- •Віталій карпенко інформаційна політика та безпека
- •Національна ідея - основа державної ідеології
- •Тема 1. Нація та національна ідея
- •Поняття національної ідеї
- •Національна держава і державна нація
- •3. Феномен України, або сім її див за Братком - Кутинським
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 2. Національна ідея у пресі діаспори
- •1. Політична еміграція після Другої Світової війни
- •2. Унікальний науковий заклад
- •3. Тематика діаспорної творчості
- •4. Обов'язок — бути совістю свого народу
- •5. Мовна проблема
- •6. Журнал «Сучасність» та Іван Кошелівець
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 3. Українське питання і самвидав
- •Що таке «самвидав»?
- •Три етапи самвидаву
- •У центрі уваги — національне питання
- •Лихо з розуму в'ячеслава Чорновола
- •Іван Дзюба проти зросійщення
- •Переслідування дисидентів
- •6. Продовження боротьби
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 4. Зародження незалежної української преси у надрах ком¬партійної системи
- •1. Структура компартійної преси
- •Протистояння: компартія — преса
- •Сила газети — у підтримці громадськості
- •Преса набирає нових рис
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 5. Путч гкчп і преса
- •1. Передумови створення гкчп
- •Ситуація в Україні
- •Поляризація української преси
- •4. Про що писав «Вечірній Київ» у дні путчу
- •5. Боротьба у Верховній Раді України
- •6. Акт проголошення незалежності
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 6. Українська періодика у перші роки незалежності
- •1. Пострадянська структура друкованих видань
- •2. Кризові явища в системі друкованої періодики
- •Війна проти «Вечірнього Києва»
- •4. Преса під ринковим пресом
- •5. Спроби позбутися залежності від монополіста
- •6. Потреби преси проігноровано
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 7. Давні та сучасні антиукраїнські міфи
- •Кому і навіщо потрібні антиукраїнські міфи
- •Міф перший: «теорія спільної колиски»
- •Міф третій: «національна ідея не спрацювала»
- •Міф четвертий: немає самої української нації
- •Міф п'ятий: політична нація з... Багатонаціонального вінегрету
- •Міф шостий: недержавність української нації
- •Міф сьомий: версія необхідності двомовності
- •Міф восьмий: відсутність економічної самодостатності
- •Міф дев'ятий: іти до нового союзу
- •До підсумку
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Державна ідеологія та інформаційна політика
- •Тема 8. Державна ідеологія та змі
- •Підмурівок ідеології — національна ідея
- •Націоналізм як явище в новітній світовій історії
- •Держава без ідеології — що судно без лоції
- •Якщо держава не має власної ідеології, їй нав'язують чужу
- •Журналістики та державна ідеологія
- •Компас державотворення
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 9. Засади державної інформаційної політики
- •Загальні поняття інформаційної політики
- •Особливості української історії
- •Ідеологічні аспекти держінформполітики
- •Політичні аспекти держінформполітики
- •Законодавчі основи держінформполітики
- •Організаційні аспекти держінформполітики
- •Шляхи і форми реалізації держінформполітики
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 10. Влада і журналістика: колізії і конфлікти
- •Три гілки державної влади
- •Проблеми четвертої влади
- •Тиск влади на пресу
- •Суди — проти преси
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 11. Свобода слова — підмурівок інформаційної політики
- •Свобода і необхідність: діалектична взаємозалежність
- •Свобода слова як вияв демократії
- •Обмеження свободи слова
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 12. Аномалії інформаційної політики
- •Історія, зміст і суть цензурного нагляду
- •2. Економічна залежність змі — могильниця їхньої незалежності
- •3. Тиск на змі через структури виконавчої влади
- •4. Терор проти журналістів
- •5. Журналістський бунт проти цензури
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 13. Національний інформаційний простір: сучасний стан та проблеми
- •Інформаційне суспільство — новий етап розвитку цивілізації
- •Загальні поняття інформаційного простору
- •3. Втрата національного телерадіоефіру
- •Преса та олігархічні клани
- •Сучасна структура медіа-сфери в Україні
- •Українська присутність в Інтернеті
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 14. Чужоземне інформаційне засилля
- •Інформаційний простір — це великий комунікативний гуртожиток
- •Інформаційна експансія Росії
- •Форми російської експансії
- •Інформаційний тиск через телеефір та Інтернет
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Тема 15. Інформаційні війни і національна безпека
- •Слово — зброя, мас-медіа — поле політбоїв
- •2. Війни проти свого народу
- •4. Зовнішні інформаційні війни
- •Захист національного медіа-простору — вимога часу
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійної роботи та семінарських занять
- •Предметний покажчик
- •Іменний покажчик
- •Покажчик засобів масової інформації друковані засоби масової інформації
- •Електронні засоби масової інформації
Переслідування дисидентів
Самвидав кінця 60-х років представлений багатьма славними іменами. Розходилися серед молоді_поезп Василя Стуса, Ігоря Калинця, Ліни Костен™'^°fса Мозолевського та інших. Із творів науковців досить відомою стала стаття історика М. Браичевського «Приєднання чи возз'єднання?». Ттппігть Доходить до загалу «табірна літератур.» - повість М. Осадчого «Більмо», «Спогади» Д. Шумука, поезії З. Красівського «Невольницькі плачі», листи і заяви в'язнів-дисидентів, упорядковані І. Світличним у збірку «Українські юристи під судом КҐБ». Разом із ви¬пусками «Українського вісника» (за 1970-1972 роки вийшло 6 чисел часопису; під час другої хвилі арештів випуск журналу припинився і був відновлений тільки 1987 року) самвидав був значним масивом нелегальної літератури, що справив значний вплив на розвиток руху опору та формування демократичної суспільної думки.
___________________________
45Див.: Мороз Валентин. Серед снігів. Українська суспільно - політична думка в 20 столітті. — Т. 3. – Сучасність, 1983
ст. 47
Це непокоїло власті, надто на порозі наближення 50-ї річниці утворення СРСР, і вони, щоб очистити суспільство від інакшемислення, «розкрутили» 1972-1973 років новий виток репресій, названих «генеральним погромом». На початку 1972 року «компетентні органи» провели масові арешти. У Львові до їхніх рук потрапили В. Чорновіл, Ірина Калинець, І. Гель, М. Осадчий, С. Шабатура; у Києві — В. Стус, І. Світ-личний, Є. Сверстюк, Л. Плющ; всього було взято близько двох десятків людей.
За два роки під суд потрапило близько сотні дисидентів, їх засуджено до різних строків тюремного ув'язнення і таборів.
Та головне для «компетентних органів» було не стільки покарати «антирадянщиків», скільки переломити громадську думку, нейтралізувати вплив на неї дисидентів. Тому дуже важливо було, не гребуючи засобами, витиснути з інакодумців каяття. І в цілій низці випадків це їм вдавалося. Змусили покаятися через «Радянську Україну» Зіновію Франко, через «Літературну Україну» та «Робітничу газету» — Л. Селезненка та М. Холодного.
Однак найважливіше було зламати Івана Дзюбу, якого вважали прапором руху опору. Це також вдало¬ся. Заарештованого весною 1972 року, Івана Дзюбу засудили аж через рік — можна здогадуватись, що так багато часу потрібно було саме для його «обробки». Невзабарі (восени 1973 року) Іван Дзюба написав прохання про помилування і був помилуваний. Платити за це довелося зреченням і запевненням, що колишнього Івана Дзюби, який «марнував життя на політичних манівцях, — нема і вже не буде»46.
_________________
46Див.: «Літературна Україна», 9 листопада 1973 р.
ст. 48
Нелегким було життя на волі: вочевидь, письменник був під пильним наглядом, у певній ізоляції, працював у багатотиражці, у загальнополітичній пресі практично не публікувався47.
І тільки з розвитком перебудови та широкого руху за незалежність України Іван Дзюба опинився на хвилі, на мій погляд, цілком заслуженої народної шани: був обраний дійсним членом Національної Академії Наук, призначений міністром культури України, його ім'я вимовляли з повагою.
________________
47Чи по найпершою загальнополітичною газетою, яка почала друкувати Івана Дзюбу, був «Вечірній Київ». Використовуючи так звані перебудови! процеси, які попустили віжки гласності, я, пам'ятаючи працю І. Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація?», ризикнув замовити йому статтю про проблеми української мови. Він відгукнувся, і його серйозна, виважена стаття була опублікована. Другодні після виходу газети зі статтею «Бо то не просто мова, звуки...» мені зателефонували з міськкому партії і передали вказівку першого секретаря: о 12:00 бути на засіданні міськкому з поясненням, як така стаття могла з'явитися у «Вечірньому Києві». Я зачинився в кабінеті і обдумував, що маю казати на бюро, коли пролунав зумер «вертушки» — телефону спецзв'язку. То був сам перший секретар міськкому. Він сказав буквально таке: «Гарна стаття Дзюби надрукована. ВВ (себто — Володимирові Васильовичу Щербицькому) сподобалась. Вітаю». Я не знав, що думати і що казати. Тільки запитав: «А як з бюро?» «Та яке бюро, старина, — фамільярно відповів перший секретар. — Так тримати».
Таким чином, мене врятував від прикрощів сам Щербицький. Дивом так щасливо обернулася справа. Це надало мені впевненості, і ми повели в газеті широку дискусію з проблем української мови. Стаття І. Дзюби викликала таку зливу листів, що не було змоги всі їх опублікувати. Я попросив І. Дзюбу підготувати огляд пошти і прокоментувати ці листи. Отже, після першої статті було ще кілька ґрунтовних виступів Івана Дзюби. Згодом ці виступи вийшли окремим виданням з моєю передмовою, за яке Іванові Дзюбі була присуджена Державна Шевченківська премія. Власне, актуальною книжкою І. Дзюби заснована «Бібліотечка "Вечірнього Києва"».
Ст. 49