Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
полытологыя.rtf
Скачиваний:
1
Добавлен:
22.11.2019
Размер:
1.16 Mб
Скачать

61.Типи політичних систем.

Типологія політичних систем Г. Алмонда: англо-американська, конминентально-європейська, доіндустріальна та частково індустріальна політична система, тоталітарна політична система.

Англо-американська політична система діє в Англії, США, Австралії, Канаді, характеризується гомогенністю культури: політична мета і засоби її досягнення поділяють всі. Свободу особистості, масовий добробут та безпека більшості населення ставляться над усе.

Для англо-американської політичної системи характерна висока стабільність, розподіл властей та ін.

Континентально-європейська політична система властива Німеччині, Італії, Франції, характеризується змішаною політичною культурою, співіснуванням нових та старих політичних культур. Характерна для континентально-європейського типу політичної системи і багатопартійність: політичні партії виступаюті з різною ідеологією і стійкими національними традиціями, ще мають значний вплив в суспільстві. Багато елементів в структурі і змісті континентально-європейської політичної системи властиві і політичній системі сучасної України.

Суміш політичної культури в політичних системах доіндустріальних і окремо індустріальних країнах:країнах Азії, Африки та Латинської Америки , дуже відрізняється від змішаної політичної культури політичних систем країн Західної Європи, поєднуючи самі несподівані протилежності. Тут же нечітко поділяються влади. Часто законодавчі функції використовують управлінські, владні структури і армія. Законодавчі органи втручаються в судові процеси та ін. Тут сильний і особистий авторитет, панування однієї якоїсь політичної партії, що узурпують владу. Широко використовується насилля. Обмежена участь населення в політичному житті країни.

Тип тоталітарних політичних систем властивий фашистській Італії, нацистській Німеччині, франкістській Іспанії, а також до початку 90-хроків XX cm. народно-демократичним країнам Східноїі і Центральної Європи (Албанія, Румунія, Болгарія, Польща тя ін.). В тоталітарних суспільствах будуть відсутні незалежні соціальні ні спільності, верстви, що прагнуть різними засобами впливати! на владні структури з метою задоволення їх вимог та інтересів економічних, соціальних, культурних, етнічних, територіальних, галузевих, релігійних та ін. Політичні комунікації суворо контролюються центром. Характерна і надзвичайна централізація влади і висока ступінь насилля.

За характером політичного режими виділяють традиційні і модернізовані, консервативні.

62.Політичні відносини, політична ідеологія, політичні й правові норми.

63.Політичні режими: тоталітарний, авторитарний, демократичний.

В сучасному світі найбільш поширенішими виділяються серед політичних систем - демократичні тоталітарні, авторитарні.Для тоталітарної політичної системи характерно повне підпорядкування особистості й суспільства владі, регламентація і контроль за всіма сферами життя людей з боку держави. Авторитарна політична система грунтується на необмеженій владі однієї особи чи групи осіб при збереженні деяких економічних, громадянських, духовних свобод для громадян. Демократична політична система забезпечує пріоритет прав особистості, контроль суспільства над владою.

64.Особливості тоталітарного політичного режиму.

Термін "тоталітаризм" походить від лат. totalis – весь, цілий, повний. Його було введено до політичного лексикону італійським філософом Д. Джентіле, який вважав, що держава, відіграючи першорядну роль у долі нації, повинна володіти необмеженою владою і встановити всеохоплюючий, тотальний державний контроль над суспільством. Пізніше цей термін був використаний лідером італійських фашистів Б. Муссоліні для характеристики свого руху, який поставив за мету створення тоталітарної держави. Саме до фашистських режимів спочатку й застосовувався термін "тоталітаризм". Проте з формуванням цілісної теоретичної концепції тоталітаризму це поняття було перенесене і на комуністичні режими.

Основною ланкою у політичній структурі суспільства в умовах тоталітаризму виступає єдина, добре організована, побудована за ієрархічним принципом масова політична партія на чолі з лідером (бажано –харизматичним, якщо ні, то з нього штучно намагаються створити такого) – носієм тоталітарної ідеології.

Відбувається зрощення партії з державою. Політизуючи всі органи державної влади (контроль над призначенням на посади), партія підпорядковує їх, перетворюється на "партію-державу" шляхом злиття з державними інститутами, які переходять під повний партійний контроль. Політична опозиція знищується (навіть фізично), і щодалі будь-який натяк на її можливе створення жорстоко придушується.

Тоталітарні ідеології, як правило, відкидають минуле і сучасне в ім'я "великого і світлого майбутнього", проголошують своєю метою створення "нового суспільства", "нової раси", "нової людини".

Таким чином, тоталітарний політичний режим характеризується насильницьким політичним, економічним та ідеологічним пануванням правлячої еліти, організованої в цілісний бюрократичний партійно-державний апарат, очолюваний вождем; тотальним контролем над суспільством і особистістю; нічим не обмеженим втручанням в усі сфери життя громадян.