V. Зміст теми заняття: Графологічна структура теми Місцеве знеболення
Методи хімічного знеболення
Ін’єкційне
Неін’єкційне
інстіляційне
термінальне
аерозолі
провідникове
аплікаційне
гелі, пасти
суббазальне
рідкі
речовини, суміші,
суспензії
безголкова
анестезія
біля отворів
кісток обличчя
у кісткових каналах
Методи фізичного знеболення
охолодження
стискання
електроаналгезія
іонофорез
аудіоаналгезія
Провідникові методи анестезії фронтального відділу верхньої щелепи
Підочноямкова
анестезія
Поза-ротовий метод
Внутрішньо-ротовий
метод
Різцева
анестезія
Внутрішньо-ротовий
метод
Поза-ротовий
метод
Ін'екційний метод
Аплікаційний
метод
Розгорнутий текст змісту теми:
Техніка провідникової анестезії
Загальні положення, щодо виконання провідникової анестезії:
Необхідно точно знати місце уколу та цільовий пункт для кожного виду провідникової анестезії.
Обираючи метод і шлях провідникового знеболювання, слід віддати перевагу тому, який передбачає мінімум рухів голкою по кістці та у м‘язах. Тоді, коли уникнути цього неможливо, під час руху по кістці зріз на кінчику голки повинен розташовуватися до кістки та вздовж її, а розчин анестетика слід подавати перед рухом голки.
Під час проведення провідникової анестезії частина голки (0,5–1 см) завжди повинна залишатися зовні: це дозволить безперешкодно видалити її у разі відламу у місці канюлі.
Знеболювальний розчин потрібно випорскувати досить близько до цільового пункту, що забезпечить швидке настання знеболювання.
Знеболювальний розчин слід уводити повільно, щоб запобігти надмірному здавленню тканин.
Периферійна провідникова анестезія верхньої щелепи
Для знеболення тканин верхньої щелепи використовують: туберальну (горбкову), інфраорбітальну (підочноямкову), палатинальну (піднебінну), інцизивну (різцеву) анестезію.
Підочноямкова анестезія
Друга гілка трійчастого нерва (верхньощелепний нерв), увійшовши у крило-піднебінну ямку, віддає дві гілки – виличний та крило-піднебінний нерви, і, проникаючи далі у підочноямкову щілину (вона розташована між заднім краєм очноямкової поверхні верхньої щелепи та нижнім краєм очноямкової поверхні великого крила клиноподібної кістки), проходить крізь неї і називається підочноямковим нервом (n.infraorbitalis). У підочноямковій щілині від основного стовбура верхньощелепного нерва відходять задні верхні коміркові гілки, у підочноямковій борозні – середня верхня коміркова гілка, а перед самим виходом з підочноямкового отвору від нього відходять передні коміркові гілки.
Задні верхні коміркові гілки є цільовим пунктом у разі туберальної анестезії. Середня верхня коміркова гілка бере участь в іннервації малих корінних зубів (премолярів) верхньої щелепи, а передні верхні коміркові гілки – ікол та різців.
Задні, середня та передні верхні коміркові гілки утворюють верхнє зубне сплетіння, яке іннервує зуби, ясна, окістя, кістку верхньої щелепи та слизову оболонку верхньощелепної пазухи.