- •1.Предмет, методологія і завдання курсу історії України. Місце вітчизняної історії в системі вузівського навчання.
- •2.Найдавніші племена і держави на території України.
- •3.Східні слов’яни, їх суспільний лад. Формування державного центру у Подніпров’ї.
- •4.Походження Київської Русі: суть історичної дискусії.
- •5.Політичний і соціально-економічний розвиток Київської держави.
- •6.Історичне значення прийняття християнства на Русі.
- •7.Причини занепаду Київської Русі. Піднесення Галицько-Волинського князівства і його роль в історії України.
- •8.Експансія сусідніх держав та політичні зміни на українських землях у др. Пол. Хіv – перш. Пол. Хvіі ст.
- •9.Люблінська унія та її наслідки для українських земель.
- •10.Соціально-економічні процеси литовсько-польської доби.
- •11.Структура станового суспільства на українських землях у хіv – перш. Пол. Хvіі ст.
- •12.Берестейська церковна унія та її наслідки для українського суспільства.
- •13.Виникнення українського козацтва і його роль в історії українського народу.
- •14.Запорозька Січ як форма державності.
- •15.Причини, характер та рушійні сили Визвольної війни середини хvіі ст.
- •16.Основні воєнно-політичні події 1648-1653 рр. Та їх наслідки для України.
- •17.Утворення Української Козацької держави у роки Визвольної війни середини хvіі ст.
- •18.Б.Хмельницький і його роль у формуванні Української Козацької держави.
- •19.Укладення договору 1654 р. З Росією, його зміст та наслідки. Оцінка українсько-російського договору в історичній літературі.
- •20.Підсумки Визвольної війни середини хvіі ст., її значення.
- •21.Становище Української держави після смерті б.Хмельницького. Причини початку громадянської війни другої половини хvіі ст.
- •22.Перший етап громадянської війни (“Руїни”) на Україні у 1657-1663 рр.
- •23.Громадянська війна на українських землях з 1663 р. До 1686 р.
- •24.Суспільно-політичний розвиток Правобережної та Західної України у хvііі ст.
- •25.Поступове обмеження та ліквідація Російською державою автономного устрою Гетьманщини, Слобожанщини, Запорізької Січі (XVIII ст.).
- •26.Соціально-економічний розвиток українських земель у складі Росії у другій половині хvіі – хvііі ст.
- •27.Соціально-економічний розвиток українських земель у складі Російської імперії у першій половині хіх ст.
- •28.Причини та суть буржуазних реформ 60-70-х рр., їх значення.
- •29.Економічна і політична модернізація др. Пол. Хіх ст. У Російській імперії, її особливості в Україні. Зміни в економічній та соціальній сферах пореформенного періоду.
- •30.Суспільно-політичні загальноросійські та національні рухи в Наддніпрянській Україні у першій половині хіх ст.
- •31.Суспільні течії та рухи в Наддніпрянській Україні другої половини хіх ст.
- •32.Західноукраїнські землі під владою Австрійської імперії (хіх – початок хх ст.).
- •33.Соціально-економічний розвиток України на початку хх ст. Спроби реформування у Російській імперії під впливом революції 1905 – 1907 рр.
- •34.Виникнення українських політичних партій, їх теоретичні положення.
- •35.Виникнення загальноросійських політичних партій, їх теоретичні положення.
- •36.Українські землі в роки Першої світової війни. Відношення до війни українських політичних сил.
35.Виникнення загальноросійських політичних партій, їх теоретичні положення.
Загострення в Росії наприкінці XIX — на початку XX ст. класових суперечностей, вихід на політичну арену пролетаріату, піднесення селянської боротьби, активізація ліберального руху — все це сприяло консолідації суспільних сил та їх розмежуванню. На цій основі порівняно швидко й інтенсивно формувалися політичні партії, які відображали інтереси й ідеологію певних суспільних класів і соціальних верств.
Першою оформилася партія пролетаріату — Російська соціал-демократична робітнича партія.
РСДРП.
Створення РСДРП було проголошено на І з'їзді соціал-демократичних організацій у Мінську в 1898 р.
Після І з'їзду РСДРП «Союзи боротьби за визволення робітничого класу», в тому числі Київський і Катеринославський, стали комітетами РСДРП. Виникли комітети РСДРП, що об'єднували всі соціал-демократичні гуртки і групи в межах даного міста, і в Одесі (восени 1898 p.), Харкові (весною 1899 р.), Миколаєві (восени 1899 р.) та в інших містах.
Однак у соціал-демократичних організаціях України, як і взагалі в РСДРП, в той час поширився «економізм», наступив період організаційної нерозберихи, кустарництва і гуртківщини.
Велику роль у фактичному створенні революційної партії відіграла загальноросійська газета «Искра», яка почала виходити в 1900 р. в Лейпцігу. Редакторами «Искры» були Б. Аксельрод, В. Засуліч, Ю. Мартов, В. Ленін, Г. Плеханов, А. Потресов. Газета «Искра» та іскрівська література розповсюджувались і в Україні. На сторінках «Искры» висвітлювалось життя трудящих України. Лише в 1—51 номерах «Искры» було опубліковано близько 500 статей, кореспонденцій, повідомлень та інших матеріалів з України. «Искра» та її агенти на місцях провели роботу по переборенню роздрібненості й кустарництва в діяльності місцевих соціал-демократичних організацій і згуртуванню їх в одну марксистську партію. Зокрема в Україні агентами й активними працівниками іскрівських організацій були В. Шелгунов — у Луганську і Катеринославі, Д. Ульянов — в Одесі, П. Красиков, О. Шліхтер, Ф. Ленгнік — у Києві, О. Цюрупа — в Харкові, М. Скрипник — у Катеринославі, Києві і Харкові, Р. Землячка — в Одесі і Катеринославі, Г. Петровський у Катеринославі й Донбасі та ін. Редакція «Искры» підтримувала тісний зв'язок з соціал-демократичними організаціями (з Харківською, Київською, Одеською, Катеринославською, Полтавською та ін.), радила їм якнайтісніше зв'язуватися з робітниками.
Посилення впливу «Искры» в соціал-демократичних організаціях створило умови для проведення з'їзду партії. II з'їзд РСДРП працював з 17 липня по 10 серпня 1903 р. спочатку в Брюсселі, а потім у Лондоні. 43 делегати, присутні на з'їзді, представляли 26 організацій і мали 51 ухвальний голос. На з'їзді були представлені й 7 соціал-демократичних організацій України: 5 комітетів РСДРП — Катеринославський, Харківський, Одеський, Київський, Миколаївський, а також «Соціал-демократичний союз гірничих робітників» і група «Южный рабочий».
II з'їзд РСДРП прийняв програму, розроблену редакцією «Искры». У програмі своїм найближчим політичним завданням РСДРП ставила повалення царського самодержавства і заміну його демократичною республікою, конституція якої забезпечувала б самодержавство народу, тобто зосередження всієї верховної влади в руках законодавчих зборів, що складені з представників народу і утворюють одну палату. Ставилися вимоги загального, рівного і прямого виборчого права, широкого місцевого самоврядування, недоторканості особи і житла, необмеженості свободи совісті, слова, друку, зборів, страйків і спілок, знищення станів і повної рівноправності громадян та ін.
У національній справі РСДРП відстоювала право на; самовизначення за всіма націями, що входять до складу держави, а також право населення діставати освіту на рідній мові і право кожного громадянина висловлюватися рідною мовою на зборах, запровадження рідної мови нарівні з державною в усіх місцевих громадських і державних установах.
В інтересах робітничого класу ставилися вимоги 8-го-динного робочого дня, цілковитої заборони надурочних робіт, державного страхування робітників, встановлення належного санітарного нагляду в усіх підприємствах та ін.
З метою усунення залишків кріпосного права і в інтересах вільного розвитку класової боротьби на селі партія вимагала повернення викупних і оброчних платежів, скасування всіх законів, які обмежують селянина в розпорядженні землею, повернення селянам грошових сум, взятих у них у формі викупних і оброчних платежів, утворення селянських комітетів для повернення тих земель, які відрізані у селян при знищенні кріпосного права і служать в руках поміщиків знаряддям для їх закабаления, та ін.
Поряд з цим у програмі висунуті завдання повалення капіталізму, встановлення диктатури пролетаріату, побудови соціалістичного суспільства.
На II з'їзді відбувся розкол РСДРП на дві фракції: більшовиків і меншовиків. Причинами розколу були незгоди в організаційних питаннях. Але значну роль відіграли й амбіції окремих лідерів партії.
Значна частина комітетів РСДРП (більшовиків і меншовиків) Працювали в Україні.
Бунд.
Ще у вересні 1897 р. на своєму установчому з'їзді у Вільнюсі було засновано «Загальний єврейський робітничий союз у Литві, Польщі і Росії» Бунд (мовою ідиш — союз). Бунд створився на основі просвітницьких гуртків і страйкових кас, які виникли на ґрунті економічної боротьби і їхні члени ставали на соціал-демократичні позиції. З'їзд обрав ЦК і редколегію центрального органу — «Арбетер штімме».
Бундівці брали участь в організації і проведенні І з'їзду РСДРП, на якому Бунд увійшов до РСДРП як автономна організація. Бунд визнавав інтернаціональний принцип побудови революційної партії «недоцільним» і вважав необхідною побудову партії за національною ознакою, за принципом федералізму. Виходячи з цього, Бунд вимагав визнати його «федеративною частиною РСДРП», єдиним представником єврейських робітників у Росії. II з'їзд РСДРП не згодився з Бундом, і Бунд виявився поза її лавами. Бунд також визнавав ідею «культурно-національної автономії».
Оскільки в Україні була смуга осілості для євреїв, то уже в перші роки XX ст. тут, особливо в містечках Правобережжя, створилося й діяло немало бундівських організацій.