Рекомендована література

Аналітична доповідь Центру Разумкова «Політична цензура в Україні» // Журнал «Національна безпека і оборона». — 2002. — № 11(35).

Здоровега В. Й. Преса і влада. Українська періодика: історія і сучасність. — Львів, 1993.

Інформаційна сфера України: стан, проблеми і перспективи / Матеріали до парламентських слухань «Суспільство, засоби масової інформації, влада: свобода слова та цензура в Україні». — К.: Держкомінформ, 2002.

Карпачова Н. І. Стан дотримання та захисту прав і свобод в Україні: перша щорічна доповідь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. — К., 2000. — С. 212.

Майдан помаранчевих тривог. — К.: Видавничий центр «Академія», 2005.

Помаранчева революція // Спецвипуск альманаху «Молода гвардія». — 2005. — № 1(34). — К.: Смолоскип, 2005.

Свобода слова в Україні: стан, проблеми, перспективи. — К.: Парламентське видавництво, 1997. — 136 с

Суд і осуд. Міністр оборони — проти «Вечірнього Києва» / «Вечірній Київ» — проти шмаровщини. — К.: Газета «Вечірній Київ», 1996.

Таланчук П. М. У кожного свій майдан, або Проблема роз'єднання й об'єднання з різних точок

Українське законодавство: засоби масової інформації. — К.: IREX У-медіа, 2004. — 368 с

Питання для самостійної роботи та семінарських занять

1. Цензурний контроль як антидемократичний складник інформаційної політики.

2. Визначення цензури, її передісторія, зміст і форми.

3. Економічна залежність мас-медіа — могильниця їхньої незалежності.

4. Тиск на засоби масової інформації через структури виконавчої влади.

5. Терор проти журналістів як засіб затиснути правду.

6. Боротьба журналістів за свободу слова; помаранчевий бунт проти цензури.

Ст. 238

Тема 13. Національний інформаційний простір: сучасний стан та проблеми

1. Інформаційне суспільство — новий етап розвитку цивілізації

Доба інформаційної революції, яка вносить кардинальні якісні зміни в життя людства і яку прогнозували вчені, настала. Коли на початку 60-х років XX століття під тиском нових, небачених досі інформаційних технологій, які зароджувалися в надрах індустріального розвою, наука відчула, що в усталені структури індустріального науково-технічного прогресу вриваються свіжими струменями якісно нові алгоритми, що докорінно змінюють навколишнє середовище і людське світосприймання, то наприкінці XX — початку XXI століть заговорили про «золоту добу» інформації і становлення інформаційного суспільства. Матеріальну основу такого суспільства практично створено і вона бурхливо розвивається далі. Це — не тільки становлення глобальної інформаційної індустрії, інформаційних технологій і техніки, а й ті кардинальні зміни, що відбулися під впливом цього процесу в соціально-політичному житті та свідомості людства.

Чи не найбільшим досягненням інформаційного суспільства є те, що завдяки створенню нового інформаційно-технологічного середовища інформація миттєво долає відстані, власне, відстані для неї практично не існують. Завдяки глобальній комп'ютеризації, телефонізації, Інтернету ця інформація стає доступною нині кожному членові суспільства у розвинених країнах, а в перспективі стане доступною кожному землянину.

Світовий інформаційний вибух спричинив переворот у суспільній свідомості, примусив по-новому мислити, шукати нові підходи у всіх сферах суспільного життя. Вчені світу, як і українська вітчизняна наука, осмислюють нову якість постіндустріального суспільства, дають йому теоретичне обґрунтування, прогнозують майбутнє.

Ст. 239

Саме поняття інформаційного суспільства не має загальноприйнятої точної і всеохопної дефініції. Дослідники сприймають його як наступний ступінь розвитку людства, на якому домінуючим об'єктом у сферах виробництва та споживання стають інформаційна продукція та послуги. І перелічують характеристики, притаманні такому суспільству: значні інформаційні ресурси; виробництво, зберігання та передача як аудіовізуальної продукції, так і ділової й розважальної інформації стає найважливішою частиною економіки; сформована інформаційна індустрія, яка включила в себе комп'ютерну і телекомунікаційну промисловість, розробників аудіовізуального змісту та програмного забезпечення, виробників елементної бази та побутової електроніки, мультимедійну промисловість; громадяни мають технічні та правові можливості доступу до різноманітних джерел інформації тощо¹⁷⁸.

Перелік якісних характеристик інформаційного суспільства можна продовжити. Очевидне одне — в інформаційному суспільстві новий імпульс і нові якості отримує вся система масової комунікації, а надто та частина соціальної інформації, яка входить до її складу та охоплює світоглядну, духовну, естетичну, публіцистичну, побутову інформацію тощо. Безумовно ж, базовим у розумінні масової комунікації є інформаційний простір, в якому вона реалізується, живе та розвивається.