17. Дифференціація та інтеграція в групах. Діагностика.

Група - це сукупність людей, які виділяються із соціуму завдяки наявності певних ознак (спільна професія, уподобання, погляди).

Загальноприйнятою є класифікація груп за статусом:

• формальні;

• неформальні.

Формальна - група, що має склад, зафіксований у офіційних документах (бригада, екіпаж, відділ). Неформальною є група людей, що об'єднуються за уподобаннями, нормами поведінки, інтересами. Типовий приклад: музичні та спортивні фани, дворові підліткові компанії.

За характером взаємодії розрізняють групи:

• контактні;

• умовні.

В контактних (реальних) групах взаємодія відбувається безпосередньо між членами групи. В умовних групах взаємодія між членами групи відбувається опосередковано (через газети, листи, виступи на радіо та телебаченні). Малі групи - відносно невелике число безпосереднє контактуючих індивідів, об'єднаних загальними цілями чи задачами. Структура малої групи: чи лідер авторитетний керівник, навколо якого об'єднані інші члени групи. Експериментально вивчаються в соціальній психології структура малої групи, склад, згуртованість, стиль керівництва, міжособистісні відносини, соціальна перцепція, комунікативні зв'язки, процеси, у них що відбуваються.

Інтеграція - це тенденція, що спрямована на зміцнення психологічної єдності членів групи, стабілізацію та впорядкування міжособистісних стосунків. Ця тенденція є головною умовою збереження єдності групи у відповідності з певними нормами поведінки для тих, хто в неї входить.

Тоді як друга тенденція, що носить назву диференціації, проявляється в певній спеціалізації та виділенні пріоритетних ділових та емоційних стосунків в малій групі. Члени малої групи неусвідомлено присвоюють певні рейтинги своїм колегам. З ким з них вони будуть спілкуватися частіше і з яких питань, а з ким - лише вимушено. В цьому разі людина звертає увагу на функціональні ролі та психологічний статус своїх партнерів по спілкуванню.

Диференціація є стимулом для розвитку групи, але в той же час, занадто посилившись, може призвести до порушення дружних стосунків, що були притаманні членам неформальної групи. Не будемо забувати, що неформальні групи об'єднуються за умов взаємного тяжіння індивідів один до одного. Коли ж дружні стосунки погіршуються, група має багато шансів припинити своє існування. Співіснування цих протилежних тенденцій обумовлює нерівномірність процесу розвитку групи, що передбачає можливість «сходження» групи на більш високий рівень розвитку і, в той же час, містить в собі можливість деградації групи.

Соціометрія. За допомогою даної методики визначається популярність (непопулярність) учнів ( різний соціометричний статус), виявляються існуючі в класі мікрогрупи.

Техніка проведення експерименту. Учнем класу роздають невеликі листочки папера. У верхньому куті кожний пише своє прізвище, а нижче ставить одну під іншої цифри 1,2,3.

Потім Ви читаєте питання типу: “З ким з однокласників ти хотів (а) би зустріти Новий рік?”, “З ким з однокласників ти хотів (а) би робити домашні завдання?”, “Кого з однокласників ти хотів (а) би мати сусідом по квартирі?”

Учні відповідаючи на кожне питання повинні записати прізвища однокласників (можна вибір обмежить до 5 чоловік). Заповнені листочки необхідно зібрати і розкласти за абеткою.

На основі відповідей учнів оформляється соціоматриця. Вона складається в такий спосіб. Прізвища школярів за абеткою заносяться в ліву графу матриці. У верхньому рядку проставляються їхні порядкові номери. Зведення з листочків переносяться в матрицю: у відповідних клітках знаком + позначається вибір.

Наприклад: школяр, що значиться в матриці під № 1, вибрав учнів під №7 і 15. У рядку школяр №1 варто відшукати клітки, що відповідають цим номерам (використовувати верхню нумерацію), і поставити в ці клітки знак +. Якщо школярі вибрали один одного ( № 1 вибрав № 7 і № 15, а вони у свою чергу, вибрали № 1), то це взаїмовибір, його відзначають знаком *.

Після перенесення даних із усіх карток виробляється підрахунок кількості виборів у кожного учня. Підсумок фіксується внизу кожного стовпчика в рядку “Кількість виборів”. Також заповнюється рядок “Кількість взаїмовиборів”. Кількість виборів є показником популярності учня в класі. Учень, що одержав найбільше число виборів називається соціометрина зірка, а не одержав жодного вибору - аутсайдер.

Мотиви міжособистісного вибору в групі - система мотивів, що утворить психологічну основу індивідуальної переваги. Особливості мотивів міжособистісного вибору в групах можуть служити показником рівня її розвитку. У дифузійних групах - емоційно-особистісні симпатії й антипатії, орієнтація на зовнішні сторони обираного. У розвинутих групах - міжособистісні вибори обумовлені орієнтацією переважно на моральні і ділові якості партнера, тобто на його особистісні особливості, що формуються і виявляються в спільній діяльності.