V. Зміст теми заняття: Графологічна структура теми
Розгорнутий текст змісту теми:
Центральна провідникова анестезія
При проведенні травматичних втручань, що потребують знеболення в ділянці всіх тканин верхньої або нижньої щелепи, можливо блокувати верхньощелепний нерв біля круглого отвору у крило-піднебінної ямці та нижньощелепний нерв – біля овального отвору. Анестетик підводять не до провідника нерва, а до стовбура – стовбурова анестезія. Так як місце підведення анестетика знаходиться під основою черепу, то стовбурова анестезія біля круглого та овального отворів зветься базальною.
Дослідження С.М.Вайсблата показало, що найбільш простим та доступним орієнтиром при блокаді II та III гілок трійчастого нерва є зовнішня платівка крилоподібного відростка клиноподібної кістки. Крилоподібно-верхньощелепна щілина, якою відкривається крилоподібно-піднебінна ямка зовні, та овальний отвір находяться в однієї площині з зовнішньою платівкою крилоподібного відростка. Вхід у крилоподібно-піднебінну ямку розташований попереду, а овальний отвір – позаду від неї. Враховуючи невеликий об’єм крилоподібно-піднебінної ямки, що виповнена судинами, нервами та клітковиною, достатньо ввести анестетик до неї з тім, щоб він проник до круглого отвору та пропитав верхньощелепний нерв. Підводити голку безпосередньо до круглого отвору немає потреби. Для стовбурової анестезії необхідно використовувати голку довжиною 7-8 см.
Існують два методи центральної, або стовбурової, провідникової анестезії, у разі яких знеболювальний розчин підводиться до стовбурів II і III гілок трійчастого нерва, тобто верхньощелепного і нижньощелепного нервів.
У практиці хірургічної стоматології і щелепно-лицевої хірургії центральна провідникова анестезія проводиться рідко. Це пояснюється кількома причинами:
Значні травматичні оперативні втручання на половині нижньої щелепи (або на одній із верхніх) – резекція, екзартикуляція щелеп, видалення великих пухлин – проводяться звичайно у клініках, де є можливість застосувати загальне знеболювання.
Хірургічні втручання в амбулаторних умовах з успіхом проводяться під периферійним провідниковим або інфільтраційним знеболюванням, чому сприяють анатомічні та фізіологічні особливості м’яких тканин і кісток.
Водночас не можна повністю виключити випадки, коли застосування центральної анестезії необхідне або є єдиним виходом із нестандартної ситуації. Насамперед це може трапитися в амбулаторії дільничної або районної лікарні, коли потрібна негайна допомога або в перші години і дні у місцях катастроф (землетруси, пожежі, повені, авіа-, залізничні та автомобільні катастрофи, у воєнний час).
Центральна анестезія має очевидні переваги над периферійною провідниковою, а саме:
Повне знеболювання половини нижньої або одної із верхніх щелеп.
Досягнення повного знеболювання тканин, які іннервуються відповідними нервами, однією ін’єкцією.
Триваліший ефект знеболювання.
Перевагою центральної провідникової анестезії крім названих є і те, що її можна провести різними шляхами, незважаючи на обмежене відкривання рота, наявність запального або пухлинного процесу у ротовій порожнині. До того ж крім піднебінного шляху крило-піднебінної анестезії, усі інші проводяться поза ротовою порожниною, відображаючи переваги екстра оральних анестезій.