- •Міністерство внутрішніх справ україни
- •Передмова
- •Розділ 1. Предмет і метод статистики.
- •1.1. Поняття та предмет статистики
- •1.2. Динамічні та статистичні закономірності. Поняття закону великих чисел
- •1.3. Методи статистичної науки
- •1.4. Галузі статистичної науки
- •1.5. Організація і завдання статистичної діяльності в Україні
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 2. Поняття і предмет Правової статистики
- •2.1. Поняття, предмет і завдання правової статистики
- •2.2. Галузі та підгалузі правової статистики
- •2.3. Значення правової статистики
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 3. Історія розвитку правової статистики
- •3.1. Виникнення правової статистики
- •3.2. Розвиток судової статистики у хіх-хх ст.
- •3.3. Правова статистика у хх ст. Та сучасний стан її розвитку в Україні
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 4. Статистичне спостереження
- •4.1. Поняття про статистичне спостереження
- •4.2. План та програма статистичного спостереження
- •4.3. Види, способи, та форми спостереження
- •4.4. Помилки спостереження та способи їх усунення
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 5. Облік злочинів в правоохоронних органах
- •5.1. Реєстрація злочинів в правоохоронних органах
- •5.2. Підстави та прядок складання документів первинного обліку
- •5.3. Статистичні відомості щодо розкриття злочинів
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 6. Звітність правоохоронних органів та суду
- •6.1. Первинний облік та звітність в органах внутрішніх справ
- •6.2. Облік підсудних та форми статистичних звітів щодо роботи судів загальної юрисдикції
- •6.4. Облік адміністративних правопорушень в органах внутрішніх справ.
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 7. Зведення і групування статистичних даних
- •7.1. Поняття про статистичне зведення. Види зведення
- •7.2. Статистичні групування. Види групування
- •7.3. Основні питання методології статистичних групувань
- •7.4. Ряди розподілу
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 8. Табличні та графічні методи у правовій статистиці
- •8.1. Статистичні таблиці: поняття та їх види
- •Відомості про злочини загально-кримінальної спрямованості, вчинені у громадських місцях і на вулицях
- •8.2. Статистичні графіки, їх види та практичне значення
- •8.3. Види графіків
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 9. Абсолютні, відносні та середні величини і їх застосування у правовій статистиці
- •9.1. Поняття та види абсолютних величин і їх значення у правовій статистиці
- •Мал. 1.2. Абсолютні величини
- •9.2. Відносні величини та їх види
- •Мал. 1.3. Відносні величини
- •9.3. Середні величини, їх сутність і значення
- •9.4. Види середніх величин та способи їх обчислення
- •Кількість кримінальних справ та слідчих територіального відділу внутрішніх справ
- •9.5. Показники варіації. Мода і медіана
- •Співвідношення кількості кримінальних справ і чисельності членів групи
- •Розподіл злочинців за віком (дані умовні)
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 10. Вибіркове спостереження та його застосування у правовій статистиці
- •10.1. Поняття вибіркового спостереження
- •10.2. Поняття генеральної та вибіркової сукупностей. Похибка репрезентативності. Обсяг вибірки.
- •10.3. Відбір одиниць у вибіркову сукупність.
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 11. Ряди динаміки у правовій статистиці
- •11.1. Динамічні ряди і їх класифікація.
- •Кількість зґвалтувань, зареєстрованих в Україні
- •Питома вага злочинів, вчинених з необережності
- •Показники кількості осіб, які вчинили злочини у стані сп’яніння, серед усіх злочинців
- •Кількість неповнолітніх, хворих на наркоманію, які перебували на обліку
- •11.2. Вимоги, що забезпечують правильність побудови динамічних рядів
- •Показники кількості злочинів за попередні роки у районах а і б
- •11. 3. Прийоми перетворення динамічних рядів у ході їх аналізу.
- •Показники кількості угонів транспортних засобів в окремій області
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 12. Статистичні індекси
- •12.1. Поняття індексу та його види
- •12. 2. Застосування індексів у правовій науці
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 13. Аналіз показників правової статистики.
- •13.1. Поняття статистичного аналізу та його основні завдання
- •13. 2. Кількісні та якісні показники злочинності
- •13.3. Поняття кореляційного зв’язку (кореляції)
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 14. Загальна характеристика стану злочинності в Україні
- •14.1. Стан злочинності
- •Основні показники стану злочинності в Україні у 2005 р.
- •Результати розгляду заяв та повідомлень про злочини органами внутрішніх справ в Україні у 2006 р.
- •Результати розгляду заяв та повідомлень про злочини органами внутрішніх справ в Україні у 2006 р.
- •Прийнятого по них рішення органами внутрішніх справ в Україні у 2006 р.
- •14.2. Рівень злочинності
- •14.3. Індекс суспільної небезпечності злочинності
- •Індекс суспільної небезпечності злочинності в Україні у 2006 р.
- •14.4. Показники латентності злочинності
- •Коефіцієнти латентності злочинів в n-ському районі м. К. У 2006 р., визначені за результатами експертного опитування
- •Ступінь віктимізації населення України по окремих видах злочинів (у % до загальної кількості опитаних)
- •14.5. Динаміка злочинності
- •Динаміка кількості зареєстрованих злочинів та осіб, що їх вчинили, в Україні у 1972-2006 рр.
- •В Україні у 1996-2006 рр.
- •В Україні у 1996-2006 рр.
- •Коефіцієнту злочинності в Україні у 1996-2006 рр.
- •Динаміка злочинності в Україні в 1996-2006 рр.
- •Динаміка злочинності в Україні у 1996-2006 рр.
- •Середня кількість зареєстрованих злочинів протягом 1996-2006рр. Складала:
- •Зареєстрованих в Україні у 2002-2006 рр.
- •Місячна динаміка зареєстрованої злочинності в Україні в 2002-2006 рр.
- •Динаміка щомісячної кількості злочинів, зареєстрованих в Україні у 2002-2006 рр.
- •14.6. Порівняльна оцінка стану злочинності у різних територіальних одиницях
- •Коефіцієнт злочинності в Україні та найбільш розвинутих
- •Коефіцієнт злочинності в Україні та інших країнах колишнього срср в 2000-2006 рр. У розрахунку на 100 тис. Всього населення
- •В Україні та м. Києві у 1996-2006 рр.
- •Перелік регіонів України, ранжируваний за величиною коефіцієнта злочинності на 100 тис. Всього населення у 2006 р.
- •Переліки районів м. Києва, ранжирувані за величинами часток зареєстрованих злочинів, вчинених в цих районах, у міській злочинності та коефіцієнтів злочинності у 2002 р.
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 15. Кримінологічний аналіз окремих видів злочинів
- •15.1. Структура злочинності, види злочинів
- •15.2. Показники структури злочинності та методичні положення щодо її аналізу
- •15.3. Види злочинів за ступенем тяжкості
- •Структура зареєстрованої злочинності в Україні у 2001-2006 рр. За ступенем тяжкості
- •Тяжкості в Україні у 2006 р.
- •Тяжкості в Україні у 2001 р. Та 2006 р.
- •Структура зареєстрованої злочинності в Україні у 2001-2006 рр. За ступенем тяжкості
- •15.4. Види злочинів за спрямованістю
- •В Україні у 1996-2006 рр.
- •Структура зареєстрованої злочинності в Україні у 2001-2006 рр. За об’єктами посягання, передбаченими розділами Особливої частини Кримінального кодексу України
- •Структура злочинів, що посягають на різні об’єкти, зареєстрованих в Україні у 2001-2006 рр. І ранжируваних за величиною їх частки серед всіх зареєстрованих злочинів(у %)
- •15.5. Види злочинів за характером (змістом) злочинного діяння
- •Розподіл злочинів, зареєстрованих в Україні у 2001-2006 рр., за характером злочинного діяння
- •15.6. Види злочинів за місцем вчинення
- •Коефіцієнт злочинності Україні в містах та селах у 1992-2006 рр.
- •Кількість злочинів, вчинених у громадських місцях у 2000-2006 рр.
- •Скверах та в інших громадських місцях в Україні у 2000-2006 рр.
- •Структура злочинів, вчинених у громадських місцях, за видами місця вчинення у м. N у 2006 р.
- •15.7. Види злочинів за галуззю економіки та управління, в якій вони вчинені
- •Економічної спрямованості за галузями економіки або управління, в яких вони вчинені, в Україні у 1997 р. Та 2006 р.
- •15.8. Види злочинів за часом вчинення
- •Розподіл злочинів, вчинених у м. N у 2006 р., за днями тижня (у %)
- •Розподіл злочинів, вчинених у м. N у 2006 р., за часом доби (у %)
- •15.9. Види злочинів за складом
- •Ранжируваний перелік складів злочинів, частки яких у зареєстрованій злочинності складають один і більше відсотків, в Україні у 2001-2006 рр.
- •15.10. Види закінчених розслідуванням злочинів
- •Закінчені розслідуванням у звітному періоді, в Україні у 1996-2006 рр.
- •Кількість закінчених розслідуванням злочинів основних кримінологічних груп в Україні у 1996-2006 рр.
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 16. МетодиКа розробки прогнозів криміногенної ситуації та підготовКи типових планів Профілактики злочинності
- •16.1. Поняття кримінологічного прогнозування та його значення
- •Кримінологічне прогнозування поділяється на:
- •За типом
- •За строками
- •За масштабами
- •16.2. Методика розробки прогнозів криміногенної ситуації та методи кримінологічного прогнозування
- •16.3. Планування профілактики злочинності
- •Питання для самоконтролю
Основні показники стану злочинності в Україні у 2005 р.
-
Кількість зареєстрованих злочинів
420900
Кількість виявлених осіб, що вчинили злочини
214507
Кількість осіб, засуджених за вчинення злочинів
204794
Кількість осіб, які потерпіли від злочинів
255122
Обсяг матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення злочинів (грн.)
1257416739
В процесі кримінологічного аналізу злочинності доцільно використовувати також ряд абсолютних показників, які характеризують обсяг первинної інформації щодо вчинення злочинів та результати її розгляду правоохоронними органами. До них належать:
кількість заяв та повідомлень про злочини, що надійшли до органів внутрішніх справ;
залишок заяв та повідомлень, по яких не прийнято рішення;
кількість заяв та повідомлень про злочини, за якими було прийнято рішення, в тому числі, про порушення кримінальної справи, про підготовку протокольного провадження (ст.430 КПК), про відмову в порушенні кримінальної справи, про передачу матеріалів за підслідністю та підсудністю;
кількість постанов про відмову в порушенні кримінальної справи, скасованих прокурором з одночасним порушенням кримінальної справи.
Кількість заяв та повідомлень є окремою характеристикою криміногенної ситуації в певній територіальній одиниці, що фіксує кількість громадян та юридичних осіб, які вважають себе постраждалими від злочинів. Цей показник має розглядатися поряд та у взаємозв’язку з показником кількості зареєстрованих злочинів. Слід мати на увазі, що така інформація є первинною і неперевіреною, ступінь її достовірності не можна точно визначити. Частина заяв та повідомлень про злочини є хибними, ряд таких фактів невірно оцінюються юридично, тобто не містять складу злочину, а являють собою правопорушення адміністративно- правового або цивільно-правового характеру тощо. Це не дозволяє розглядати кількість заяв та повідомлень про злочини як основний показник, що відбиває стан злочинності в країні.
Наведені показники необхідні для оцінки повноти реєстрації вчинених злочинів і адекватності показника кількості зареєстрованих злочинів як основного параметру стану злочинності на певній території за певний період часу. Аналіз цих показників дозволяє певною мірою визначити рівень латентності злочинності.
Кількість заяв та повідомлень про злочини, що надійшли до органів внутрішніх справ, являє собою загальне число заяв та повідомлень громадян, підприємств, установ та організацій, представників влади, посадових осіб; повідомлень, опублікованих в пресі; заяв про явку з повинною; матеріалів про злочини, безпосередньо виявлені органами дізнання, слідчими, прокурорами або судами (відомості про вчинення злочинів).
Кількість заяв та повідомлень про злочини, по яких не прийнято рішення, – це відомості про вчинення злочинів, які через певні причини (малозначність, перевантаження працівників тощо), не перевірялися і за якими рішення не було прийняте.
Кількість заяв та повідомлень про злочини, за якими було прийнято рішення, – це відомості про вчинення злочинів, які перевірялися, факти, викладені в них, знайшли підтвердження, і за результатами перевірки було прийнято одне з процесуальних рішень згідно зі ст.97 КПК України. В залежності від характеру прийнятого рішення виділяють три наступні показники.
Кількість заяв та повідомлень про злочини, за якими було прийнято рішення про порушення кримінальної справи –це відомості про вчинення злочинів, які було перевірено і за результатами перевірки встановлено достатньо підстав для порушення кримінальної справи за певною статтею Особливої частини КК України.
Показник кількості заяв та повідомлень про злочини, за якими протягом звітного періоду було прийнято рішення про порушення кримінальної справи (звіт про розгляд заяв та повідомлень про злочини на території України, ф.№ 2-Е) не співпадає з показником кількості злочинів, зареєстрованих у звітному періоді (Єдиний звіт про злочинність на території України, ф.№ 1). Обидва показники відображають кількість випадків вчинення злочинів, які було зареєстровано протягом звітного періоду і за якими було порушено кримінальні справи. Але через особливості чинного порядку реєстрації та обліку злочинів між ними утворюється певна різниця. Перший показник фіксує тільки злочини, за якими було порушено кримінальні справи. Другий включає також злочини, які раніше не були зареєстровані, зокрема, у разі прийняття до провадження кримінальної справи, порушеної судом, а також справи, що надійшла від військового прокурора, органів Служби безпеки та податкової міліції або навпаки; прийняття до провадження кримінальної справи, що надійшла від органів прокуратури чи внутрішніх справ інших областей, інших країн, якщо злочин, щодо якого вона порушена у даному звітному періоді, не був облікований і зареєстрований; звільнення особи, яка вчинила злочин, від кримінальної відповідальності у зв'язку з актом амністії; відновлення провадження у кримінальній справі, що раніше була закрита із зняттям злочину з обліку; приєднання до справи, що розслідується, матеріалів про інший злочин, який раніше не був зареєстрований або виявлений додатково в процесі розслідування; виділення кримінальної справи про злочин з іншої справи.
Для уникнення суперечностей і забезпечення порівняння однакових за змістом даних в якості показника кількості порушених протягом звітного періоду кримінальних справ рекомендується брати показник, що міститься у формі № 1.
Кількість заяв та повідомлень про злочини, за якими було прийнято рішення про відмову у порушенні кримінальної справи – це відомості про події, які фактично не відбувалися (п.1 ст.6 КПК України) або відбувалися але за обставин, які роблять юридично не обґрунтованим порушення кримінальної справи (пп.2-11 ст.6 КПК України).
Кількість заяв та повідомлень про злочини, за якими було прийнято рішення про передачу матеріалів за підслідністю та підсудністю, – це відомості про вчинення злочинів, що передаються до інших правоохоронних органів (СБУ, податкової міліції), до компетенції яких належить розслідування зазначених видів злочинів.
Кількість постанов про відмову у порушенні кримінальної справи, скасованих прокурором з порушенням кримінальної справи, – це кількість постанов про відмову у порушенні кримінальної справи, які були визнані прокурором необґрунтованими і скасовані з одночасним порушенням кримінальної справи. Цей показник дозволяє оцінити якість діяльності органів внутрішніх справ щодо розгляду заяв та повідомлень про злочини.
Приклад
Таблиця 2