Методи та техніки психологічної роботи

В процесі роботи інтегрувались елементи когнітивно-поведінкової терапії, гештальттерапії, символдрами (робота з образами, символами, сновидіннями, спрямованою уявою), раціональної терапії, арттерапії (музична терапія, психомалюнок, різні види ручної творчої праці: ліплення, аплікація, вишивка тощо), позитивної психотерапії, сімейної терапії (для корекції сформованих внутрішніх сімейних зв’язків та відпрацювання нових стереотипів у сімейній поведінці), трансакційного аналізу, психодрами, ароматерапії, казкотерапії, релаксаційних технік, аутогенного тренування, а також виховні та просвітницькі бесіди з метою поліпшення соціальної адаптації.

Працівники відділення при реабілітаційному підході враховують не тільки нозологічний та синдромологічний діагноз, але й особистісні особливості пацієнтів. Сучасні форми психокорекції та психотерапії як індивідуальної, так і групової не можуть застосовуватись адекватно без індивідуального підходу до особистості хворого.

З метою поліпшення роботи відділення та дистанційного невідкладного надання допомоги хворим з грудня 2011 р. було впроваджено службу «Телефон довіри», завдяки чому також здійснюється взаємозв’язок з пацієнтами, які закінчили курс реабілітації.

Нозологічна структура контингенту пацієнтів, що обслуговуються (показники 2011 р.):

• F2 – шизофренія та шизотипові розлади – 34%;

• F0 – органічні розлади – 30%;

• F3-6 – межові стани – 26%;

• F7 – розумова недостатність (у легкій формі) – 10%.

За 2011 р. у реабілітаційному центрі із 713 пацієнтами із загальної кількості пролікованих (1291 хворий) проведено індивідуальну роботу, 579 осіб в 159 групах охоплено груповою психореабілітаційною роботою.

Напрямки психореабілітаційної роботи відділення:

• забезпечення повноцінного соціального функціо нування;

• трансформація непродуктивних стратегій поведінки та мислення;

• адекватне функціонування в межах родини;

• попередження суспільно-небезпечних дій шляхом формування особистої відповідальності за свої дії;

• збереження професії та допомога в питаннях працевлаштування;

• відновлення психічного здоров’я (попередження нових загострень, стабілізація настрою, поліпшення якості життя, формування навичок самоконтролю);

• забезпечення формування позитивної особистісної спрямованості;

• засвоєння та збереження отриманих навичок (соціальних, психологічних).

Аналізуючи роботу реабілітаційного відділення у структурі ПНД № 1, слід зазначити, що стійке покращення стану відмічалося у 54% хворих, які пройшли курс психосоціальної реабілітації при комплекс­ному лікуванні. Однак психологічні та психотерапевтичні втручання можуть дати пролонгований у часі результат, тому реально цей відсоток можна вважати більшим. Крім того, за 2011 р. показник первинної інвалідності по диспансеру зменшився на 10%.

3) Соціальна реабілітація

Соціальна реабілітація — робота, спрямована на відновлення морального, психічного та фізичного стану дітей і молоді, їх соціальних функцій, приведення індивідуальної чи колективної поведінки у відповідність до загальновизнаних суспільних правил і норм. Зміст соціальної реабілітації полягає в реконструкції соціокультурного оточення з різними категоріями молоді, допомозі у комунікації та навчанні, цілеспрямованій соціально-психологічній роботі з близькими та родичами; допомозі у професійному самовизначенні, сприянні працевлаштуванню; організації дозвілля та спілкування; виявленні творчих здібностей; охороні прав молоді; медичному, педагогічному, психологічному патронажі; створенні позитивної громадської думки щодо багатоаспектності проблем молоді.