2. Винаходи, корисні моделі і промислові зразки як обєкти промислової власності

Основними об'єктами промислової власності є результати винахідництва (винаходи та корисні моделі) та промислові зразки.

У нашій державі винахідницька діяльність регулюється Законом України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі", творча діяльність устворенні і використанні промислових зразків – Законом України "Про охорону прав на промислові зразки".

Винахід - це технічне рішення в будь-якій галузі суспільно корисної діяльності, яке відповідає умовам патентоспроможності, тобто е новим, має винахідницький рівень і придатне для використання.

Об'єктом винаходу може бути:

1. Продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин рослини і тварини тощо);

2. Процес (спосіб), а також нове застосування відомого продукту чи процесу.

Першим об'єктом винаходу серед продуктів названо “пристрій”. До пристроїв як об'єктів винаходу (корисних моделей) належать машини, механізми, прилади тощо.

Для характеристики “пристрою” використовуються такі ознаки:

1. наявність конструктивного елементу чи конструктивних елементів;

2. наявність зв'язків між ними;

3. взаємне розташування елементів;

4. форма виконання елементу (елементів) або пристрою в цілому;

5. форма виконання зв'язків між елементами;

6. параметри та інші характеристики елемента (елементів) та їх взаємозв'язок;

7. матеріали, з якого виготовлено елемент (елементи), або пристрій в цілому, середовище, що виконує функцію елемента.

Іншими словами, в заявці має бути дана повна характеристика пристрою, який заявляється як винахід.

Поняттям “продукт” охоплюється також і “речовина”.

Термін “речовина” охоплює собою індивідуальні хімічні сполуки, до яких також умовно відносяться високомолекулярні сполуки та об'єкти генетичної інженерії (плазміди, вектори, рекомбінантні молекули нуклеїнових кислот); композиції (сполуки, суміші, розчини, сплави тощо) та продукти ядерного перетворення.

Індивідуальні хімічні сполуки характеризуються якісним складом (атоми певних елементів), кількісним складом (число атомів кожного елемента), а також зв'язком між атомами, їх взаємним розташуванням у молекулі, вираженим хімічною формулою (для низькомолекулярних сполук) чи кристалічною решіткою.

Для високомолекулярних сполук зазначаються — хімічний склад і структура однієї ланки макромолекули, структура макромолекули в цілому (лінійна, розгалужена), періодичність ланок, молекулярна маса, молекулярно-масовий розподіл, геометрія і стереометрія макромолекули, її кінцеві та бокові групи.

Для індивідуальних сполук з невизначеною структурою, таких як антибіотики, нативні ферменти, моноклональні антитіла, об'єкти генетичної інженерії (плазміди, вектори, рекомбінантні молекули нуклеїнових кислот) зазначаються фізико-хімічні та інші характеристики, в тому числі ознаки способу одержання, що дають змогу їх ідентифікувати.

Композиції характеризуються якісним (інгредієнти) і кількісним (вміст інгредієнтів) складом; структурою композиції та структурою інгредієнтів.

Речовини, одержані шляхом ядерного перетворення, характеризуються якісним (ізотопним) складом елементів, кількісним складом (числом протонів та нейтронів). Крім цього, повинні бути зазначені основні ядерні характеристики: періоди піврозпаду, тип та енергія випромінювання (для радіоактивних ізотопів).

Речовини невизначеного складу характеризуються фізико-хіміч-ними, фізичними і утилітарними показниками та ознаками способу одержання.

До штамів мікроорганізмів, культури клітин рослини і тварини як обєкта винаходу належать індивідуальні штами мікроорганізмів, культивованих клітин рослини і тварини; консорціуми організмів. До консорціумів мікроорганізмів належать змішані штами мікроорганізмів та асоціації мікроорганізмів.

До способів як обєктів винаходу належать процеси виконання дій над матеріальним обєктом (обєктами) за допомогою матеріальних обєктів.

Спосіб характеризується за такими ознаками:

1. наяністю дії або сукупності дій;

2. порядком виконання таких дій у часі (послідовно, одночасно, у різних комбінаціях тощо);

3. умовами виконання дій: режимом (температурою, тиском, концентрацією компонентів тощо),

4. використанням речовини (вихідною сировиною, реагентами, каталізаторами тощо),

5. пристроями (пристосуваннями, інструментами, обладнанням тощо), штамами мікроорганізмів, культиоаних клітин рослин і тварин.

Нова редакція Закону України “Про охорону прав на винаходи і корисні моделі” ввела ще один об'єкт винаходу — застосування раніше відомого продукту за новим призначенням.

Зазначений об'єкт характеризується тим, що в його описі повинні бути вказані конкретний продукт чи спосіб, які можуть використовуватися за новим призначенням.

У характеристиці цього об'єкта винаходу повинні бути відображені характерні ознаки:

1. конкретний продукт чи спосіб, який пропонується використати за новим призначенням;

2. за яким призначенням застосовувався даний конкретний продукт чи спосіб;

3. у чому полягає нове призначення продукту чи способу;

4. позитивні відмінності використання продукту чи способу за новим призначенням.

Якщо ж винахід відноситься до застосування раніше відомих речовин, штамів мікроорганізмів за новим призначенням, в описі повинно бути вказано це призначення.

Згідно із Законом України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" не являються инаходами:

1. відкриття,

2. наукові теорії

3. математичні методи;

4. методи організації та управління господарством;

5. умовні позначення, розклади, правила;

6. методи виконання розумових операцій;

7. програми для обчислювальних машин;

8. результати художнього конструювання;

9. топології інтегральних мікросхем; сорти рослин і породи тварин.

Корисна модель — це конструктивне виконання пристрою, яке відповідає умовам патентоздатності, тобто є новим і промислово придатним.

Об'єктом корисної моделі може бути конструктивне виконання пристрою, яке повинно характеризуватися явно вираженими просторовими формами. Така форма повинна характеризуватися не лише наявністю елементів і зв'язків між ними, але й формою виконання цих елементів, їх певним взаємним розташуванням. Якщо винахід містить сутність заявленої пропозиції, то корисна модель — викладення цієї сутності в просторі. Корисна модель може стосуватися лише пристрою. Якщо порівняти корисну модель з промисловим зразком, то не важко помітити, що промисловий зразок є зовнішня форма промислового виробу (пристрою). Корисна модель — це внутрішнє розташування елементів, з яких складається сам пристрій, та зв'язок між ними. Так, наприклад, двигуни внутрішнього згорання можуть бути багатьох різноманітних форм, але за своєю сутністю вони однакові, а їх внутрішні побудови то і є корисні моделі.

Винаходи і корисні моделі — близькі між собою результати технічної творчості. Вони мають відповідати таким умовам патентоздатності, як умови світової новизни і промислової придатності. Проте до корисної моделі не висувається умова винахідницького рівня. Принципова відмінність між ними полягає саме в об'єкті — до винаходів належать продукти, способи і використання відомих рішень за новим призначенням. До корисних моделей — конструктивне виконання пристрою.

Сутність корисної моделі полягає саме в оригінальній компоновці пристрою. Якщо винахід має певну перевагу перед відомим прототипом своїм змістом, новим принциповим рішенням, то корисна модель — новою компоновкою елементів пристрою. Таке рішення тому і називається “корисна модель” певного пристрою, тобто нове розташування елементів пристрою.

Промисловий зразок - це нове конструктивне вирішення виробу, що визначає його зовнішній вигляд, придатне для відтворення промисловим способом.

Об'єктом промислового зразка може бути форма, малюнок чи розфарбування або їх поєднання, які визначають зовнішній вигляд промислового виробу і призначені для задоволення естетичних та ергономічних потреб.

Згідно з цим Законом не можуть одержати правову охорону:

1. об'єкти архітектури (крім малих архітектурних форм),

2. промислові, гідротехнічні та інші стаціонарні споруди;

3. друкована продукція як така;

4. об'єкти нестійкої форми з рідких, газоподібних, сипких або подібних до них речовин тощо.

Так, відповідно до Правил складання та подання заявки на видачу патенту України на промисловий зразок від 13 лютого 1995 р. (п. 1.2) промислові зразки можуть бути об'ємними (моделі — форма), площинними (малюнки) або комбінованими.

Об'ємні промислові зразки являють собою композицію, в основу якої покладена об'ємно-просторова структура, наприклад, зовнішній вигляд меблів, будь-яких машин, люстри тощо.

Площинні промислові зразки являють собою композицію, в основу якої покладено лінійно-графічне співвідношення елементів, яке не може бути сприйнято візуально як об'ємне, наприклад, зовнішній вигляд килима, хустки, тканини тощо.

Комбіновані промислові зразки характеризуються загальними ознаками, властивими об'ємним і площинним зразкам, наприклад, зовнішній вигляд інформаційного табло, виставочної конструкції композиції, будівельної оздоблювальної плитки тощо.

Розрізняють однооб'єктні промислові зразки і багатооб'єктні. До перших відносяться площинні двомірні — промисловий малюнок — зображення, виконане за допомогою графічних засобів (наприклад, малюнок декоративної тканини, килима тощо); об'ємні тримірні (закінчений промисловий виріб — машина, прилад); об'ємні тримірні, які є частиною виробу, якщо вона призначена для використання з низкою виробів і має самостійну завершену композицію, наприклад, фара, різноманітні ручки).

До багатооб'єктних промислових зразків відносяться: набори виробів, тобто сукупність предметів одного призначення, які в сукупності складають єдине ціле (наприклад, набір (комплект) інструментів).

Комплект виробів — повний набір яких-небудь предметів, які в сукупності складають ціле (наприклад, комплект білизни, комплект частин машини). Гарнітур — повний набір, комплект предметів, які служать певній меті (наприклад, гарнітур меблів, гарнітур білизни). Сервіз — повний набір столової або чайної посуди з єдиним художнім оформленням, розрахований на певну кількість людей. Інтер'єр — архітектурно і художньо оформлене внутрішнє приміщення, внутрішній простір різних приміщень, архітектурних споруд, а також підйомно-транспортних машин і транспортних засобів (наприклад, кабіни, салони, каюти, рубки тощо).

Варіанти виробів — художньо-конструкторські рішення одного і того ж виробу, які розрізняються сукупністю суттєвих ознак, що визначають однакові естетичні і ергономічні особливості виробу.