Питання для самоконтролю

1. Розкрийте поняття статистичного індексу.

2. Назвіть види статистичних індексів.

3. До яких показників відносяться індекси?

4. Що розуміють під динамічними індексами?

5. Що таке територіальні індекси?

6. які індекси називають індивідуальними?

7. Який індекс називають зведеним?

8. Що розуміють під агрегатним індексом?

9. Назвіть види динамічних індексів.

10. Яким чином застосовуються індекси в правовій науці?

Розділ 13. Аналіз показників правової статистики.

13.1. Поняття статистичного аналізу та його основні завдання

Після обробки отриманих даних і зіставлення таблиць можна приступити до наступного, етапу дослідження — якісного аналізу статистичних показників. Це – завершальний і найбільш відповідальний етап. Зібраний і оброблений статистичний матеріал в результаті аналізу може дати багатогранну характеристику явища, що вивчається. Основна мета статистичного аналізу полягає у виявленні закономірностей, встановленні впливу одного явища на інше, констатації взаємозалежностей та взаємодії різних явищ.

Аналіз— це науковий метод дослідження об’єкта шляхом розгляду його окремих сторін, властивостей і складових частин.

Статистичний аналізявляє собою процес вивчення і співставлення отриманих цифрових даних між собою і з іншими даними, їх узагальнення. В аспекті, який ми розглядаємо,аналіз— це єдність пізнання і оцінки. Через систему ознак, характеристик у процесі пізнання дослідник отримує фактичні дані про правопорушення і державні заходи протидії їм. Оцінка ж вимагає співставлення розрахованих статистичних показників з низкою інших даних для прийняття правильних управлінських рішень.

Кінцева мета аналізу правопорушень— удосконалення державних заходів соціального контролю на підставі виявлених їх тенденцій і закономірностей, взаємозв’язків і взаємозалежностей, які кількісно вимірюються.

Предмет статистичного аналізу— це сукупність якісних і кількісних характеристик явища, що вивчається, в їх єдності і розвитку. Правова статистика не може обмежуватися тільки збиранням інформації про ознаки тих чи інших явищ або створенням “фундаменту з точних безспірних фактів”. Статистик, будучи одночасно і представником відповідної науки (в нашому випадку - юридичної), систематизує, аналізує їх і намагається виявити в них причинні та інші зв’язки й закономірності.

Правильність висновків з аналізу даних правової статистики залежить від знання соціально-правової природи явища, що вивчається, і вмілого використання прийомів аналізу, які розробляються теорією статистики. При аналізі комплексно використовуються матеріали різних галузей статистики і різні методи їх обробки.

Завдання статистичного аналізу похідні від основних функцій статистики як способів пізнання масових явищ і процесів. Ними є:

- опис стану, структури, розповсюдженості, динаміки правопорушень і реалізації державних заходів соціального контролю за ними, підтримання режиму законності (описова функція);

- виявлення статистичного зв’язку, залежності, співвідношення структури і динаміки правопорушень з факторами, які їх обумовлюють, а також з діяльністю держави і суспільства в цій сфері (пояснювальна функція);

- визначення тенденцій зміни правопорушень, складання кримінологічних прогнозів (прогностична функція);

- виявлення “тривожних” моментів у стані злочинності, позитивних сторін і недоліків у діяльності правоохоронних органів для прийняття на цій основі адекватних управлінських рішень (організаційно-управлінська функція).

Стосовно правоохоронних органів і суду, статистичний аналіз повинен показати, як працюють ці органи, в чому полягають позитивні і негативні сторони їх роботи.

Встановлення конкретних причин виявлених дефектів і розробка заходів щодо їх мінімізації — головне завдання аналізу матеріалів правової статистики. Але для вирішення цих завдань мало однієї статистики. Тут потрібні глибокі знання як теорії кримінології, кримінального, адміністративного, цивільного права і процесу, так і практики діяльності правоохоронних органів. Тільки в такому разі можна розраховувати на плідні результати.

Для того щоб висновки і рекомендації, зроблені на основі статистичного аналізу, мали об’єктивний, науково-достовірний характер, треба дотримуватися таких вимог:

1) кількісний аналіз статистичних показників має базуватися на глибокому знанні основних положень юридичних наук, які вивчають природу того чи іншого явищі, його закономірності та взаємозв’язки;

2) досліджувана статистична сукупність повинна складатися з досить значного числа одиниць, зібраних на великій території і за кілька років;

3) при аналізі статистичного матеріалу потрібно використовувати не лише дані офіційної звітності, але й інші матеріали, отримані в результаті спеціальних обстежень чи наукових, зокрема, кримінологічних досліджень;

4) в процесі вивчення правопорушень і пов’язаних з ними проблем слід враховувати матеріали інших галузей статистики (економічної, демографічної, охорони здоров’я тощо).

Проведення статистичного аналізу потребує послідовного виконання таких дослідницьких завдань:

а) постановка мети аналізу;

б) підбір статистичного матеріалу і критична оцінка даних (тобто перевірка їх змістовності, якості, достовірності, наукової обгрунтованості);

в) систематизація відібраних даних;

г) порівняльна оцінка і забезпечення їх співставленності;

д) формування узагальнюючих показників;

е) фіксація і обгрунтування суттєвих властивостей, особливостей, зв’язків і закономірностей явищ, що вивчаються;

ж) підготовка висновків і практичних рекомендацій.

Для цього використовують досить широке коло прийомів і способів статистичного дослідження. Про них вже йшлося вище.