- •Віталій карпенко інформаційна політика та безпека
- •Національна ідея - основа державної ідеології
- •Тема 1. Нація та національна ідея
- •Поняття національної ідеї
- •Національна держава і державна нація
- •3. Феномен України, або сім її див за Братком - Кутинським
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 2. Національна ідея у пресі діаспори
- •1. Політична еміграція після Другої Світової війни
- •2. Унікальний науковий заклад
- •3. Тематика діаспорної творчості
- •4. Обов'язок — бути совістю свого народу
- •5. Мовна проблема
- •6. Журнал «Сучасність» та Іван Кошелівець
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 3. Українське питання і самвидав
- •Що таке «самвидав»?
- •Три етапи самвидаву
- •У центрі уваги — національне питання
- •Лихо з розуму в'ячеслава Чорновола
- •Іван Дзюба проти зросійщення
- •Переслідування дисидентів
- •6. Продовження боротьби
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 4. Зародження незалежної української преси у надрах ком¬партійної системи
- •1. Структура компартійної преси
- •Протистояння: компартія — преса
- •Сила газети — у підтримці громадськості
- •Преса набирає нових рис
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 5. Путч гкчп і преса
- •1. Передумови створення гкчп
- •Ситуація в Україні
- •Поляризація української преси
- •4. Про що писав «Вечірній Київ» у дні путчу
- •5. Боротьба у Верховній Раді України
- •6. Акт проголошення незалежності
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 6. Українська періодика у перші роки незалежності
- •1. Пострадянська структура друкованих видань
- •2. Кризові явища в системі друкованої періодики
- •Війна проти «Вечірнього Києва»
- •4. Преса під ринковим пресом
- •5. Спроби позбутися залежності від монополіста
- •6. Потреби преси проігноровано
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 7. Давні та сучасні антиукраїнські міфи
- •Кому і навіщо потрібні антиукраїнські міфи
- •Міф перший: «теорія спільної колиски»
- •Міф третій: «національна ідея не спрацювала»
- •Міф четвертий: немає самої української нації
- •Міф п'ятий: політична нація з... Багатонаціонального вінегрету
- •Міф шостий: недержавність української нації
- •Міф сьомий: версія необхідності двомовності
- •Міф восьмий: відсутність економічної самодостатності
- •Міф дев'ятий: іти до нового союзу
- •До підсумку
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Державна ідеологія та інформаційна політика
- •Тема 8. Державна ідеологія та змі
- •Підмурівок ідеології — національна ідея
- •Націоналізм як явище в новітній світовій історії
- •Держава без ідеології — що судно без лоції
- •Якщо держава не має власної ідеології, їй нав'язують чужу
- •Журналістики та державна ідеологія
- •Компас державотворення
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 9. Засади державної інформаційної політики
- •Загальні поняття інформаційної політики
- •Особливості української історії
- •Ідеологічні аспекти держінформполітики
- •Політичні аспекти держінформполітики
- •Законодавчі основи держінформполітики
- •Організаційні аспекти держінформполітики
- •Шляхи і форми реалізації держінформполітики
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 10. Влада і журналістика: колізії і конфлікти
- •Три гілки державної влади
- •Проблеми четвертої влади
- •Тиск влади на пресу
- •Суди — проти преси
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 11. Свобода слова — підмурівок інформаційної політики
- •Свобода і необхідність: діалектична взаємозалежність
- •Свобода слова як вияв демократії
- •Обмеження свободи слова
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 12. Аномалії інформаційної політики
- •Історія, зміст і суть цензурного нагляду
- •2. Економічна залежність змі — могильниця їхньої незалежності
- •3. Тиск на змі через структури виконавчої влади
- •4. Терор проти журналістів
- •5. Журналістський бунт проти цензури
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 13. Національний інформаційний простір: сучасний стан та проблеми
- •Інформаційне суспільство — новий етап розвитку цивілізації
- •Загальні поняття інформаційного простору
- •3. Втрата національного телерадіоефіру
- •Преса та олігархічні клани
- •Сучасна структура медіа-сфери в Україні
- •Українська присутність в Інтернеті
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 14. Чужоземне інформаційне засилля
- •Інформаційний простір — це великий комунікативний гуртожиток
- •Інформаційна експансія Росії
- •Форми російської експансії
- •Інформаційний тиск через телеефір та Інтернет
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 15. Інформаційні війни і національна безпека
- •Слово — зброя, мас-медіа — поле політбоїв
- •2. Війни проти свого народу
- •4. Зовнішні інформаційні війни
- •Захист національного медіа-простору — вимога часу
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Предметний покажчик
- •Іменний покажчик
- •Покажчик засобів масової інформації друковані засоби масової інформації
- •Електронні засоби масової інформації
Рекомендована література
Аналітична доповідь Центру Разумкова «Політична цензура в Україні» // Журнал «Національна безпека і оборона». — 2002. — № 11(35).
Багерстам Зрик. Свобода прессы в демократическом обществе. — Тарту, 1992.
Біла книга «чорного вівторка». — К.: Секретаріат Народного Руху країни, 1995.
Боярська 3. Преса і формування правової культури, 1991.
Держава і преса. — Суми, 1997.
Інформаційна сфера України: стан, проблеми і перспективи / Матеріали до парламентських слухань «Суспільство, засоби масової інформації, влада: свобода слова та цензура в Україні». — К.: Держкомінформ, 2002.
Копиленко О. Л. Влада інформації. — Львів, 1990.
Карпенко Віталій. Національна ідея в українській періодиці. — К.: Київський інститут журналістики, 1999.
Місьо М., Петрова Н., Ситцевой В. Правничі засади діяльності журналістів в Україні. — К.: IREX ПроМедіа Україна, 2000.
Суд і осуд. Міністр оборони — проти «Вечірнього Києва», «Вечірній Київ» — проти шмаровщини. — К. — Газета «Вечірній Київ». — 1996.
Українське законодавство: засоби масової інформації. — К.: IREX У-Медіа, 2004.
Ст. 188
Питання для самостійної роботи та семінарських занять
1. Поділ державної влади на три гілки та його значення для суспільства.
2. У чому сутність поняття «четверта влада» та які найтиповіші її проблеми в Україні?
3. Типологія колізій між владними структурами та засобами масової інформації.
4. Судова влада та її взаємини з мас-медіа в Україні.
5. Прокоментуйте зміни, внесені до законодавства, що регулюють взаємини суспільства і ЗМІ, після парламентських слухань 2002 року.
Ст.189
Тема 11. Свобода слова — підмурівок інформаційної політики
Свобода і необхідність: діалектична взаємозалежність
Свобода є чи не найбільшим здобутком з людських цінностей і надбань. За неї впродовж тисячоліть точилася боротьба. Під прапором свободи люди звершували подвиги і йшли на смерть. Згадаймо бодай нашу вітчизняну історію: боротьбу за вільну державу за княжих часів, звитяги Козаччини, бій під Крутами за часів УНР, безнадійну війну на два фронти за незалежну самостійну Україну вояків ОУН-УПА з 1943 по 1953 рік.
У той самий час поняття свободи далеко не однозначне. Різні філософські школи, різні мислителі по-різному намагалися збагнути сутність свободи. Розкид думок тут дуже широкий: від абсолютизації свободи, що зводилась до відсутності будь-яких обмежень у діях людини, — до розуміння свободи як суто внутрішнього стану особи, що звужувалось до твердження, нібито свобода людини існує тільки в ній самій, а отже, у навколишньому світі все детерміновано і людина на плин подій впливати не може. Як неважко помітити, ці суперечки пов'язані з діалектикою категорій свободи і необхідності. Тому варто бодай побіжно нагадати ці філософські поняття.
Свобода і необхідність — філософські категорії, що відображають діалектичну суперечність і єдність між об'єктивними законами, яким підлягають явища природи і суспільства (необхідність), і специфікою діяльності людини як розумної істоти, здатної до вільного діяння. Проблему свободи і необхідності філософи довго уявляли як антиномію (суперечність між двома твердженнями, кожне з яких однаковою мірою логічно довідне в даній системі): або все підпорядковано необхідності — тоді не може бути свободи; або ж є свобода, яка заперечує необхідність. Б. Спіноза свободу визначив як усвідомлену необхідність — саме в цьому він убачав діалектичний зв'язок між свободою і необхідністю.
Ст.190
Акцентування уваги саме на пізнанні необхідності було значним досягненням філософської думки, завдяки чому виникла можливість з'ясувати (хоч і в абстрактній формі) діяльне ставлення людини до світу, встановити співвідношення між людськими цілями та певними законами розвитку природи й суспільства.
Однак саме по собі пізнання необхідності тих обставин, які вже склалися, може привести до висновку про їхню фатальну неминучість і незмінність. Проте якби це було так, то жоден акт творчості був би неможливим. Людина не просто прагне відкрити закон (скажімо, закон земного тяжіння), а намагається насамперед використати його у своїх цілях. Марксист Ф. Енгельс, підкреслюючи здатність людини планомірно змушувати закони природи діяти для певних потреб, приймати рішення зі знанням справи, робить висновок про те, що свобода полягає в основаному на пізнанні необхідності природи панування над собою та над зовнішньою природою. Помилка марксистів полягала в тому, що вони підпорядковували філософію класовій боротьбі і декларували, що стрибок людства з царства необхідності у царство свободи здійснюється в процесі революційного знищення експлуататорського ладу й побудови соціалізму та комунізму.
Свобода творчості — це визнання права митця вільно відтворювати життя відповідно до власного ідеалу. Наявність певної внутрішньої свободи людини в боротьбі з природою була однією з передумов виникнення мистецтва. Поняття свободи творчості має гносеологічно-естетичний і соціологічний аспекти.
У гносеологічно-естетичному сенсі свобода творчості залежить від широти й глибини світогляду митця, його вміння проникати в сутність речей, його таланту й майстерності та від володіння мовою обраного ним виду мистецтва. Пізнаючи історичну необхідність, митець творить вільно саме в межах пізнаної необхідності. Свобода художньої фантазії є обов'язковою передумовою творчого процесу. В ній відображається діалектика соціальної зумовленості й відносна самостійність художнього розвитку.
Ст. 191
Соціальний аспект свободи творчості полягає в усвідомленні митцем свого місця в суспільстві. Марксистсько-ленінська естетика демагогічно пов'язує свободу творчості з суспільно-історичними умовами творчості, вважаючи, що у творчості відображується класова, партійна позиція митця. Зокрема, В. І. Ленін твердив, що в кінцевому підсумку — свобода буржуазного письменника, художника, актриси є лише замаскована (або лицемірно маскована) залежність від грошового мішка, від підкупу, від утримання»132. І, звичайно ж, за комуністичними постулатами, справжня свобода творчості можлива тільки в умовах боротьби за передові суспільні ідеали, за інтереси народу, зрозуміло, в марксистсько-ленінському трактуванні.
Варто мати на увазі діалектичну залежність категорій свободи і необхідності. Вони, заперечуючи одна одну, водночас не виключають одна одної, а за певних умов переходять одна в одну. Не слід абсолютизувати жодну з них. Доведена до крайніх меж, себто до вседозволеності, свобода перетворюється на свою протилежність — свавілля, анархію, беззаконня, коли, власне, зникає саме поняття свободи. Водночас і абсолютизація необхідності веде до без просвітку, духовного та фізичного рабства, знищення людської сутності, перетворення людини в детерміновану істоту.
Отже, людина, пізнаючи своє природне і соціальне становище, проникаючи в суть об'єктивних законів, не лише пристосовується до них, а й впливає на них, перетворює дійсність і саму себе відповідно до об'єктивних закономірностей і прогресивних ідеалів. Свобода означає відповідальність, — вважав Бернард Шоу і з властивою йому іронією додавав: — Ось чому більшість людей боїться свободи133.
________________
132Див.: Ленін В. І. Повне зібрання творів. — Т. 12. — С 96.
133Див.: Капелюшний А. О. Енциклопедія афоризмів і крилатих фраз // Журналістика — це спосіб життя. — Львів: ПАІС, 2004. — С 254.
Ст.192
Вільна людина повинна бути сама собою, вона над усе ставить свободу духовних шукань як передумову становлення істини. Але істина стає надбанням суспільства, коли доступна загалові, себто коли вона реалізується у слові.