції недовіри Кабінетові Міністрів України, або добровільна відставка міністра через його незгоду з політикою уряду. Аналіз положень статей 108, 109 Конституції України дозволяє зробити висновок, що під відставкою Президента України слід розуміти залишення поста Президента України виключно з власної ініціативи і при забезпеченні повної добровільності прийняття такого рішення.
Відставка Президента України набуває чинності з моменту проголошення ним особисто заяви про відставку на засіданні Верховної Ради України.
Неможливість виконання Президентом України своїх повноважень за станом здоров'я згідно зі ст. 110 Конституції України має бути встановлена на засіданні Верховної Ради України і підтверджена рішенням, прийнятим більшістю від її конституційного складу на підставі письмового подання Верховного Суду України,-за зверненням Верховної Ради України і медичного висновку. Неможливість виконання Президентом України своїх повноважень за станом здоров'я, як уявляється, означає такий стан здоров'я Президента України, внаслідок якого він не лише не може виконувати свої обов'язки на час обговорення цього питання Верховною Радою України, а й не зможе їх виконувати і в майбутньому. Це означає, що тимчасовий розлад здоров'я не може бути підставою для прийняття рішення про дострокове припинення повноважень Президента України внаслідок неможливості виконання ним своїх повноважень за станом здоров'я.
За загальним правилом, Президент України як глава держави не несе політичної або юридичної відповідальності за свої дії. Юридична невідповідальність гарантується інститутом недоторканності, а політична - інститутом контрасигнатури, під чим розуміють скріплення акта Президента України підписом Прем'єр-міністра України та міністра, відповідального за акт і його виконання. Проте в особливих випадках Президент України підлягає відповідальності, що передбачено ст. 111 Конституції України -він може бути усунутий з поста Верховною Радою України в порядку імпічменту в разі вчинення ним державної зради або іншого злочину.
У разі дострокового припинення повноважень Президента України виконання обов'язків Президента України на період до обрання і вступу на пост нового Президента України покладається на Прем'єр-міністра України. При цьому Прем'єр-міністр України у період виконання ним обов'язків Президента України не може здійснювати його повноважень у повному обсязі, зокрема:
- звертатися з посланнями до народу та зі щорічними і позачерговими посланнями до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України;
- призначати всеукраїнський референдум щодо змін Конституції України, проголошувати всеукраїнський референдум за народною ініціативою;
- припиняти повноваження Верховної Ради України; -призначати за поданням Прем'єр-міністра членів Кабінету
Міністрів України, керівників інших центральних органів виконавчої влади, а також голів місцевих державних адміністрацій та припиняти їхні повноваження на цих посадах;
- призначати половину складу Ради Національного банку України;
- призначати на посади і звільняти з посад за згодою Верховної Ради України Голову Антимонопольного комітету України, Голову Фонду державного майна України, Голову Державного комітету телебачення і радіомовлення України;
- утворювати, реорганізовувати та ліквідовувати за поданням Прем'єр-міністра України міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, діючи в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади;
- скасовувати акти Кабінету Міністрів України та акти Ради міністрів Автономної Республіки Крим;
- призначати третину складу Конституційного Суду України;
- нагороджувати державними нагородами;
- встановлювати президентські відзнаки та нагороджувати ними;
- здійснювати помилування.