6.Значення логіки в науковому пізнанні і

в практичній діяльності спеціаліста.

Професійний рівень будь-якого спеціаліста визначається значною мірою рівнем культури його мислення, вмінням розв’язувати складні проблеми шляхом виважених обґрунтувань і міркувань, враховуючи всі умови та обставини, які дозволяють зробити правильні висновки і прийняти відповідно правильне рішення. Високий рівень названих умінь може бути досягнутий в результаті здобуття знань про особливості структури мислительної діяльності людини, знань логічних законів і принципів мислення, які є предметом логіки. Розуміння законів і принципів загальнолюдського мислення – безсумнівно, є одним з найцінніших наших знань. Воно робить розум максимально точним і ювелірно тонким в своєму аналізі, безпощадним до будь-якої фальші і нелогічності, незмінно послідовним у своїх висновках. Все це так чи інакше позначається на всіх сторонах теоретичного і практичного застосування мислення. Мислити логічно – це означає мислити точно і послідовно, не допускати суперечностей у своїх міркуваннях, вміти виявляти логічні помилки. Ці якості мислення мають велике значення в будь-якій галузі науки та практичній діяльності, яка вимагає точності мислення та обґрунтованості висновків.

Переважна більшість людей думають і розмірковують не звертаючись за допомогою до особливої теорії – логіки і не розраховуючи на цю допомогу. Дехто схильний вважати своє мислення природним процесом, який вимагає аналізу і контролю не більше, ніж, скажімо, дихання чи ходьба. Зрозуміло, що це помилково. Наше вміння логічно правильно мислити, яке сформувалося стихійно і неусвідомлено, є далеко не завжди достатнім. Адже, наприклад, всі ми вміємо говорити правильно, але це не робить непотрібним вивчення граматики. Логічна інтуїція вимагає прояснення не менше, ніж граматична. Наша думка рідко затримується сама на собі, однак роздуми про власне мислення – не цілком звичайна справа і вимагає значних розумових зусиль та логічних знань.

Завдання логіки полягає в тому, щоб навчити людину свідомо застосовувати закони і форми мислення і на цій основі логічно мислити і, отже, правильно пізнавати навколишній світ. Знання логіки підвищує культуру мислення, виробляє навички мислити більш “грамотно”, розвиває критичне відношення до своїх і чужих думок. Багато видатних філософів, діячів культури і науки надавали великого значення вивченню логіки, знанню її законів і вказували на необхідність розвивати здібності до логічного мислення. Особливо важливе значення має логіка для формування професійних якостей юриста. Вона допомагає глибше вивчити всі обставини справи, строго викласти і проаналізувати матеріал, виконати неспростовну аргументацію висновків і, крім цього, оволодіти ораторською майстерністю, яка б характеризувалася послідовністю суджень, вмінням ретельно зважувати і визначати місце будь-якого доведення по справі.

10. ЛІТЕРАТУРА

Основна література:

1. Берков В.Ф. и др. Логика / В.Ф.Берков, Я.С.Яскевич, В.И.Павлюкевич / - Мн.НТООО”ТетраСистемс”, 1997.- 480с.

2. Кириллов В.И., Старченко А.А. Логика: Учебник для юридических вузов.- Изд. 5-е, перераб. и доп. - М.: Юристь, 1999.- 256с.

3. Конверський А.Є. Логіка: Підручник для студентів вищих навчальних закладів: - К: Український центр духовної культури, 1999р.- 400с.

4. Кондаков Н.И. Логический словарь. – М.: Наука, 1971. – 638с.

5. Пасічник Я.А. Математика (Лекції для студентів-економістів). – 2-е вид., доповнене і уточнене. – Острог: Острозька Академія, 2000. – 284с.

6. Пасічник Я.А. Математика. Елементи математичної логіки. Методичний посібник для студентів факультетів підготовки вчителів початкових класів педагогічних інститутів. – Рівне, 1997. – 159с.

7. Пасічник Я.А. Логіка. Посібник для економічних спеціальностей вищих навчальних закладів. – Вид. Перше.- Острог, 2005. – 152с.

8. Тофтул М.Г. Логіка: Посібник для студентів вузів. – Видавничий центр “Академія”. – К., 1999.

9. Хоменко І.В., Алексюк І.А. Основи логіки: Підручник для студентів вищих навчальних педагогічних закладів. – К.: Золоті ворота, 1996. – 256с.

10. Хоменко І.В. Логіка – юристам: - Підручник. – К.: “Четверта хвиля”, 1997. – 392с.

Додаткова література

1. Арутюнов В.Х., Мішин В.М., Кирик Д.П. Логіка: Навч. посібник для економістів. – Вид. 2-ге, допов. і перероб. К.: КНЕУ, 2000. – 144 с.

2. Гетманова А.Д. Логика: Учебник для студентов пед. Вузов. – М.: Высш. Шк.. 1986. – 288 с.

3. Ішмуратов А.Т. Вступ до філософської логіки: Підручник для студентів та аспірантів гуманітарних спеціальностей вищих навчальних закладів. – К.: Абрис, 1997. – 350 с.

4. Карамишева Н.В. Логіка. Підручник для студентів-правників, Л. “ПАІС”, 2000.

5. Хоменко І.В. Логіка в задачах: Підручник. – К.: Четверта хвиля, 1998. – 294 с.