- •Віталій карпенко інформаційна політика та безпека
- •Національна ідея - основа державної ідеології
- •Тема 1. Нація та національна ідея
- •Поняття національної ідеї
- •Національна держава і державна нація
- •3. Феномен України, або сім її див за Братком - Кутинським
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 2. Національна ідея у пресі діаспори
- •1. Політична еміграція після Другої Світової війни
- •2. Унікальний науковий заклад
- •3. Тематика діаспорної творчості
- •4. Обов'язок — бути совістю свого народу
- •5. Мовна проблема
- •6. Журнал «Сучасність» та Іван Кошелівець
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 3. Українське питання і самвидав
- •Що таке «самвидав»?
- •Три етапи самвидаву
- •У центрі уваги — національне питання
- •Лихо з розуму в'ячеслава Чорновола
- •Іван Дзюба проти зросійщення
- •Переслідування дисидентів
- •6. Продовження боротьби
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 4. Зародження незалежної української преси у надрах ком¬партійної системи
- •1. Структура компартійної преси
- •Протистояння: компартія — преса
- •Сила газети — у підтримці громадськості
- •Преса набирає нових рис
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 5. Путч гкчп і преса
- •1. Передумови створення гкчп
- •Ситуація в Україні
- •Поляризація української преси
- •4. Про що писав «Вечірній Київ» у дні путчу
- •5. Боротьба у Верховній Раді України
- •6. Акт проголошення незалежності
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 6. Українська періодика у перші роки незалежності
- •1. Пострадянська структура друкованих видань
- •2. Кризові явища в системі друкованої періодики
- •Війна проти «Вечірнього Києва»
- •4. Преса під ринковим пресом
- •5. Спроби позбутися залежності від монополіста
- •6. Потреби преси проігноровано
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 7. Давні та сучасні антиукраїнські міфи
- •Кому і навіщо потрібні антиукраїнські міфи
- •Міф перший: «теорія спільної колиски»
- •Міф третій: «національна ідея не спрацювала»
- •Міф четвертий: немає самої української нації
- •Міф п'ятий: політична нація з... Багатонаціонального вінегрету
- •Міф шостий: недержавність української нації
- •Міф сьомий: версія необхідності двомовності
- •Міф восьмий: відсутність економічної самодостатності
- •Міф дев'ятий: іти до нового союзу
- •До підсумку
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Державна ідеологія та інформаційна політика
- •Тема 8. Державна ідеологія та змі
- •Підмурівок ідеології — національна ідея
- •Націоналізм як явище в новітній світовій історії
- •Держава без ідеології — що судно без лоції
- •Якщо держава не має власної ідеології, їй нав'язують чужу
- •Журналістики та державна ідеологія
- •Компас державотворення
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 9. Засади державної інформаційної політики
- •Загальні поняття інформаційної політики
- •Особливості української історії
- •Ідеологічні аспекти держінформполітики
- •Політичні аспекти держінформполітики
- •Законодавчі основи держінформполітики
- •Організаційні аспекти держінформполітики
- •Шляхи і форми реалізації держінформполітики
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 10. Влада і журналістика: колізії і конфлікти
- •Три гілки державної влади
- •Проблеми четвертої влади
- •Тиск влади на пресу
- •Суди — проти преси
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 11. Свобода слова — підмурівок інформаційної політики
- •Свобода і необхідність: діалектична взаємозалежність
- •Свобода слова як вияв демократії
- •Обмеження свободи слова
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 12. Аномалії інформаційної політики
- •Історія, зміст і суть цензурного нагляду
- •2. Економічна залежність змі — могильниця їхньої незалежності
- •3. Тиск на змі через структури виконавчої влади
- •4. Терор проти журналістів
- •5. Журналістський бунт проти цензури
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 13. Національний інформаційний простір: сучасний стан та проблеми
- •Інформаційне суспільство — новий етап розвитку цивілізації
- •Загальні поняття інформаційного простору
- •3. Втрата національного телерадіоефіру
- •Преса та олігархічні клани
- •Сучасна структура медіа-сфери в Україні
- •Українська присутність в Інтернеті
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 14. Чужоземне інформаційне засилля
- •Інформаційний простір — це великий комунікативний гуртожиток
- •Інформаційна експансія Росії
- •Форми російської експансії
- •Інформаційний тиск через телеефір та Інтернет
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 15. Інформаційні війни і національна безпека
- •Слово — зброя, мас-медіа — поле політбоїв
- •2. Війни проти свого народу
- •4. Зовнішні інформаційні війни
- •Захист національного медіа-простору — вимога часу
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Предметний покажчик
- •Іменний покажчик
- •Покажчик засобів масової інформації друковані засоби масової інформації
- •Електронні засоби масової інформації
4. Зовнішні інформаційні війни
Проблема захисту національного інформаційного поля не тільки назріла, але й постала надзвичайно гостро в українському суспільстві. Не лише в столиці, а й у регіонах збагнули, яка небезпека може загрожувати Україні, якщо вона втратить свій медіа-простір. І багато хто слушно пов'язує інформаційний суверенітет з державним, бачить їхню взаємозалежність. «Чи достатнє у керівних колах країни розуміння зростаючої загрози національному суверенітету, — запитує газета «Панорама Сумщини», — і якщо так, то чи не настала пора вдатися до пріоритетно форсованих підходів у розбудові власної потужної інформаційної індустрії»214.
Риторичного перебільшення тут немає. Цій проблемі присвячено немало публікацій, зокрема, й стаття Олександра Литвиненка у журналі «Нова політика», в якій зазначається, що теоретично ідея опосередкованого впливу на матеріальний світ через світ інформаційний уже опрацьована наукою. Навіть запущено в науковий обіг поняття «інформаційної зброї» як сукупності технічних, організаційних, політичних засобів, за допомогою яких реалізуються інформаційні загрози.
У США ця проблема розробляється комплексно ще з початку 90-х років минулого століття. А 1995 року Пентагон прийняв так звану «доктрину інформаційних воєн», в основу якої покладено положення футурологічної концепції А. Тофлера про інформаційний етап у розвитку суспільства, згідно з якою головним ресурсом сучасного суспільства є інформація215.
Власне, інформація як засіб впливу на суспільну свідомість використовується давно у різних країнах.
_________________
214Див.: Або і або! Третього у третьому тисячолітті не дано // Газета «Панорама Сумщини». — 23 січня 1997 р.
215Див.: Олександр Литвиненко. Інформація і безпека // Нова Політика. — 1998. — № 1. — С 47.
Ст. 297
Яскравим зразком такого її використання була пропагандистська машина Гебельса у фашистській Німеччині чи система ідеологічної обробки населення комуністичною пропагандою в СРСР. Але на початок 90-х років у багатьох країнах (більш ніж у 30-ти, за твердженням «Нової політики») провадяться наукові дослідження з проблематики інформаційної зброї.
Зрештою, про значення інформації та інформаційної боротьби свідчать і факти створення у багатьох країнах спеціальних служб: у США — Агентства національної безпеки (NSA), у Великобританії — Штаб-квартири урядового зв'язку (HGC), у ФРН — Німецької служби інформаційної безпеки (ВСІ) та Агентства національної безпеки Бундесверу, у Канаді — Управління безпеки зв'язку (ASC), у Росії — Федерального агентства урядового зв'язку та інформації при президентові РФ (ФАПСИ)216.
Як бачимо, інформаційна зброя, інформаційна агресія не є проблемою суто теоретичною — вона є справою цілком практичною. Недарма бюджет Агентства національної безпеки США, за даними на кінець 90-х років минулого століття, в декілька разів перевищував бюджет ЦРУ і становив близько $5 млрд, а штат його працівників нараховував до 24 тисяч осіб у центральному апараті та 40-50 тисяч у периферійних органах217.
Цей-таки журнал наводить приклади застосування інформаційної зброї під час військових дій у Перській затоці, на Балканах та у Африці. Геноцид проти народності тутсі, на думку автора журнальної статті, було спровоковано діями радіостанції, яка посідала монопольне становище в ефірі, а «інформаційна операція в Албанії забезпечила те, що абсолютно таємничі подй навколо збройного повстання жертв албанських «МММ» фактично не викликали здивування світової громадськості». Більше того, автор вважає, що «для здійснення контролю над усією пресою в країні треба контролювати лише 5—7 видань та 1-2 канали телебачення»218, і пропонує сценарій застосування інформаційної війни проти середньорозвинутої країни з населенням 30-70 млн чоловік, в якій агресором можуть виступити такі країни, як США чи Росія.
________________
216Див.: Олександр Литвиненко. Інформація і безпека // Нова Політика. — 1998. — № 1. — С. 47.
217Див.: Там само, с 48.
218Див.: Там само, с 47.
Ст. 298
При цьому ставка робиться на п'яту колону, яка є в будь-якій країні, на 2-3 загальнонаціональних видання та 1-2 радіостанції FM-діапазону. Зрештою, всі цілеспрямовані інформаційні дії приводять до «оксамитової революції» і до зміни режиму219. Не важко помітити, що ситуацію спроектовано явно на таку країну, як Україна. І підстави, як видно зі сказаного вище, для цього є цілком реальні. Недооцінка Україною експансії в її інформаційний простір може обернутися для неї втратою національного суверенітету.
Інформаційні війни виникли не сьогодні, вони велися й раніше. Згадаймо, як радянська влада оберігала населення від небажаної для неї інформації: «крамольна література», буржуазні газети не пропускалися через кордони; чужі радіоголоси глушилися. Недарма ж говорили тоді, що жили ми за залізною завісою.
З горбачовською перестройкою, проголошеною демократизацією та гласністю атмосфера стала дещо м'якшою, пожвавився міжнародний туризм, припинилося глушіння радіопередач «Голосу Америки», «Свободи», Бі-Бі-Сі. Потоки різноманітної інформації наповнили радіоефір Радянського Союзу. І хоч панівною ідеологією залишалася комуністична, як і раніше, збереглася цензура, та, безсумнівно, загальна ситуація змінилася на краще. Суспільство політизувалося, почали зароджуватися національно-визвольні рухи, випущеного Джина свободи загнати назад у пляшку (за залізну завісу) уже було неможливо. Розпочався й успішно завершився розпад радянської імперії. Звичайно, у цьому прогресивному процесі значну роль відіграла посилена інформаційна обробка населення, і не в останню чергу через радіоефір. Власне, це і була за суттю інформаційна війна як важливий складник так званої «холодної війни», що розпочалася між державами антигітлерівської коаліції після розгрому нацистської Німеччини.
_________________
219Див.: Олександр Литвиненко. Інформація і безпека // Нова Політика. — 1998. — № 1. — С 48—49.
Ст. 299
Нині, у час світового інформаційного вибуху, удосконалення електронної техніки і застосування нових технологій, початкові воєнних дій у гарячих точках планети зазвичай замість традиційної артпідготовки передує масована інформаційна обробка населення. За цією ознакою спостережливі політологи з великим ступенем ймовірності визначають, в яких регіонах розпочнеться війна. Скажімо, передвісником війни США в Іраку був здійнятий в американських (з відголоском у світових) мас-медіа галас про зброю масового знищення, яку нібито розробляв режим Саддама Гусейна. А коли адміністрація США перебудувала роботу своїх радіоцентрів «Свобода» та «Вільна Європа», знявши з них частину фінансування і перекинувши його для новостворених радіостанцій «Вільний Ірак» та «Вільний Іран», — для багатьох стало очевидним: готується вторгнення у ці країни. І справді — війна в Іраку стала доконаним фактом. Можна припустити, що така ж доля чекала й Іран, і тільки несподіваний опір та невдачі в Іраку перешкодили цьому. Однак, судячи з того, що інформаційна війна поти цієї країни не слабне, питання застосування проти неї збройної сили не знято з порядку денного.
Ще один ближчий до нас промовистий приклад. Помаранчева революція, що змінила режим Кучми, розпочалася з прориву інформаційної блокади, що її влаштувала тодішня влада. Власне, історія Майдану тісно пов'язана з гнітючою інформаційною ситуацією в країні. Так само, як і бунт журналістів. І це справді так — правдива інформація, що почала доходити до людей, розбудила їхню національну гордість, національну самосвідомість, перетворила населення в народ.
Отже, інформаційні війни стали реаліями нашого часу. І поки що кінця-краю їм не видно. Тому практично для кожної країни нині надзвичайно актуальним завданням постає забезпечення інформаційного суверенітету.
Ст. 300