- •Міністерство внутрішніх справ україни
- •Передмова
- •Розділ 1. Предмет і метод статистики.
- •1.1. Поняття та предмет статистики
- •1.2. Динамічні та статистичні закономірності. Поняття закону великих чисел
- •1.3. Методи статистичної науки
- •1.4. Галузі статистичної науки
- •1.5. Організація і завдання статистичної діяльності в Україні
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 2. Поняття і предмет Правової статистики
- •2.1. Поняття, предмет і завдання правової статистики
- •2.2. Галузі та підгалузі правової статистики
- •2.3. Значення правової статистики
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 3. Історія розвитку правової статистики
- •3.1. Виникнення правової статистики
- •3.2. Розвиток судової статистики у хіх-хх ст.
- •3.3. Правова статистика у хх ст. Та сучасний стан її розвитку в Україні
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 4. Статистичне спостереження
- •4.1. Поняття про статистичне спостереження
- •4.2. План та програма статистичного спостереження
- •4.3. Види, способи, та форми спостереження
- •4.4. Помилки спостереження та способи їх усунення
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 5. Облік злочинів в правоохоронних органах
- •5.1. Реєстрація злочинів в правоохоронних органах
- •5.2. Підстави та прядок складання документів первинного обліку
- •5.3. Статистичні відомості щодо розкриття злочинів
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 6. Звітність правоохоронних органів та суду
- •6.1. Первинний облік та звітність в органах внутрішніх справ
- •6.2. Облік підсудних та форми статистичних звітів щодо роботи судів загальної юрисдикції
- •6.4. Облік адміністративних правопорушень в органах внутрішніх справ.
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 7. Зведення і групування статистичних даних
- •7.1. Поняття про статистичне зведення. Види зведення
- •7.2. Статистичні групування. Види групування
- •7.3. Основні питання методології статистичних групувань
- •7.4. Ряди розподілу
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 8. Табличні та графічні методи у правовій статистиці
- •8.1. Статистичні таблиці: поняття та їх види
- •Відомості про злочини загально-кримінальної спрямованості, вчинені у громадських місцях і на вулицях
- •8.2. Статистичні графіки, їх види та практичне значення
- •8.3. Види графіків
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 9. Абсолютні, відносні та середні величини і їх застосування у правовій статистиці
- •9.1. Поняття та види абсолютних величин і їх значення у правовій статистиці
- •Мал. 1.2. Абсолютні величини
- •9.2. Відносні величини та їх види
- •Мал. 1.3. Відносні величини
- •9.3. Середні величини, їх сутність і значення
- •9.4. Види середніх величин та способи їх обчислення
- •Кількість кримінальних справ та слідчих територіального відділу внутрішніх справ
- •9.5. Показники варіації. Мода і медіана
- •Співвідношення кількості кримінальних справ і чисельності членів групи
- •Розподіл злочинців за віком (дані умовні)
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 10. Вибіркове спостереження та його застосування у правовій статистиці
- •10.1. Поняття вибіркового спостереження
- •10.2. Поняття генеральної та вибіркової сукупностей. Похибка репрезентативності. Обсяг вибірки.
- •10.3. Відбір одиниць у вибіркову сукупність.
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 11. Ряди динаміки у правовій статистиці
- •11.1. Динамічні ряди і їх класифікація.
- •Кількість зґвалтувань, зареєстрованих в Україні
- •Питома вага злочинів, вчинених з необережності
- •Показники кількості осіб, які вчинили злочини у стані сп’яніння, серед усіх злочинців
- •Кількість неповнолітніх, хворих на наркоманію, які перебували на обліку
- •11.2. Вимоги, що забезпечують правильність побудови динамічних рядів
- •Показники кількості злочинів за попередні роки у районах а і б
- •11. 3. Прийоми перетворення динамічних рядів у ході їх аналізу.
- •Показники кількості угонів транспортних засобів в окремій області
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 12. Статистичні індекси
- •12.1. Поняття індексу та його види
- •12. 2. Застосування індексів у правовій науці
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 13. Аналіз показників правової статистики.
- •13.1. Поняття статистичного аналізу та його основні завдання
- •13. 2. Кількісні та якісні показники злочинності
- •13.3. Поняття кореляційного зв’язку (кореляції)
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 14. Загальна характеристика стану злочинності в Україні
- •14.1. Стан злочинності
- •Основні показники стану злочинності в Україні у 2005 р.
- •Результати розгляду заяв та повідомлень про злочини органами внутрішніх справ в Україні у 2006 р.
- •Результати розгляду заяв та повідомлень про злочини органами внутрішніх справ в Україні у 2006 р.
- •Прийнятого по них рішення органами внутрішніх справ в Україні у 2006 р.
- •14.2. Рівень злочинності
- •14.3. Індекс суспільної небезпечності злочинності
- •Індекс суспільної небезпечності злочинності в Україні у 2006 р.
- •14.4. Показники латентності злочинності
- •Коефіцієнти латентності злочинів в n-ському районі м. К. У 2006 р., визначені за результатами експертного опитування
- •Ступінь віктимізації населення України по окремих видах злочинів (у % до загальної кількості опитаних)
- •14.5. Динаміка злочинності
- •Динаміка кількості зареєстрованих злочинів та осіб, що їх вчинили, в Україні у 1972-2006 рр.
- •В Україні у 1996-2006 рр.
- •В Україні у 1996-2006 рр.
- •Коефіцієнту злочинності в Україні у 1996-2006 рр.
- •Динаміка злочинності в Україні в 1996-2006 рр.
- •Динаміка злочинності в Україні у 1996-2006 рр.
- •Середня кількість зареєстрованих злочинів протягом 1996-2006рр. Складала:
- •Зареєстрованих в Україні у 2002-2006 рр.
- •Місячна динаміка зареєстрованої злочинності в Україні в 2002-2006 рр.
- •Динаміка щомісячної кількості злочинів, зареєстрованих в Україні у 2002-2006 рр.
- •14.6. Порівняльна оцінка стану злочинності у різних територіальних одиницях
- •Коефіцієнт злочинності в Україні та найбільш розвинутих
- •Коефіцієнт злочинності в Україні та інших країнах колишнього срср в 2000-2006 рр. У розрахунку на 100 тис. Всього населення
- •В Україні та м. Києві у 1996-2006 рр.
- •Перелік регіонів України, ранжируваний за величиною коефіцієнта злочинності на 100 тис. Всього населення у 2006 р.
- •Переліки районів м. Києва, ранжирувані за величинами часток зареєстрованих злочинів, вчинених в цих районах, у міській злочинності та коефіцієнтів злочинності у 2002 р.
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 15. Кримінологічний аналіз окремих видів злочинів
- •15.1. Структура злочинності, види злочинів
- •15.2. Показники структури злочинності та методичні положення щодо її аналізу
- •15.3. Види злочинів за ступенем тяжкості
- •Структура зареєстрованої злочинності в Україні у 2001-2006 рр. За ступенем тяжкості
- •Тяжкості в Україні у 2006 р.
- •Тяжкості в Україні у 2001 р. Та 2006 р.
- •Структура зареєстрованої злочинності в Україні у 2001-2006 рр. За ступенем тяжкості
- •15.4. Види злочинів за спрямованістю
- •В Україні у 1996-2006 рр.
- •Структура зареєстрованої злочинності в Україні у 2001-2006 рр. За об’єктами посягання, передбаченими розділами Особливої частини Кримінального кодексу України
- •Структура злочинів, що посягають на різні об’єкти, зареєстрованих в Україні у 2001-2006 рр. І ранжируваних за величиною їх частки серед всіх зареєстрованих злочинів(у %)
- •15.5. Види злочинів за характером (змістом) злочинного діяння
- •Розподіл злочинів, зареєстрованих в Україні у 2001-2006 рр., за характером злочинного діяння
- •15.6. Види злочинів за місцем вчинення
- •Коефіцієнт злочинності Україні в містах та селах у 1992-2006 рр.
- •Кількість злочинів, вчинених у громадських місцях у 2000-2006 рр.
- •Скверах та в інших громадських місцях в Україні у 2000-2006 рр.
- •Структура злочинів, вчинених у громадських місцях, за видами місця вчинення у м. N у 2006 р.
- •15.7. Види злочинів за галуззю економіки та управління, в якій вони вчинені
- •Економічної спрямованості за галузями економіки або управління, в яких вони вчинені, в Україні у 1997 р. Та 2006 р.
- •15.8. Види злочинів за часом вчинення
- •Розподіл злочинів, вчинених у м. N у 2006 р., за днями тижня (у %)
- •Розподіл злочинів, вчинених у м. N у 2006 р., за часом доби (у %)
- •15.9. Види злочинів за складом
- •Ранжируваний перелік складів злочинів, частки яких у зареєстрованій злочинності складають один і більше відсотків, в Україні у 2001-2006 рр.
- •15.10. Види закінчених розслідуванням злочинів
- •Закінчені розслідуванням у звітному періоді, в Україні у 1996-2006 рр.
- •Кількість закінчених розслідуванням злочинів основних кримінологічних груп в Україні у 1996-2006 рр.
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 16. МетодиКа розробки прогнозів криміногенної ситуації та підготовКи типових планів Профілактики злочинності
- •16.1. Поняття кримінологічного прогнозування та його значення
- •Кримінологічне прогнозування поділяється на:
- •За типом
- •За строками
- •За масштабами
- •16.2. Методика розробки прогнозів криміногенної ситуації та методи кримінологічного прогнозування
- •16.3. Планування профілактики злочинності
- •Питання для самоконтролю
Результати розгляду заяв та повідомлень про злочини органами внутрішніх справ в Україні у 2006 р.
-
Кількість заяв та повідомлень, що надійшли до ОВС
2612190
Кількість заяв та повідомлень по яких прийнято рішення
2571773
Рішення прийнято:
Про порушення кримінальної справи
375117
Про підготовку протокольного провадження (ст.430 КПК)
11564
Про відмову в порушенні кримінальної справи
1761391
Про передачу за підслідністю та підсудністю
423701
Залишок заяв та повідомлень, по яких не прийнято рішення
40417
Кількість заяв та повідомлень про злочини, за якими ОВС у порушенні кримінальних справ було відмовлено з різних підстав, але в подальшому прокурорами такі постанови були скасовані як необґрунтовані і порушені кримінальні справи
15302
Крім наведених в процесі аналізу можуть також використовуватися інші показники, отримані шляхом суцільного або вибіркового дослідження первинних даних щодо заяв та повідомлень про злочини. Це можуть бути відомості щодо кількості заяв та повідомлень про злочини, за якими було порушено кримінальні справи, за видами (складами) злочинів; кількості заяв та повідомлень про злочини, за якими було відмовлено у порушенні кримінальних справ, за підставами такої відмови, видами (складами) злочинів тощо.
Відносні показники стану злочинності виражають відношення узгодженості між певними абсолютними показниками або відношення частини та цілого. В першому випадку зіставляються показники, між якими існує певний зв’язок і величини яких знаходяться у залежності. Один з таких показників зазвичай частково входить до складу іншого, але визначити цю частину можливо лише шляхом проведення спеціального аналізу первинних даних. Слід враховувати, що зіставлення показників, які знаходяться у відношенні узгодженості, є до певної міри умовним, оскільки часто зіставляються різні за часовим періодом (зареєстровані злочини та злочини, закінчені розслідуванням і передані до суду протягом зазначеного періоду) та змістом (злочини та особи, що їх вчинили) величини.
Показники узгодженості дозволяють визначити тенденції змін основних параметрів злочинності.
Відношення узгодженості розраховується таким чином:
,
де – перший показник злочинності,– другий показник злочинності, з яким зіставляється перший,– співвідношення обох показників, яке становить неіменовану величину, тобто коефіцієнт.
Коли один показник злочинності є цілим, а другі входять до нього та в сумі складають це ціле, визначається співвідношення частин і цілого. Ціле приймається за 100% і вираховується, скільки відсотків від цілого припадає на певні його частини, тобто визначається їх частка у цілому. Формула для обчислення частки має наступний вигляд:
де – показник злочинності, який становить частину,– показник злочинності, який становить ціле щодо першого показника,– частка даного показника від показника, взятого за ціле.
У залежності від мети кримінологічного аналізу можуть розраховуватися частки окремих або всіх елементів структури цілого. Зазначені дані можуть бути представлені у таблиці або рисунку (графіку або діаграми) тобто у графічному зображенні у вигляді точок, ліній та геометричних фігур, параметри яких відбивають відповідні статистичні дані.
В процесі кримінологічного аналізу досліджується цілий ряд відносних показників стану злочинності. Співвідношення між кількістю зареєстрованих злочинів та кількістю виявлених осіб, що їх вчинили, дозволяє у першому наближенні оцінити, кількість яких випадків є більшою: коли один злочин вчинило декілька осіб, чи, коли декілька злочинів вчинила одна особа. Крім того, воно певною мірою характеризує повноту виявлення осіб, які вчинили злочини.
Приклад
В Україні у 2006 р. було зареєстровано 420900 злочинів і виявлено 214507 осіб, що вчинили злочини, відповідно співвідношення між цими абсолютними показниками становило , тобто на одну виявлену особу, що вчинила злочин, припадало 2 зареєстрованих злочини.
Рекомендується використовувати цей показник у сукупності з іншими, зокрема з такими, як кількість злочинів, вчинених групою осіб, кількість нерозкритих злочинів, тобто злочинів, щодо яких не виявлені особи, що їх вчинили. В державній статистичній звітності та документах первинного обліку відсутні дані щодо кількості осіб, які вчинили декілька злочинів (наприклад, 2, 3, 4 і більше), що обмежує можливості більш ефективного використання даного показника.
Система відносних показників, які характеризують співвідношення даних про вчинені злочини, що фіксуються на різних стадіях процесу кримінального судочинства, дозволяє оцінити ефективність функціонування системи кримінального судочинства на всіх його етапах, виявити в ній слабкі місця, які негативно позначаються на стані злочинності. До числа таких даних належить кількість заяв та повідомлень про злочини, що надійшли до органів внутрішніх справ; кількість зареєстрованих злочинів; кількість розслідуваних злочинів, по яких кримінальні справи направлено до суду (ст.232 КПК), а також злочинів, кримінальні справи щодо яких направлено до суду відповідно до ст. 430 КПК (протокольна форма досудової підготовки матеріалів).
Приклад
Рис. 1. Співвідношення кількості злочинів, зафіксованих на основних стадіях процесу кримінального судочинства в Україні у 2006 р.
Зіставлення цих даних як частин та цілого неможливе, оскільки протягом року реєструються та розслідуються злочини, вчинені як в даному, так і в попередні роки. Між тим, цілком коректно на основі наведених даних констатувати, що у 2006 р. співвідношення заяв та повідомлень про злочини та зареєстрованих злочинів становило 6,2 до 1 або кількість таких заяв та повідомлень перевищувала кількість зареєстрованих злочинів у 6 разів; співвідношення кількості зареєстрованих злочинів і кількості розслідуваних злочинів, кримінальні справи щодо яких були направлені до суду складало 1,5 до 1 або перший показник перевищував другий у 1,5 раза.
На рис. 1 представлена стовпчикова діаграма, яка відображає так звану "воронку злочинності".
Приклад
В Україні у 2006 р. було отримано 2612190 заяв та повідомлень про злочини і за 375117 з них були порушені кримінальні справи. Якщо взяти перший показник за 100%, то частка заяв та повідомлень про злочини, по яких порушені кримінальні справи, буде становити в ньому
Співвідношення кількості осіб, які вчинили злочини, і осіб, матеріали щодо яких розглядаються на різних стадіях процесу кримінального судочинства, може бути побудовано шляхом зіставлення наступних показників: кількість виявлених осіб, що вчинили злочини; кількість виявлених осіб, що вчинили злочини і були притягнуті до кримінальної відповідальності; кількість осіб, засуджених за вчинення злочину, та кількість осіб, засуджених за вчинення злочину до позбавлення волі. Воно дозволяє визначити, в якій мірі особи, що вчинили злочини, піддаються кримінальній відповідальності та покаранню.
Ці показники знаходяться у відношенні узгодженості і можуть зіставлятися у два способи: з останнім показником ряду, який приймається за одиницю, як на рис.1; послідовно з кожним наступним показником за виключенням останнього.
Приклад
Таблиця 3
Співвідношення кількості осіб, щодо яких вживались процесуальні заходи на різних стадіях процесу кримінального судочинства в Україні у 2005 р.
Показник |
Абсолютне число |
Співвідношення з останнім показником ряду |
Співвідношення з кожним наступним показником |
Кількість виявлених осіб, що вчинили злочини |
237187 |
5,2 |
1,1 |
Кількість виявлених осіб, що вчинили злочини, яких було притягнуто до кримінальної відповідальності |
225311 |
4,9 |
1,3 |
Кількість осіб, засуджених за вчинення злочинів |
176934 |
3,9 |
3,9 |
Кількість осіб, засуджених за вчинення злочинів до позбавлення волі |
45810 |
1 |
- |
Інтерпретація цієї таблиці може бути такою: у 2005 р. кількість виявлених осіб, що вчинили злочини, співвідносилась з кількістю таких осіб, яких було притягнуто до кримінальної відповідальності, як 1,1 до 1, кількість останніх з кількістю засуджених – як 1,3 до 1, кількість засуджених з кількістю тих з них, кого було засуджено до позбавлення волі – як 3,9 до 1, кількість осіб, що вчинили злочини, до кількості засуджених до позбавлення волі – як 5,2 до 1.
Співвідношення результатів розгляду заяв та повідомлень про злочини, що надійшли до органів внутрішніх справ дозволяє оцінити ефективність та якість роботи органів внутрішніх справ щодо протидії злочинності. Воно визначається шляхом зіставлення кількості заяв та повідомлень про злочини, що надійшли до органів внутрішніх справ; кількості заяв та повідомлень про злочини, за якими було прийнято рішення згідно зі ст.97 КПК України, зокрема, про порушення кримінальної справи, про підготовку протокольного провадження (ст.430 КПК), про відмову у порушенні кримінальної справи, про передачу матеріалів за підслідністю та підсудністю; кількості заяв та повідомлень про злочини, по яких не прийнято рішення; кількості заяв та повідомлень про злочини, за якими ОВС у порушенні кримінальних справ було відмовлено з різних підстав, але в подальшому прокурорами такі постанови були скасовані як необґрунтовані і порушені кримінальні справи.
Ці дані є результатом послідовного розділення цілого на частини за певними ознаками. Результати зіставлення можуть бути представлені у груповій таблиці, тобто таблиці, в якій основний показник розподіляється на групи за певною ознакою. В даному випадку кількість заяв та повідомлень про злочини, що надійшли до органів внутрішніх справ послідовно розподіляється на групи за результатами первинної перевірки, характером прийнятого рішення, наслідком відміни прокурором рішення про відмову у порушенні кримінальної справи.
Приклад
Таблиця 4